Проєкти з оцифрування та створення електронних ресурсів: оцифрування документів; створення електронних баз даних (каталоги місцевої літератури, пам’яток, які доступні для користувачів у режимі онлайн); розробка краєзнавчих вебсайтів ( онлайн-платформи, які містять інформацію про історію, культуру, видатних осіб та цікаві місця регіону); інтерактивні карти (географічні онлайн-ресурси, що дозволяють знайти інформацію про історичні об’єкти та культурні пам’ятки).
Тернопільська обласна бібліотека для дітей розробила інтерактивну карту «Літературна карта Тернопілля», яка пропонуємо здійснити мандрівку пам’ятними літературними місцями краю, ознайомить користувачів з видатними земляками на ниві літератури і з їх творчими доробками. Матеріал викладено за територіально-хронологічним принципом – по місту Тернополю і кожному району зокрема: із зазначенням тих населених пунктів, де народилися, вчилися, жили і працювали славетні майстри слова.
Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки реалізує проєкт «Краєзнавча фіртка#бібліотечні подкасти». Знайомить всіх охочих з історією краю та його дослідниками за допомогою серії подкастів із краєзнавцями, істориками, науковцями.
Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова продовжує працювати над створенням віртуальних галерей живопису херсонських художників. На цьому мистецькому онлайн-майданчику, який знаходиться на краєзнавчій сторінці сайту книгозбірні, експонуються твори відомих українських художників з Херсонщини.
Загалом на блозі сайту бібліотеки «Краєзнавство» для тих, хто цікавиться історією Херсонщини, розміщені вебпроєкт «Літературна мапа Херсонщини», на якому представлені біографічні та бібліографічні матеріали про майстрів слова ХІХ-ХХІ століть. Вона знайомить як з досвідченими, так і з молодими літераторами, що роблять вагомий внесок у розвиток української духовності та культури на теренах Херсонщини; веб-квест «Літературне русло Херсонщини»; віртуальну виставку «Т.Г.Шевченко у творах херсонських митців»; « Херсонці – лауреати літературно-мистецьких премій, конкурсів, фестивалів»; «Видатні краяни»; «Віртуальні виставки «Письменники-ювіляри Херсонщини»; «Художні віртуальні галереї».
Миколаївська обласна бібліотека для дітей видає Інформаційний список літератури «Книжкові новинки рідного краю», де знайомить із продукцією миколаївських видавництв, а також видавництв України, книги яких стосуються Миколаївщини.
Для тих, хто цікавиться історією Рівненщини, культурною спадщиною предків та здобутками сучасників, Рівненська обласна бібліотека пропонує скористатися інформацією з краєзнавчої бази даних «Рівненщина: минуле і сьогодення» https://tinyurl.com/y6rfpwgf, яка містить оцифровані документи, а саме: уривки з книг та матеріали з періодичних видань, неопубліковані документи, відео- і фотодокументи з різноманітних питань життєдіяльності краян.
Хронологічні межі документів охоплюють історію Рівненщини починаючи з Х ст. до сьогоднішнього дня. В базі даних переважають документи, присвячені пам’яткам історії та культури, а також мистецтву, освіті, літературознавству, спорту, народному господарству краю. На даний час база даних нараховує понад 19 тис. документів і постійно поповнюється.
Колектив Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім.Івана Франка започаткував проєкт «Вишивані голоси», що покликаний підтримати ініціативу відзначення цього свята. Відеороліки – родинні історії співробітників університетської бібліотеки. Вони розповідають про традиції вишивання та збереження вишитих сорочок в українських сім’ях, а також власний шлях усвідомлення потреби берегти і плекати спадщину роду.
Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради розпочала локальний онлайн проєкт «Мій край, моя родина у старих світлинах», метою якого є оцифрування оригінальних фотознімків для створення дописів, відеороликів у соціальних мережах. Збирають старі фото на яких зображені люди, родини, будівлі та опис цікавих історичних фактів про населені пункти та жителів Томашпільщини.
Проєкт реалізується завдяки підтримці Лариса Білозір та ГО Ми – Вінничани.
Бібліотеки Бершадської громади реалізовували проект «Етнодень в бібліотеці», що має народознавчий та пізнавально-звичаєвий зміст. Етнодні проводились для різних вікових груп користувачів: дорослі, молодь, діти. В рамках проекту проведені пошуки, оцифрування та популяризація українських свят і традицій. Кожен бібліотечний етнодень, розкриває українців, як самобутній народ, що має цікаву етнічну культуру, звичаї і традиції, які не просто передаються із покоління в покоління, а духовно єднають минуле і теперішнє українців.
Використання новітніх технологій та інновацій відкривають нові можливості для краєзнавчої діяльності: соціальні мережі та блоги (публікація краєзнавчих матеріалів, новин, фото та відео у Facebook, Instagram, YouTube тощо); віртуальна реальність (VR) (віртуальні тури по музеях та історичних місцях); гейміфікація (використання ігрових елементів у краєзнавчих проєктах, наприклад, створення мобільних додатків-квестів); подкасти та відеоблоги.
Так, постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС – Бібліотечне культкафе «Під палітуркою» – розповідає про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.
Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди разом із києвознавцем, мандрівником і дослідником Олександром Михайликом, одним з авторів книжкової серії «Невідомі периферії Києва» започатковували цикл краєзнавчих лекцій “Солом’янка. Історія твого району”, що відкриває цікаві сторінки історії історичної частини міста, як вона змінювалася в часі, що збереглося зі спорудженого, визначних особистостей, що в різний час мешкали на Олександрівській слобідці
Нещодавно бібліотека започаткувала ще один краєзнавчий проєкт – цикл подкастів “Солом’янка. Історія твого району”. Подкасти ведуть головний бібліотекар по організації масових заходів, поетеса Тетяна Яровицина та провідний бібліотекар з краєзнавчої роботи, письменник-краєзнавець Олександр Михайлик.
Подкаст Солом’янка історія твого району. Солом’янка.
Подкаст Солом’янка історія твого району. Шулявка.
Олександрійська центральна міська бібліотека започаткувала туристичну віртуальну студію «Мандруємо Україною разом», яка містить унікальні історії, цікаві віртуальні подорожі, складання туристичних маршрутів різних куточків України тощо.
Миколаївська обласна універсальна бібліотека пропонує віртуальний цикл «Історія Миколаївщини у виданнях».
Бібліотека ім. М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м Києва запустила проєкт «Увімкни українську культуру». У рамках проєкту пропонуються щотижневі заходи: пізнавальні документальні та історичні фільми проєкту «Гра долі» від студії ВІАТЕЛ у форматі перегляду та обговорення; книжкові виставки, які розкажуть багато нового про українську культуру; захоплюючі дискусійні зустрічі з обговорення свіжих книжкових та кінематографічних новинок.
Бібліотека на Шевченка (м. Кам’янське) пропонує за допомогою QR-кодів у вікні дізнатися більше про цікавинки рідного міста.
В межах проєкту «Шануй своє» у Тернопільська обласна бібліотека для дітей відбувся літературний квест, присвячений відомим письменникам рідного краю для учнів 7-го класу. Учасники відкривали для себе цікаві деталі з життя і творчості таких славетних літераторів як Богдан Лепкий, Іванна Блажкевич, Валентини Семеняк та інших. Діти виконували цікаві завдання, відповідали на питання вікторини, а також знайомилися з книгами авторів, які народились і творили на Тернопільщині, прославивши її в Україні та світі.
Співпраця з місцевими громадами та громадськими організаціями дозволяють розширити можливості краєзнавчої роботи: партнерство з музеями та архівами; співпраця з навчальними закладами (проведення краєзнавчих уроків, семінарів в освітніх закладах); взаємодія з громадськими організаціями (участь у спільних проєктах із популяризації історії та культури регіону).
У жовтні 2024 року Бібліотека на Шевченка стартував спільний грантовий проєкт бібліотеки та ГО “Івент простір «ЄМістечко у бібліотеці на Шевченка. Вхід вільний».
Проєкт фінансується Фондом “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (EVZ) у межах грантової програми „ЄМістечко — простір для кожного в Україні» протягом двох років починаючи з 15.09.2024 р. по 14.09.2026 р. у розмірі 39 000Є.
За цей час в бібліотеці запрацювали: Бібліомістечко — простір для читання книжок з психології, що сприяє подоланню важких “душевних” моментів: нудьги, депресії, ностальгії, відчаю; “Онлайнмістечко” – зона інтернет и WI FI; Артмістечко – вже працюють художні виставки, майстерки, арт галерея й музейна кімната, проводяться концерти, літературні вечори, зустрічі з цікавими людьми; Кіномістечко – щосереди за філіжанкою кави кіномани переглядають та обговорюють фільми на різноманітні теми; Інтелектмістечко – простір неформальної освіти: курси комп’ютерної грамотності для літніх, курси української і англійської мов, профорієнтаційний проєкт у форматі жива книга, інтелектуальні настільні ігри “Світ громад”, “Твоя громада”.
Періодично відбуваються засідання краєзнавчого товариства. Одне із засідань об’єднало не лише краєзнавці, а й дружню команду спортсменів на чолі з головною фігурою кам’янського академічного веслування Борисом М Маркіним. Краєзнавець Сергій Тягнирядно разом з командою однодумців майже два місяці досліджували історію академічного веслування у Кам’янському.
Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система реалізує освітній проєкт «Імена у назвах вулиць», який був започаткований у вересні 2024 року Управлінням культури та туризму Чернігівської міської ради спільно з Чернігівським туристично-інформаційним центром. Він передбачає серію зустрічей наживо з дослідниками, істориками, краєзнавцями, журналістами, а також екскурсії вулицями.
У центральній міській бібліотеці ім. Т.Шевченка м. Камянського є кімната спогадів, у якій відвідувачі можуть полюбуватись експонатами, які приносять кам’янчани та гості міста. Тут можна побачити місто, яким воно було у 20 сторіччі – заводське містечко, верхні колони, костел та інше. Родзинкою кімнати є експозиції макетів міста. Автор моделей – історик, публіцист, режисер та поет Віктор Заславський. Зараз, окрім моделі міста, у музеї можна побачити й побутові речі: швейну машинку (вона у робочому стані), посуд, авторські книги, годинники та багато інших побутових речей з минулого.
Зарічненська центральна бібліотека спільними зусиллями з Зарічненським будинком культури та КЗ “Краєзнавчий музей” Зарічнеської селищної ради провели традиційні Андріївські вечорниці : «Андріївські вечорниці : традиції, що об’єднують покоління».
На вечорницях відтворили традиційні гадання: гадання на балабушках, гадання на дровах, гадання на долю, ворожіння «Чоботи», ворожіння на Ім’я та характер чоловіка, обряд “Кусання Калити”. Співали народних пісень, жартували та пригощались смаколиками.
Вечір був сповнений радістю, сміхом і об’єднав усіх учасників у святковій атмосфері Андріївських вечорниць.
Публічна бібліотека Казанківської селищної ради спільно з Казанківським історико-краєзнавчим музеєм з метою привернення уваги до пам’ятних місць селища організували для учнів фут-квест «Минуле заради майбутнього». Учасники літературно – краєзнавчого фут-квесту побували на локаціях: «Дім, де зберігається народна мудрість», «Дім, де зберігається історія краю», «Постоялий двір кінця 19-го століття», «Панський маєток початку 20-го століття», «Пам’ятний знак великому пересмішнику України». В цікавій пізнавальній формі діти довідались багато нового та, наостанок, поклали квіти до пам’ятного знаку загиблим землякам, учасникам російсько-української війни, завдяки яким мають можливість вчитися, подорожувати Казанкою та змістовно проводити час.
Далі буде …