Краєзнавча діяльність є невід’ємною складовою роботи публічних бібліотек і має вагоме значення у формуванні локальної ідентичності, збереженні культурної спадщини та підтримці регіональної історії. Бібліотеки виступають не лише зберігачами краєзнавчих матеріалів, а й активними учасниками дослідницької, просвітницької та видавничої діяльності.
В умовах російської агресії проти України цей напрямок набуває особливого значення, адже він сприяє консолідації суспільства, захисту історичної правди та збереженню національної пам’яті. Бібліотеки відіграють ключову роль у протидії інформаційним війнам та наративам, що спрямовані на підрив української культурної ідентичності. Саме через краєзнавчу діяльність бібліотеки можуть утверджувати цінність місцевих традицій, історії та мови, забезпечуючи доступ до правдивої інформації про рідний край та його героїв.
Через краєзнавчі ініціативи бібліотеки не лише популяризують локальну спадщину, але й об’єднують громади довкола спільних цінностей та культурної пам’яті.
Краєзнавча діяльність у публічних бібліотеках охоплює широкий спектр завдань, спрямованих на збереження, вивчення та популяризацію історії, культури та традицій конкретного регіону. Основні завдання та функції можна умовно поділити на кілька ключових напрямків:
- Формування та збереження краєзнавчих фондів. Це передбачає: збір матеріалів – книги, періодичні видання, карти, фотографії, архівні документи, аудіовізуальні матеріали та інші джерела, які висвітлюють історію, природу, економіку та культуру регіону; поповнення фонду творами та матеріалами місцевих авторів, які часто є унікальними та не мають широкого поширення за межами регіону.
- Інформаційне обслуговування користувачів. Бібліотеки активно задовольняють інформаційні запити користувачів щодо краєзнавчої тематики: надання інформаційних довідок про історичні події, визначні місця, видатних осіб регіону; створення спеціалізованих краєзнавчих каталогів і рекомендаційних списків літератури.
- Науково-дослідницька діяльність. Публічні бібліотеки виступають як осередки наукових досліджень місцевої історії та культури: проведення власних досліджень, зокрема з використанням архівних документів; залучення науковців, краєзнавців та громадських активістів до обговорення актуальних питань регіональної історії та культури; виступають укладачами або співавторами книг, статей, збірників про рідний край.
- Просвітницька діяльність. Організація виставок, лекцій, презентацій книг, краєзнавчих конкурсів, краєзнавчих гуртків і клубів, туристичних маршрутів та екскурсій тощо.
- Оцифрування та створення електронних ресурсів. У сучасних умовах важливим завданням є створення доступу до краєзнавчих матеріалів у цифровому форматі: сканування книг, рукописів, фотографій для створення електронних копій; розробка краєзнавчих сайтів та блогів для популяризації місцевих матеріалів і спілкування з користувачами.
- Співпраця з громадами та організаціями: проведення занять, уроків і досліджень для школярів та студентів; залучення місцевих мешканців до збору матеріалів та реалізації краєзнавчих проєктів тощо.
Ефективність краєзнавчої діяльності бібліотек значною мірою залежить від вибору відповідних форм та методів, які відповідають сучасним потребам громади та використовують інноваційні підходи.
Однією з найпоширеніших форм популяризації краєзнавчих матеріалів є виставкова діяльність. Вони можуть бути різного формату: тематичні виставки (присвячені історичним подіям, визначним датам, відомим особистостям); книжкові виставки (експозиції з краєзнавчої літератури, що знайомлять користувачів із новими надходженнями або регіональними виданнями); фотоекспозиції (виставки старих фотографій, що відображають зміни у житті регіону, архітектурні пам’ятки, природні краєвиди тощо); віртуальні виставки: онлайн-експозиції, які охоплюють ширшу аудиторію.
Наприклад, народознавча виставка “Маленька територія – великі враження”, організована в бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС до пʼятої річниці Івано-Франківської обʼєднаної територіальної громади.
Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди проводить фотоподорожі у Київ минулого. Остання з них була присвячена Київу 50-60-річної давнини, закарбованому на оригінальних поштових листівках тих часів. Більшість із них зафіксувало відбудований на межі 1940-х-1950-х років Хрещатик, чимало листівок зобразили і добре відомі пам’ятки – зокрема, Софійський собор і пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Центральна бібліотека Олександрійської міської ЦБС започаткувала рубрику «Кошик краєзнавчої літератури» де знайомить з книгами фонду бібліотеки, які розкривають творчі напрацювання місцевих авторів, твори про історію рідного краю та видатних особистостей регіону.
2024 р. Бершадська публічна бібліотека в етнофотопроекті «Світлописи минулих літ» бібліотечні заклади громади презентували події, колективи, заходи, установи через світлини. Старі пожовтілі світлописи затаїли пам’ять про події сторічної давнини. В них життєва стійкість, світогляд, мудрість, автентичність і вічно жива душа нашої нації.
Кейс цьогорічних бібліотечних проєктів продовжує «Коли хати ще говорили» — унікальний проєкт-мандри в етнохату. Бібліотекарі зібрали цікаві розповіді, спогади, фотографії, провели презентації та створили відеоролики. Завдяки проекту віднайдено старі хати у деяких селах громади, відтворено звичаї і традиції родин.
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує віртуальну виставку «Тема війни росії проти України у художній, мемуарній, документальній літературі».
Організація краєзнавчих заходів дозволяє залучити мешканців громади до вивчення історії та культури свого краю: лекції та зустрічі (зустрічі з істориками, краєзнавцями, письменниками, що досліджують регіональну тематику); презентації книг місцевих авторів або знайомство з книгами про регіон; краєзнавчі конференції та семінари (наукові заходи, на яких обговорюються актуальні питання вивчення та збереження місцевої культурної спадщини); тематичні вечори: літературно-музичні заходи, присвячені місцевим авторам та митцям); історико-культурні фестивалі (масштабні події регіонального значення, що об’єднують різні форми творчості та дослідження краю).
Уманська міська централізована система бібліотек проводить Історичні четверги з Ігорем Кривошеєю, які збирають поціновувачів історії рідного краю.
Користувачі книгозбірні разом з професором кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ігорем Кривошеєю, досліджують Умань, як землю козацьку, знайомляться з документами тих часів, дізнаються про зниклі пам’ятки архітектури, слід польської шляхти в Умані.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей в 2022 році запрацював культурно-мистецький простір «Наша спадщина», який відкрила для користувачів доктор філософії Тамара Андрійчук. Культурологічні і історичні екскурси, які відбуваються на цих зустрічах, занурюють слухачів у світ неймовірної історії всієї України та Чернігівщини, зокрема. На заходи до «доктора філософії» приїжджають з усього Чернігова.
Ще однією родзинкою роботи бібліотеки стало відкриття «Школи мотанки», яку було започатковано 2023 року під проводом відомої майстрині Чернігова Олександри Дідович. Ляльки виготовляються найрізноманітніші – від маленьких (обереги для захисників) до великих – справжніх витворів мистецтва. Останній вид ляльок – це ті, що символізують різні пори року. До школи приходять і дорослі, і діти, активно долучається колектив бібліотеки.
У Центрі громадських консультацій та комунікацій “Вільна думка” Бібліотеки села Машів провели творчу лабораторію «Фольклорно-етнографічне краєзнавство». Захід був присвячений розвитку та збереженню найкращих народних традицій і звичаїв регіону, які є важливими елементами культурної спадщини. Учасники мали змогу не лише поглибити свої знання з фольклору на основі місцевих матеріалів, але й обговорити, як ці традиції передати наступним поколінням.
Програма заходу була побудована на основі місцевого звичаю весільного обряду короваю, що символізує єдність, достаток і благополуччя родини. Майстриня Наталія Сахарук детально розповіла про традиції вбирання та прикрашання весільного короваю, підкресливши важливість кожного елемента декору. Усі присутні мали можливість долучитися до цього процесу. Місцеві жительки виконали традиційні обрядові пісні, які супроводжували процес приготування короваю, зануривши присутніх у чарівний світ народної творчості.
Бершадська публічна бібліотека Бершадської міської ради три роки поспіль ініціює та реалізовує загально бібліотечні проекти, щоб зберегти прадавні сакральні знання й побут мешканців бершадського краю. У 2023 році реалізований проект «Скарби бабусиної скрині. Проєкт тривав протягом 3-х місяців. Бібліотекарі презентували скарби з кожного населеного пункту громади. Формат проекту вимагав: проведення краєзнавчих розвідок, етноівентів у бібліотеках, підготовка онлайн-презентацій, а фіналом стали представлені виставки і презентації «Скарбів бабусиної скрині» із кожного села під час благодійного мистецького заходу «Ти у наших серцях, Україно», коли практично відбувся фінал проекту . Відкрито 22 найдзвичайних, загадкових, старовинних скрині. Кожна з яких – справжній народний скарб, де зберігається найдорожче, найрідніше, найважливіше.
У Хотинська міська публічна бібліотека відкрилася краєзнавча світлиця, що приймала перших відвідувачів, яким цікаві традиції краю, побут, книжки та все, все, що стосується культурної краєзнавчої спадщини. Світлиця діятиме, як постійна опція, експонати, які розміщені у світлиці мають вік від 100 років і більше.
У бібліотеці села Висипівці Озернянської громади створено музей “Казколяндія” (Тернопільська обл.) всі експонати якого – обереги, українська вишивка, ляльки, казкові будиночки, зроблені власноруч бібліотекаркою і майстринею Надією Котовською та дітьми з села. Надія Котовська займається рукоділлям вже близько 20 років. Наповнення музею розпочалося із вишитих великодніх рушників, орнаменти для яких малюють вручну. Їх тут понад пів сотні. А згодом додалася і різна великодня і різдвяна атрибутика: дідухи та солом’яні “павуки”, вирізані з паперу писанки. Зараз разом із дітьми майстриня виготовляє ляльки з різних матеріалів. Діти приходять, обирають собі героя, який найбільше припадає до душі, і виготовляють його.
Робота з молоддю та освітніми закладами є важливим завданням для формування інтересу до рідного краю: екскурсії (відвідування місцевих пам’яток, музеїв, археологічних та історичних місць); краєзнавчі гуртки та клуби (зустрічі для обговорення цікавих фактів про регіон); конкурси та вікторини (події на знання історії, культури, природи рідного краю); майстер-класи (заняття з народних ремесел, декоративно-ужиткового мистецтва, кулінарії місцевої кухні та інші).
Бібліотечна команда Львівська Муніципальна Бібліотека досліджують пам’ятки історичної культури України. Нещодавно колективом відвідали Тараканівський форт та Дубенський замок на Рівненщині, який був збудований родиною князів Острозьких XV ст. в м. Дубні й зараз є одним із найстаріших замків України.
У Черкаській обласній бібліотеці для дітей діє народознавча світлиця з популяризації духовної спадщини «Джерельце», де дітлахи дізнатися чимало цікавого про народні вірування, культуру та спадщину свого краю.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей в рамках Тижня краєзнавства в бібліотеці організувала учням гімназії № 29 зустріч із археологом, науковим співробітником Інституту археології НАН України Віталієм Рижим, який познайомив їх з історією давнього Чернігова.
Була проведена зустріч з відомим істориком, співробітником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Володимировичем Бутком, який повідомив молоді невідомі та малодосліджені факти, а також такі важливі сторінки історії, як вигнання нацистських окупантів із Чернігівщини у часи Другої світової та оборона Чернігова у сучасній російсько-українській війні.
Про Чернігів давній та сучасний, його боротьбу, його героїв і славетних земляків з Чернігівщини дізналися учасники краєзнавчого екскурсу, організованого відділом обслуговування учнів 5 – 9 класів. А перевірили свої знання, відповідаючи на запитання гри «Чернігів – моє місто» та здійснили , літературно-мистецьку подорож до 130-річчя від дня народження Олександра Довженка
КЗ “Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара” для любителів історії проводить онлайн зустрічі «Вечір історії з Гончарівкою». Авторитетні науковці проводять публічні лекції з цікавих та неоднозначних питань української історії.
Панчівська сільська бібліотека незмінно приваблює молодих відвідувачів не лише чудовими книгами, іграми та привітливим бібліотекарем, але також Музейною кімнатою “Українська світлиця”, яку було створено завдяки зусиллям мешканців громади.
Крім того, бібліотека реалізує захоплюючий краєзнавчий проєкт на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook під назвою “Світлини зі старих районних газет”. За допомогою цього проєкту викладаються архівні фотографії та знімки, які відтворюють історію краю, цікавих особистостей та односельців, створюючи живий наратив про історію розвитку громади.
Бібліотека Хіммістечка м.Суми організувала для мешканців мікрорайону вуличну краєзнавча експедицію «Суми в минулому та сьогоденні. Баси». Працівники книгозбиральні здійснили історичний екскурс у минуле мікрорайону, дізналися про історію Басів, цікаві факти про поміщицю Параскеву Штеричеву, завдяки якій ця місцевість набула свого неповторного вигляду, дізналися, як створювався Басівський парк, будувався храм святителя Луки, обласний перинатальний центр та інші відомі у мікрорайоні об’єкти. Для учасників зустрічі провели також бібліографічний огляд літератури про район Баси як один із найгарніших куточків Сум.
Далі буде …