Сьогодні ми поговоримо про Інтернет і про те, чому він такий важливий для бібліотек. Експерти вважають глобальну мережу найважливішою подією постіндустріальної революції, яка вплинула на суспільство в усьому світі. Інтернет має величезний потенціал як засіб комунікації та джерело знань, проте з його розвитком постають нові виклики, пов’язані з приватністю, безпекою, цензурою та іншими аспектами.
Важливими брамами до Інтернету виступають бібліотеки та інформаційні служби. Можливо, ви вже чули про Маніфест IFLA? Так, це не просто список правил — це своєрідний дороговказ для нашого цифрового майбутнього!
Перший Маніфест ІФЛА про інтернет було прийнято ще у 2002 році. Його переклад українською мовою здійснила Валентина Степанівна Пашкова, на той час віце-президент (2001–2006) ВГО Української бібліотечної асоціації.
Згодом, у 2006 році, світ побачили настанови (матеріал англійською мовою ТУТ), що мали на меті запропонувати бібліотечним та інформаційним фахівцям, урядовцям та іншим зацікавленим учасникам покроковий план дій під час розробки політики щодо публічного доступу до Інтернету та інформації. На той час, нажаль, цей документ не був обов’язковим до виконання.
Через 12 років зміст Маніфесту актуалізували (2014 р., матеріал англійською мовою ТУТ).
Десять років потому бібліотечна спільнота знову постає перед викликом оновлення змісту. Що наразі відомо? За інформацією IFLA обговорення нової редакції Маніфесту триватиме до 3 квітня 2024 року.
Про що йдеться у документі? Ключові повідомлення:
- бібліотеки у своїй діяльності мають сповідувати принцип дотримання прав людини в цифровій екосистемі;
- свобода доступу до інформації та свобода вираження поглядів, незалежно від формату та кордонів, є головним обов’язком бібліотечно-інформаційної професії;
- бібліотеки повинні забезпечувати справедливий доступ до Інтернету, визнаючи, що цифрове включення є важливим для подолання соціальної нерівності;
- принципи інклюзивного дизайну застосовуватися як до бібліотечних просторів, так і до цифрових інтерфейсів бібліотек, і ще багато корисного.
Та основні принци Маніфесту залишаються незмінними. Це:
- відкритий доступ до інформації: Інтернет має бути доступним для всіх. Це означає, що усі мають право користуватися Інтернетом без обмежень;
- свобода слова: Важливо мати можливість говорити про те, що вас цікавить, без страху, що вас заборонять;
- приватність та безпека: Ваша інформація повинна бути захищеною. Інтернет — це місце, де ви можете відчувати себе безпечно;
- розвиток інформаційної грамотності: Ми навчаємося розуміти, що правда, а що ні. Критичне мислення — це важлива навичка, яку варто розвивати;
- рівний доступ: Усі мають однакові можливості отримання знань та інформації в мережі, незалежно від їхнього статусу або походження.
Видається цікавим те, що в тексті зустрічаємо згадку про «епоху цифрової взаємозалежності» та «пов’язане суспільство». Про епоху пропоную дізнатися ТУТ. Визначення «пов’язане суспільство» означає суспільство, в якому люди та об’єкти, онлайн і офлайн, один до одного, один до багатьох і багато до багатьох пов’язані за допомогою цифрових технологій або цифрового суспільства, яке зберігає, аналізує та керує даними, зібраними датчиками та мобільними терміналами через мережу. Детальніше ТУТ (матеріал англійською мовою).
Отже, Маніфест важливий не лише для фахівців у галузі технологій, а й для кожного з нас. Він ставить перед нами завдання захищати наші права в Інтернеті та забезпечувати його розвиток як вільного та відкритого простору для всіх.