Календар-нотатник «Щоденна звичка»: листопад – 2024

Листопад… Туга відчувається гостріше, тепло і турбота – вдячніше, а очікування – світліше.

(Цитата з: https://citatosfera.top/czytaty-pro-lystopad/ © citatosfera.top/)

Листопад – найкращий місяць для добрих справ, книг, міцного з нотками м’яти, ароматних трав чаю (або гарячого какао з маршмеллоу або ж глінтвейну).

Які ж події листопада допоможуть нам творити добрі справи та задовольнятись неспішним читанням ?

  3 листопада – День нульових завдань (Zero Tasking Day)

У сучасному швидкоплинному світі багатозадачність стала нормою. Однак реальність така, що багатозадачність може призвести до зниження ефективності та збільшення стресу.

День нульових завдань – це не просто нічого не робити, а насолоджуватися теперішнім моментом і цінувати життя. Це день, коли потрібно відпустити постійну потребу бути продуктивним і просто бути. Відпочиваючи від звичних завдань, ми даємо шанс нашому розуму і тілу оновитися, перезавантажитися свідомості, що призводить до кращого психічного самопочуття і підвищення продуктивності в довгостроковій перспективі. Відновлення фізичних та ментальних ресурсів – це інвестиція в своє здоров’я та турбота про майбутнє.

У цей день важливо неспішно прогулятися, випити чашечку кави, просто поспостерігати за людьми, природою або почитати книгу…

А обрати книжкових грубасиків, зворушливі романтичні історії, захоплюючі мандри та фентезі допоможуть:

  бібліотечні виставки-інсталяції:

 

  рекомендації від бібліотек і бібліотекарів:

Час теплих обіймів: ТОП-5 вересневих книг для затишних осінніх вечорів від Одеської національної наукової бібліотеки тут

Осіннє читання від Звенигородська бібліотека ім. Кримського

Осінні читання творів Люко Дашвар в бібліотеці  ( Центральна бібліотека Демидівської селищної ради)

 

Для тих, хто не знає, з якої книги почати, відділ наукової інформації та бібліографії  ХОУНБ ім. О. Гончара  підготував добірку книг, на сторінках яких живе сама осінь: холодна і похмура чи яскрава і терпка, зі своїми врожаями, дощами, святами й турботами. https://biblio.lib.kherson.ua/prismakom-oseni.htm

Додадуть життєвої енергії, настрою, допоможуть відволіктися від сумних думок, навіяних листопадовою хандрою і дощовою погодою книги: «Осіннє танго», автор — українська письменниця Валентина Мастєрова; «Ніч у самотньому жовтні» — Роджер Желязни; «Осінні узори. Новели та оповідання» — Роман Іваничук; «Осінь в Пекіні» — Борис Віан; «Ще осінь не доплакала своє» — Любов Базів; «Пізня осінь у Венеції» — Райнер Марія Рільке; роман «Осіння весна» Світлани Талан; історичний роман «Неспокійна осінь» Івана Смолія.

Додатково вимкнути телефон, не перевіряти електронну пошту, відпочити від гортання стрічок соцмреж і на деякий час відключитися від цифрового світу допоможе смакування історій про життя цілих родин. Тематичні добірки сімейних саг неабияк втішать певну групу наших читачів:  «Три Марти» – Ірина Савка; «Вічний календар» – Василь Махно;  «Букова земля» – Марія Матіос; «Музей покинутих секретів» – Оксана Забужко;  «Одесская сага» – Юлія Верба;  «Абрикосова книгарня» – Ореста Осійчук; «Книга Балтиморів» – Жоель Діккер; «Мідлмарч» – Джордж Еліот; цикл про Полдарків від Вінстона Ґрема; «Віолетта» – Ісабель Альєнде; «Дім з вітражем» – Жанна Слоньовська; «Середня стать» – Джеффрі Євгенідіс;  «Бог Дрібниць» —Арундаті Рой; «Не кажіть, що в нас нічого немає» –  Мадлен Тієн; «Збирачі мушель» – Розамунда Пілчер; «Дім на краю ночі» –  Кетрін Беннер; «П’ять четвертинок апельсина» – Джоан Гарріс та ін.

День нульових завдань – це не про лінощі чи неробство, це свято простих радощів життя, це свято турботи про себе. Це день, щоб нагадати собі, що нормально – зробити перерву і просто читати.

  9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва відзначався в Україні 23 березня. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000, на особисте прохання завідувача відділу культури Маріупольської міської ради Богдана Васильовича Слющинського (загинув у м. Маріуполь 9 квітня 2022 року під час активних бойових дій), ураховуючи вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.

З 2013 року, згідно з Указом позбавленого звання Президента України та зрадника Віктора Януковича від 30 грудня 2011 № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» {Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 717/2013 (717/2013) від 30.12.2013} цей день став відзначатися 9 листопада і отримав назву «Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва».

Джерело тут .

 “Повномасштабна війна, яка триває майже три роки, вимагає нового підходу до культури. Культура – не тільки основа української ідентичності, культура – це сильний символ нашої незламності. Культура – це простір ниток, які зшивають українське суспільство зсередини країни із закордонними українцями та європейською спільнотою. Культура – це простір, у якому ми боремося за справедливий мир, імплементацію Формули миру, збройну та фінансову підтримку. Український дух виражений у культурі – це наша м’яка сила, що розповідає про нас та просуває наше бачення західних цінностей світовій громадськості… У час війни культура виступає як символ незламності народу, а після перемоги стане основою для відновлення та розвитку”, – зазначив у вітальному слові перед учасниками культурної платформи “Україна відкрита світу” міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

Долучаємось до організації заходів, які підтримують читання у суспільстві та допомагають формувати освічену та культурно розвинену спільноту, яка має стати фундаментом для подальшого прогресу та розвитку нашої країни.

  10 листопада – Міжнародний день скоромовок

Щорічно у другу неділю листопада відзначається Міжнародний день скоромовок (International Tongue Twister Day) – це свято словесної акробатики, день, присвячений грайливому, а іноді й дратівливому світу скоромовок. Ця лінгвістична гімнастика існує з 19 століття, а найперша відома збірка скоромовок з’явилася в книзі Джона Гарріса “Практичні принципи правильної та досконалої вимови Пітера Пайпера” (1813 р.).

Цікаво, що саме українською мовою звучить найдовша в світі скоромовка, що складається з 688 слів або з 74 скоромовок. Її автор і виконавиця Анастасія Смєхова. Перегляньте це відео із найдовшою скоромовкою у світі:

Вимова скоромовок сприймається як весела забава не лише дітьми, а й дорослими. То чому б не організувати у цей день конкурс знавців скоромовок або День декламування улюблених скоромовок або годину створення власної скоромовки? Гарний настрій відвідувачам гарантовано!

  13 листопада – Всесвітній день доброти

Всесвітній день доброти було створено на честь першої конференції Всесвітнього руху доброти, яку провели 13 листопада 1998 року. В даному заході взяли участь представники таких країн: Таїланду, Японії, Австралії, Канади, Великобританії, Сінгапуру, США. Пізніше до них приєдналися й інші держави.

Всесвітній день доброти – свято дії, тому й заходи, присвячені цьому прекрасному дню, завжди направлені на підтримку та допомогу нужденним.

Що можуть зробити бібліотеки?

Знайти час, щоб разом із дітьми написати листи подяки нашим воїнам. Написані дитячим почерком щирі слова подяки за захист та врятовані життя, побажання вберегтися від ворожих куль та снаряді додадуть нашим захисникам сил, тепла, віри, стійкості…

Пожертвувати на благодійність;

Підготувати перегляди книг про любов, доброту та родинне тепло;

Для підтримки психоемоційного й ментального стану дітей, ВПО,  сімей загиблих бійців під час війни організувати творчий майстер-клас, концерт…

Організувати виставку малюнків або театральну виставу, які будуть присвячені добрим справам;

Закликати своїх користувачі зайвий раз нагодувати бездомних тварин;

Віддати лайки в добрі руки! У соцмережах можемо спостерігати за значною кількістю добрих ініціатив (у т.ч. бібліотечних). Тож обравши такі сторінки лайкаємо і коментуємо, адже чим більше алгоритми бачать схвалення публікацій, тим більше будуть показувати їх іншим людям, і тим глобальнішим буде вплив цих хороших ініціатив.

 Добро не вимагає багато часу і сил, головне – щось робити. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус.

Це ідеальний час, щоб зробити щось позитивне для своєї спільноти та зробити світ кращим!

  15 листопада – День ув’язненого письменника

За ініціативою Міжнародного ПЕН з кінця 1980-х років 15 листопада світ відзначає День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня стали символом авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування, зникнення чи вбивство.

Український ПЕН відстежує втрати серед діячів культури, історії яких зʼявляються в інформаційному полі. Станом на серпень 2024 року зібрано 127 імені. Це неофіційний моніторинг, адже митців, загиблих після 24 лютого 2022 року, більше, ніж відомо…

Українських митців, які загинули від рук рашистів, вже охрестили новим “розстріляним відродженням”, за аналогією із цілою плеядою талановитих українців 20-30 років ХХ сторіччя, що їх знищили сталінські репресії. Вони могли б створити ще безліч романів та повістей, пронизливих та щемких віршів, дитячих казок та оповідок. Але, як і сто років тому, російські окупанти вбивають цвіт нашої нації.

Бібліотеки мають долучитись до вшанування пам’яті митців, життя яких забрала повномасштабна війна росії проти України. Буде цінним кожен допис у соцмережах, блогах, кожна книжкова виставка чи тематичний перегляд, обговорення на засіданні літературного/книжкового клубу книги, написаної ув’язненим/вбитим письменником. Важливо, щоб імена ув’язнених та загиблих українських письменників, музикантів, акторів, істориків, художників, мовознавців та інших культурних діячів якомога ширше прозвучали у публічному просторі.

Письменниця, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк уклала список  письменників та перекладачів, які загинули або померли через війну росії проти України.

Перелік неповний…   Як повідомлялося, раніше на фронті загинули поет Тарас Ілля, син поетів Валентини Отрощенко й Валерія Іллі, письменник Василь Паламарчук,  письменник, історик і теолог Юрій Канюк…

 

Не здаємося! Допомагаємо читачам обрати свою книгу, яка захопить, розрадить і зігріє не гірше найтеплішої ковдри,  віримо у перемогу добра і світла над темрявою!  

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)