На початку червня у миколаївській Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького пройшов ІІ фестиваль настільних ігор «Миколаївська фішка».
Для відвідувачів фестивалю було організовано зони на різних локаціях де охочі мали змогу зіграти в інтелектуальні, туристичні, корпоративні та спортивні настільні ігри.
Докладніше про подію пропонуємо до перегляду відеосюжет від телекомпанії «МАРТ».
Розлого про подію йшлося у дописі на сайті бібліотеки.
Географія учасників-партнерів стала більш розгалуженою. Зацікавили презентації від колег з Херсону. Так, містяни й гості обласного центру, мали змогу більше дізнатися про тваринний й рослинний світ Херсонщини, її культурологічні особливості зігравши у гру вуличного формату «У пошуках знайомих незнайомців», розробником якої є Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки. Херсонські бібліотекарі запропонували учасникам фестивалю ознайомитися із іще однією краєзнавчою настільною грою «Зелене диво Херсонщини. Зелений експрес». Докладніше про це йшлося у статті міської газети «Вечірній Миколаїв» ТУТ.
Загалом, ігри у публічних бібліотеках є потужним інструментом для соціальної, культурної та освітньої інтеграції, сприяють змістовному відпочинку та навчанню, а також створюють інклюзивне середовище для всіх користувачів.
Ігри у бібліотеках виконують декілька важливих функцій:
- Розвиток соціальних навичок: Настільні ігри сприяють спілкуванню, співпраці та взаємодії між учасниками. Вони навчають дітей і дорослих комунікативним навичкам, вирішенню конфліктів та роботі в команді.
- Освітні можливості: Багато настільних ігор мають освітній потенціал. Вони можуть вдосконалювати логічне мислення, математичні навички, мовлення та читання, розвивати креативність та критичне мислення.
- Сприяння відпочинку і стресостійкості: Ігри дозволяють людям емоційно розвантажитися, знижують рівень стресу та сприяють загальному підвищенню настрою.
- Культурна інтеграція: Граючи в ігри, люди вивчають нові культури, традиції та історії, сприяють толерантності.
- Заохочення до читання і дослідження: Бібліотеки найчастіше використовують ігри, пов’язані з літературою або історією, щоб зацікавити читачів та стимулювати їх до подальших досліджень.
- Інклюзивність і доступність: Важливим аспектом є забезпечення доступності настільних ігор для всіх користувачів, незалежно від віку, культурних або фізичних особливостей.
- Сприяння інноваціям і технологіям: Настільні ігри можуть використовувати сучасні технології, такі як додатки або веб-сервіси, для покращення гейміфікації навчального процесу.
Бібліотеки мають завдання надавати доступ користувачам до різноманітних матеріалів у різноманітних форматах. Настільні ігри – це і є історії та інформація, що представлена у новому форматі.
На сайті Американської бібліотечної асоціації (ALA) подано рекомендації та обґрунтовано думку щодо того, чому потрібні ігри в бібліотеках. Матеріал викладено англійською мовою ТУТ. Про переваги настільних ігор йшлося у дописі за 2022 рік на сайті Princh.
Автором статті було висловлено думку, що “… гра в настільні ігри сприяє гострішому мисленню, кращій довготривалій пам’яті, навичкам вирішення проблем і зменшує стрес у людей, одночасно збільшуючи загальне щастя завдяки вивільненню ендорфінів під час гри“.
І доказом цього стали результати проведеного дослідження психологами Единбургського університету. Із оригіналом статті «Playing Analog Games Is Associated With Reduced Declines in Cognitive Function: A 68-Year Longitudinal Cohort Study» (матеріал англійською мовою) можна ознайомитися за посиланням.
Отже, під час дослідження 1000 людей у віці 70 років перевіряли на пам’ять, здатність розв’язувати проблеми, швидкість мислення та загальні здібності до мислення. Результати довели, що ті, хто регулярно грав в настільні та нецифрові ігри, мали кращі показники пам’яті та тести на мислення.
Проте настільні ігри корисні не лише людям похилого віку. Вони також покращують комунікативні, математичні навички, грамотність і координацію рук і очей у маленьких дітей.
Щодо питання формування колекцій настільних ігор у бібліотеках варто звернутися до статті 2017 року, представленої у рецензованому журналі із відкритим доступом EBLIP, що публікується щоквартально University of Alberta.
Змінюймо підходи до формування колекцій, реагуймо на потреби користувачів, впроваджуймо нові форми комунікацій між поколіннями!