Останні місяці привнесли зміни до низки законодавчих документів, які певним чином впливатимуть на діяльність як бібліотек, так і бібліотечних фахівців.
Підсумуємо нововведення:
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено на 90 діб
23 липня ВРУ підтримала президентські законопроєкти про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Вони будуть продовжені ще на 90 днів, тобто до 10 листопада 2024 року.
Опубліковано Закон щодо запобігання насильству над дітьми
6 липня 2024 року в газеті “Голос України” опубліковано Закон № 3792-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”. Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту щодо узгодження Кабміном положень, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Цим Законом вносяться зміни до ЗУ “Про освіту”, “Про охорону дитинства” (серед іншого надається визначення термінів: “булінг (цькування)»; програми для дитини або іншої особи, яка вчинила булінг; програми для дитини або іншої особи, яка постраждала від булінгу (цькування) або стала його свідком) та ін.
Законом вносяться зміни до ЗУ «Про культуру» . Передбачається, що:
- Керівники та працівники закладів культури, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.
- Керівник закладу культури, в якому в колективах перебувають діти:
затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі культури з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням;
розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі культури протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.
- Працівники закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:
вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;
за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;
повідомити керівника закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження”.
Тож очікуємо на офіційно затверджені Кабінетом Міністрів України «Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» та «Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми».
Водночас Департамент креативних індустрій та культурних послуг просить сприяти в розповсюдженні інформації про Закон серед бібліотек комунальної форми власності та у строк до 30.08.2024 поінформувати Департамент про вжиті заходи.
Скасування переходу на літній час в Україні
16 липня ВРУ прийняла у другому читанні законопроєкт №4201. Завдяки йому (якщо Президент підпише) цього року ми 27 жовтня востаннє переведемо стрілки на зимовий час, а з 2025 року і далі переведення на літній час вже не буде.
Єдиний реєстр кваліфікацій
9 травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №9630. Цим проєктом Закону вносяться зміни до Кодексу законів про працю, Господарського кодексу, Закону «Про зайнятість населення» та Закону «Про освіту».
Ним, зокрема, передбачається:
- створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій) шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних;
- надання повноважень з ведення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) Національному агентству кваліфікацій та встановлення перехідного періоду, під час якого агентство здійснюватиме ведення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Крім того, законопроєктом пропонується діджиталізувати процес обміну даними, щоб зробити його та доступ до інформації про професійні кваліфікації та посади швидкими та прозорими.
«Завдяки цифровізації, яка передбачена в цьому законопроєкті, можна використовувати штучний інтелект для пошуку людиною робочого місця, для пошуку школярем професії, а роботодавцем – кваліфікованих кадрів» – пояснила голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова.
Законопроєкт про меценатську діяльність у сфері культури
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури і інформаційної політики України Ростислав Карандєєв 12 липня презентував на виїзному засіданні Верховної Ради України законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері культури”.
Закон має на меті збалансувати як недостатнє фінансування сфери культури, так і нечітке регулювання меценатської діяльності.
Які зміни готує новий законопроєкт про меценатську діяльність?
Команда, що розробляла законопроєкт, вводить нові поняття: “меценатська діяльність у сфері культури”, “меценат культури”, та оновлює визначення наявних понять: “меценатська допомога”, “отримувач меценатської допомоги”, “бенефіціар”.
Поява регулювання напрямів, що підпадають під здійснювання меценатської діяльності.
В законі з’явиться визначення видів меценатської діяльності.
Регулювання напрямів, за якими бенефіціар може використовувати отриману меценатську допомогу.
Закон пропише вимоги та істотні умови до договору про меценатську допомогу.
Законопроєкт оновить статтю про державну підтримку меценатів та залишить гарантію свободи вибору, кого підтримувати.
Меценатська діяльність матиме оновлене інформаційне забезпечення відповідно до чинної редакції Закону України “Про рекламу”.
Суб’єкти меценатської діяльності в оновленому законі зможуть рівноцінно до наданої меценатської допомоги зменшити своє податкове навантаження.
Товари та послуги (окрім підакцизних), що є меценатською допомогою, будуть звільнені від оподаткування на митній території України.
Бенефіціар буде звільнений від оподаткування набутої нерухомості, що є меценатською допомогою.
Мінкультури запускає Офіс підтримки відновлення
Міністерство культури та інформаційної політики України створило Офіс підтримки відновлення з метою посилення роботи з відновлення зруйнованої внаслідок російської агресії інфраструктури та культурної спадщини (відповідний наказ МКІП тут )
Основні завдання Офісу:
Сприяння відновленню сфери культури в Україні
Консультативно-аналітична підтримка Мінкультури у реалізації проєктів відбудови
Розробка стратегічного бачення відбудови сфери культури
Пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері оцінки та документування збитків
Визначення та рекомендації щодо впровадження єдиного підходу до відновлення закладів культури
Підтримка Мінкультури у впровадженні інноваційних цифрових інструментів
Стратегія розвитку української культури до 2030 року
Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало роботу над формуванням нової Стратегії розвитку української культури. Вона стане документом середньострокового планування політики, міститиме ґрунтовний аналіз сучасного стану справ, а також буде визначати стратегічні цілі, пріоритети, напрями дій та завдання держави у сфері культурної політики на період до 2030 роки. Таке завдання для МКІП визначене Законом України «Про культуру».
Стратегія розвитку української культури увійде до довгострокової загальної візії розбудови держави, виходячи з необхідності відновлення спроможності культурної сфери в умовах безперервних викликів і загроз, переосмислення підходів до культурної політики як до одного з основних факторів безпеки, формування стійкості та єдності суспільства, а також повоєнної відбудови, ліквідації негативних явищ демографічного характеру, відновлення привабливості регіонів, повернення в Україну громадян, які внаслідок війни опинилися поза її межами тощо.
МКІП пропонує долучитися до розробки Стратегії експертам у галузі культури, дослідникам та науковцям – усім, кому небайдуже, яким буде майбутнє української культури. Пропозиції до проєкту Стратегії розвитку української культури можна надсилати на електронну адресу МКІП України strat@mkip.gov.ua
Умови надання відпусток перевірять на конституційність
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням. Він просить перевірити на відповідність Конституції окремі положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, якими змінили порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану.
Автор подання зазначив, що заміна невикористаних днів щорічної відпустки та інших оплачуваних відпусток відпусткою без збереження зарплати не відповідає статті 45 Конституції. Адже кожному, хто працює, гарантується право на відпочинок, зокрема на оплачувані щорічні відпустки, тривалість яких визначає закон.
Окрім того, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 64 Конституції), а не скасовувати їх. Отже, строк дії обмежень, що встановили у зв’язку з воєнним станом, повинен бути визначений і передбачений законом, а не діями роботодавця. Тому Конституційний суд перевірить, чи відповідають Конституції норми Закону № 2136, що регламентують порядок надання та використання відпусток.
Мінзарплату у 2025—2027 роках підвищувати не планують
2 липня 2024 року набрала чинності постанова від 28.06.2024 № 751, якою КМУ схвали Бюджетну декларацію на 2025—2027 роки.
Декларація передбачає, що у 2025—2027 роках:
♦ розмір мінімальної зарплати становитиме 8000 грн;
♦працю працівників бюджетної сфери оплачуватимуть на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року — 3195 грн;
♦ прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме 3028 грн.
У свою чергу СПО об’єднань профспілок своєчасно направив до Уряду аргументовані Профспілкові пропозиції до проекту Бюджетній декларації на 2025-2027 роки щодо підтримання життєвого рівня людей в умовах воєнного стану та інфляційних зростань цін, тарифів та вартості послуг.
У відповідь Мінфін поінформував наступне: «…можливості бюджету на 2025-2027 роки в поточній ситуації суттєво обмежені, тому Мінфін дотримується принципу суворої економії та пріоритетності видатків…». Детальніше тут.
Цілком зрозуміло, що Федерація профспілок України від імені мільйонів працівників та ветеранів праці звернулася до народних депутатів України з вимогою відхилити Урядові пропозиції до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки щодо запровадження мораторію на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій та захистити громадян України від кризи вартості життя в умовах війни.