Сучасні тенденції у краєзнавчій діяльності бібліотек визначаються впливом цифрових технологій, зростаючим інтересом до збереження локальної спадщини, а також необхідністю інтегрувати краєзнавство у світовий контекст.
Впровадження нових технологій та інноваційних підходів: створення цифрових платформ (багато бібліотек розробляють онлайн-платформи з доступом до краєзнавчих ресурсів); соціальні мережі (використання соціальних платформ для популяризації краєзнавства, розповідей про місцеву історію та культуру); гейміфікація (проведення квестів, вікторин та інтерактивних заходів, що роблять краєзнавство цікавим для молоді); Інтердисциплінарні проєкти (об’єднання зусиль бібліотекарів, істориків, краєзнавців, художників та IT-фахівців для створення інтерактивних продуктів).
До прикладу, проєкт The Europe Challenge, у якому беруть участь понад 55 бібліотек з 24 країн Європи. Він об’єднує бібліотеки та місцеві громади для вирішення соціальних та екологічних викликів через місцеві ініціативи. В рамках проєкту реалізуються програми демократичної участі та культурного збагачення, наприклад, інтерактивні карти історичних місць і подій, що допомагають мешканцям краще розуміти свій регіон та його зв’язок з іншими частинами Європи
Public History Project реалізує ініціативу, яка охоплює краєзнавчу роботу в Нью-Йорку та Нью-Джерсі. В рамках ініціативи досліджуються зв’язки між історичними подіями, міграціями та екологічними змінами. Бібліотеки створюють відкриті архіви та освітні програми, що поєднують історію місцевості з глобальними процесами
National Digital Newspaper Program (NDNP) у США: Декілька штатів беруть участь у цифровізації історичних газет. Наприклад, проєкти в Огайо та Флориді зосереджені на збереженні історії місцевих спільнот, зокрема етнічних груп та культурних меншин. Ці ініціативи спрямовані на покращення доступу до краєзнавчих матеріалів та підтримку міждисциплінарних досліджень.
Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка реалізувала за підтримки Українського культурного фонду проєкт «Українські ірмолої як складова світової / національної спадщини» . Мета проєкту – формування та введення до наукового обігу якомога більшого обсягу повної візуальної та текстової інформації про національні рукописні книги – унікальні пам’ятки вітчизняної культури.
Оцифрування ірмолоїв у рамках цього проєкту дозволяє надати доступ до повнотекстових копій з метою збереження та введення до наукового обігу унікальних рукописних документів культурної спадщини України. Електронна колекція ірмолоїв з фондів ХДНБ є базою для активізації, розширення та поглиблення сучасних досліджень з історії давньої української музики, а, можливо, й стане основою для дослідження й вивчення нових шляхів в українській духовній музичній культурі. У колекції є ілюстровані, художньо прикрашені ірмолої з малюнками та оздобленням пером і фарбами – справжні шедеври книжкової графіки.
Інший масштабний проєкт Харківської бібліотеки, спрямований на формування бази знань про культурні та історичні пам’ятки регіону. У ньому використовувалися архівні матеріали, що дозволило інтегрувати історичні джерела у сучасний електронний формат.
«Бібліотечна енциклопедія Харківщини» – регіональний корпоративний проєкт, мета якого – інтелектуальна інтеграція для виявлення загального здобутку бібліотечної галузі регіону та його популяризація.
Завдання проєкту – персоніфікація окремих сторінок історії бібліотечної справи та об’єктивне відтворення сучасної ситуації у бібліотечній та культурній сфері відповідно до системи наукових поглядів, покращення іміджу бібліотек як провідних культурно-освітніх закладів та створення умов для вирішення низки проблемних питань бібліотечної практики.
Ще один проєкт «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.». Мета якого збереження друкованих матеріалів, що мають історико-культурну цінність, та надання доступу до повних текстів оцифрованих видань за допомогою веб-ресурсу, доповнення джерельної бази наукових досліджень з історії літературно-мистецького життя України.
Краєзнавча діяльність публічних бібліотек є важливим елементом збереження культурної спадщини та розвитку місцевих громад. Попри виклики (недостатнє фінансування, кадрові питання, недостатнє технічне забезпечення для оцифрування та створення електронних ресурсів, питання авторських прав тощо) , бібліотеки активно шукають нові форми роботи, впроваджують інновації та сприяють популяризації краєзнавства серед різних верств населення. Співпраця з громадами, використання цифрових технологій та розширення кола партнерств відкривають нові можливості для краєзнавчої роботи бібліотек.