Переосмислюючи свою соціальну місію, бібліотеки щоденно переглядають зміст тих інновацій, що спрямовані на залучення громади до культурної інклюзії, зокрема й у питанні опанування державної мови. Публічні бібліотеки сьогодні сприяють соціальній згуртованості, формуванню спільної ідентичності, культурної обізнаності та історичним рефлексіям, покращують добробут людей, сприяють сталому розвитку та зростанню на місцевому, регіональному та національному рівнях.
Із прийняттям в Україні основоположних документів таких як: Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019); розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава”» (2019), «Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року» (2021); «Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року» (2024) та за сприяння Уповноваженого із захисту державної мови було ініційовано у 2021 році організацію на базі бібліотечних установ курсів та розмовних клубів з вивчення української мови (у тому числі дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб.
Наразі у період повномасштабної агресії рф кількість охочих перейти на українську збільшилась в рази. Попит на покращення знання рідної мови зростає за рахунок потреб внутрішньо переміщених осіб.
Приклад дослідження: Мовне питання. Донеччина: дослідження мовної ситуації в контексті російсько-української війни: програма та методика моніторингового дослідж. / Комун. закл. культури «Донецька обласна бібліотека для дітей». 2024
Програма курсів розробляється таким чином, щоб бути доступною для різних учнів, від початківців і до тих, хто бажає вдосконалити свої навички.
Приклад Положення про український розмовний клуб: Вивчаємо українську мову: метод пропозиції щодо роботи бібліотек в напрямку організації курсів української мови та створення українських розмовних клубів / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського. 2023
Бібліотеки успішно адаптують мовні пропозиції, зосереджуючись при цьому на практичних навичках розмови та культурних нюансах, а не на формальних інструкціях з граматики. Звісно, під час занять використовуються цифрові ресурси, мультимедійний контент, а у діяльності пріоритетом є партнерство з іншими організаціями, мета якого збагатити досвід навчання та сприяти почуттю причетності серед учасників.
Приклад змісту заходів Програми для бібліотек: Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових
При організації клубів та курсів з вивчення української мови варто врахувати кілька ключових аспектів: визначення цільової аудиторії, коло ресурсів, програму занять, методи навчання та залучення учасників. Розглянемо ці аспекти детальніше.
На початковому етапі важливо чітко визначити цільову аудиторію. Це дозволить адаптувати програму та методи навчання до потреб кожної групи учасників. Наприклад:
1. Новачки (початковий рівень)
Характеристики:
– люди, які починають вивчати українську мову з нуля;
– можуть мати різний вік та культурний досвід;
– не володіють базовими навичками читання, письма, говоріння та розуміння.
Потреби:
– основні правила граматики та фонетики;
– базовий словниковий запас;
– прості розмовні фрази;
– вправи на аудіювання для розуміння базових фраз та слів.
Методи:
– використання ігор та інтерактивних завдань;
– вправи на вимову;
– візуальні матеріали (картки зі словами, картинки);
– простий та зрозумілий ресурс. Наприклад, бібліотеки розширюють свої мовні пропозиції шляхом інтеграції цифрових ресурсів: платформа Duolingo пропонує ігрові уроки, призначені для початківців, тоді як SpeakUkrainian пропонує комплексні онлайн-уроки.
Теми занять:
– вітання та представлення себе;
– сім’я та друзі;
– опис зовнішності та характеру;
– побутові предмети та щоденні рутинні дії;
– їжа та напої;
– місто та транспорт;
– вільний час та хобі;
– погода та сезони.
2. Проміжний рівень
Характеристики:
– люди, які вже мають базові знання української мови;
– володіють базовими навичками читання, письма, говоріння та розуміння;
– прагнуть покращити свої знання для більш впевненого використання мови.
Потреби:
– розширення словникового запасу;
– поглиблення знань з граматики;
– практика більш складних розмовних тем;
– вправи на аудіювання більш складних текстів.
Методи:
читання коротких текстів, статей, оповідань.
обговорення в групах.
рольові ігри та ситуаційні вправи.
вивчення української культури через музику, кіно, літературу.
Теми занять:
– подорожі та відпочинок;
– робота та кар’єра;
– здоров’я та медицина;
– освіта та навчання;
– технології та інтернет;
– мистецтво та культура;
– природа та екологія;
– сучасні події.
3. Обізнаний рівень
Характеристики:
– люди, які мають високий рівень володіння українською мовою;
– потребують удосконалення для професійних чи особистих цілей;
– вільно читають, пишуть та розмовляють українською, але хочуть поглибити свої знання та навички.
Потреби:
– поглиблене вивчення граматичних конструкцій;
– розширення спеціалізованого словникового запасу;
– практика письмових та усних навичок на високому рівні;
– обговорення складних та абстрактних тем.
Методи:
– аналіз літературних творів, наукових статей, новин;
– дебати та дискусії на різні теми;
– письмові роботи (есе, статті, дослідження);
– перегляд та аналіз українських художніх фільмів та документальних стрічок.
Теми занять:
– політика та суспільство;
– економіка та бізнес;
– наука та технології;
– література та філософія;
– соціальні проблеми та рішення;
– екологічні виклики та зміни клімату;
– психологія та саморозвиток;
– історія та культурна спадщина.
Підсумовуючи, варто пам’ятати, що заняття мають бути поділені за рівнями складності; кожна зустріч може мати певну тему, наприклад, культура, історія, побут, сучасні події; практика більше розмовної мови через діалоги, рольові ігри, дискусії. Розглянемо приклад програми заняття за темою «Українська кухня»:
Вступ (10 хв): Обговорення улюблених українських страв.
Лексика (20 хв): Нові слова та вирази, пов’язані з темою.
Граматика (20 хв): Використання імперативу в рецептах.
Практика (30 хв): Рольова гра — учасники готують страву за рецептом.
Заключне обговорення (10 хв): Підведення підсумків заняття, обмін враженнями.
Приклад проєкту Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара «Мовно-поетичні лелітки»
Допис Лілії Віжічаніної, завідувачки відділу наукової інформації та бібліографії: «Засідання розмовного клубу «Єдині»: затишно-кавова елегія. Традиційно в середу відбулася чергова, але як завжди, неповторна зустріч учасників розмовного клубу «Єдині», що діє на базі ГО «ВПО-Івано-Франківськ» та в співпраці з КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара», серед яких багато херсонців, харків’ян, а також мешканців інших міст України.
Цього разу наша зустріч відбулася у формі «Мовознавчої кав’ярні». Розповіді за філіжанкою улюбленого напою про історію поширення кави у світі та в Україні, мовні цікавинки, пов’язані з «кавовою» тематикою, складання сенкану, відверті розмови про особисті «церемонії» та таємниці приготування бадьорого напою зробили зустріч змістовною, жвавою та невимушеною.
Українські публічні бібліотеки вдало вплітають у канву програмних заходів клубів та курсів з вивчення та вдосконалення володінням української мови культурні вечори із переглядом українських фільмів, зустрічі з письменниками, обговорення літературних творів; «мовні кафе» – неформальні зустрічі для практики мови; екскурсії містом, в музеї, спільне відвідування культурних подій; проведення конкурсів на знання мови, ігрові вечори для закріплення знань.
Приклад конкурсу «Найкращі практики популяризації української мови в бібліотеках Київщини». Мовна фортеця: кагарлицька Центральна бібліотека – фіналіст конкурсу популяризації української мови.
Саме завдяки активній позиції бібліотек, які стали дієвими платформами мовних практик, тут об’єднуються різноманітні групи людей задля особистісного зростання.
Секрет дуже простий: усвідомлена українізація, мовна стійкість та спільне партнерство стає тим вибором для згуртованості у громаді заради якого бібліотеки щоденно докладають свої професійні зусилля.