Будь яке професійне дослідження в культурно-мистецькій сфері допомагає нам краще зрозуміти причини виникнення і характер взаємодії різноманітних факторів, а також можливостей їх використання в інтересах користувачів закладів культури, підвищити їх соціальну ефективність, забезпечити конкурентоздатність та підвищити якість життя населення в кожній громаді.
Повномасштабне вторгнення росії на українські території змінило не тільки фізичний ландшафт українських регіонів, але й призвело до стрімких змін в їх соціальній структурі та соціально-психологічних змін окремих громад та їх членів.
Пропонуємо вашій увазі окремі позиції з соціологічного дослідження «Культурні практики та потреби для відновлення населення у деокупованих та прифронтових громадах» від соціологічної групи «Рейтинг» (Група «Рейтинг») — однієї з найбільших недержавних та незалежних дослідницьких інституцій в Україні, заснованої в 2008 році. Дослідження було реалізоване за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI).
В якісному етапі дослідження взяли участь 312 респондентів.
Аудиторія: мешканці громад Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської та Херсонської області віком від 18 років і старші.
Було проведено 120 глибинних інтерв’ю (по 15 глибинних інтерв’ю серед 5 категорій респондентів в кожній з досліджуваних областей) та 24 фокус-групові дискусії (по 3 фокус-групи серед місцевого населення в кожній з досліджуваних областей) .
Терміни проведення: 21 листопада – 3 грудня 2023 р.
За даними кількісного дослідження, зустрічі з друзями (56%), перегляд телепередач вдома (56%) та перегляд контенту в соцмережах (52%) – основні види проведення дозвілля серед респондентів досліджуваних областей України. Слухають музику та читають книги близько 40%, займаються творчістю/хобі – 25%, займаються спортом – 25%, ходять в походи – 16%, відвідують кінотеатри – 15%, ходять до церкви – 15%, грають у настільні ігри – 13%, займають громадськими роботами, волонтерством – 11%. Відвідують театри, музеї – 9%, зоопарки та атракціони – 7%, ходять на концерти – 6%, екскурсійні тури – 6%, відвідують фестивалі – 2%, грають у азартні ігри – 2%.
Молодші респонденти (18-35 років) частіше інших зустрічаються із друзями, переглядають контент у соцмережах, слухають музику, займаються творчістю, спортом, переглядають фільми у кінотеатрах, грають у настільні та азартні ігри.
Найстарші (51 і старше) натомість частіше інших переглядають телепередачі вдома, читають книги, відвідують церкву.
Серед контенту із соцмереж, який споживають респонденти, переважають новини (статті та відео) – 75%, кіно та серіали – 64%, музика онлайн – 57%, стрічки із фото та відео – 56%. Близько половини тих, котрі споживають інформацію із соцмереж дивляться пізнавальний й та навчальний контент або документальні сюжети (46-48%). Близько 40% цих респондентів дивляться гумористичні шоу або розмовні інтерв’ю з відомими людьми, блогерів. Близько чверті дивляться стендапи або виступи коміків, розважальні, чи реаліті шоу.
Серед споживачів телевізійного контенту як продукт споживання переважають фільми та серіали (72%) та новини (66%).
Кіно та концерти, чи фестивалі – найбільш цікаві культурні заходи для респондентів (по 45%). Спілкування з однодумцями, гуртки за інтересами цікаві для 36% опитаних, спортзали, танцювальні студії – для 32%, театри – для 31%, виставки – 30%, організовані екскурсії – 27%, творчі гуртки – 23%, зустрічі з відомими діячами – 21%.
Рівень зацікавленості культурними заходами має вікові залежності. Так, кіно, спортзали, танцювальні студії, творчі гуртки та зустрічі з відомими культурними діячами більш цікаві молодій аудиторії. Серед старших більш цікавим культурним дозвіллям є спілкування з однодумцями або ж гуртки за інтересами. За типом поселення у містах, особливо великих, спостерігається вищий рівень зацікавленості до усіх видів культурних заходів. Натомість у сільській місцевості та малих містах є спостерігається вищий рівень зацікавленості лише до концертів та фестивалів, а також творчих гуртків.
Головними мотивами, котрі впливають на рішення відвідувати культурні заходи є особиста зацікавленість до теми або формату заходу (41%), територіальна доступність (38%), доступна ціна (37%). Також доволі значним чинником є наявність компанії, знайомих (31%). Інші чинники такі як склад артистів (14%), благодійна мета заходу, необхідність організації сімейного дозвілля – малозначимими (по 14%). Оголошення у соцмережах та ЗМІ практично не впливають на рішення відвідувати культурні заходи (6%).
ОЦІНКА МІСЦЕВИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ
Більше половини опитаних у всіх областях (за винятком Херсонської) зазначили, що у їхньому населеному пункті цілком або скоріше достатньо закладів культури (напр. бібліотек, клубів, музеїв, мистецьких студій). У той же час не менше третини в цих регіонах зазначили, що таких установ є недостатньо. Частіше про недостатність говорили у Дніпропетровській, Запорізькій та Чернігівській областях. На Херсонщині лише чверть заявили, що культурних закладів достатньо, натомість більше 70% відзначили, що їх не вистарчає.
Частіше про достатність закладів культури говорили мешканців обласних центрів, а також ті, котрі користуються послугами бібліотек або будинків культури, а також старші респонденти (51 років і старше).
Ситуація з роботою бібліотек у населених пунктах найкраща у Чернігівській, Сумській та Миколаївській областях, де більше 75% опитаних зазначили, що ці заклади культури працюють у їхніх населених пунктах. Найгірша ситуація – в Херсонській (21%) та Харківській (48%) областях. В інших регіонах майже 60% зазначили, що бібліотеки сьогодні працюють.
Загалом лише близько 10% опитаних респондентів, котрі знають про роботу бібліотек, зазначили, що їх відвідують раз на місяць, або частіше. Близько 15% таких респондентів зазначили, що відвідують їх раз на квартал або півроку. Водночас не відвідують ці заклади культури близько двох третин таких опитаних.
Оцінюючи роботу бібліотек за декількома критеріями, їхні відвідувачі відносно краще оцінили роботу працівників цих закладів культури. Також високі оцінки отримали перелік послуг та заходів, а також стан приміщення та матеріальна оснащеність бібліотек.
Найкращі оцінки роботи бібліотек за різними критеріями зафіксовані серед респондентів Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської, областей. Серед відвідувачів бібліотек Чернігівської та Сумської областей відносно частіше фіксувалися невизначені оцінки щодо оцінки роботи цих закладів культури.
Також високі оцінки отримали перелік послуг та заходів, а також стан приміщення та матеріальна оснащеність бібліотек.
Більше 70% не підтримують ідею закриття закладів культури (клуби, бібліотеки) в малонаселених пунктах, якщо вони не справляються зі своїми функціями. Підтримують таку ініціативу 22%.
У регіональному розподілі не спостерігається суттєвих відмінностей у ставленні до такої ініціативи: не менше 70% опитаних в усіх областях не підтримують таку ідею. У вікових групах дещо вищий рівень підтримки (до 27%) оптимізації закладів культури спостерігається серед молодої аудиторії (18-35 років). Водночас навіть серед них тих, хто не підтримує таку ініціативу – 70%. Також не фіксується відмінностей у ставленні до такої ідеї серед тих, хто відвідує або не відвідує бібліотеки.
Попри те, більшість не підтримує закриття закладів культури в малонаселених пунктах, переважаюча більшість (78%) вважають, що відновлювати/відбудовувати зруйновані заклади культури потрібно лише після закінчення війни. Відновлення таких закладів зараз підтримують лише 17%. Цікаво, що найнижчий рівень негайного підтримки відновлення закладів культури фіксується у Херсонській області.
Оцінюючи можливості дозвілля у своїх місцевостях загалом відносно кращі оцінки отримали можливості для дітей та підлітків, найгірші – для демобілізованих військовослужбовців та ветеранів, а також людей з інвалідністю. Щодо останніх категорій респонденти найчастіше не могли оцінити рівень можливостей дозвілля для цих категорій.
Переважна більшість вважають що сфера культури у їхній громаді фінансується недостатньо. Також значна частина опитаних (від 20% до 36% у різних областях) взагалі не змогли відповісти на це питання. Про достатній рівень фінансування говорили від 19% до 26% опитаних. Відносно краще оцінили стан фінансування у Одеській та Миколаївській областях.
Думки щодо необхідності виділення коштів на культурні заходи під час війни розділили аудиторію опитаних. Так, підтримують такі ініціативи 50% опитаних, не підтримують – 44%, не змогли відповісти – 6%.
Дещо вищий рівень підтримки ідеї виділення коштів на культурні заходи під час війни зафіксований у Дніпропетровській та Одеській областях, найнижчий рівень підтримки – у Херсонській.
Відносно вищий рівень підтримки виділення коштів на культурні заходи під час війни також зафіксований серед молодшої вікової групи (18-35 років) та тих, котрі користуються послугами таких культурних закладів як бібліотеки та клуби.
Абсолютна більшість вважають, що культурні заходи у їхніх громадах має фінансувати місцева влада (понад 70%). На центральну владу, бізнес, благодійні фонди, міжнародні, громадські організації і фонди покладають ці зобов’язання від 19% до 29% опитаних, на звичайних громадян – 8%.
Детальніше ознайомитись з дослідженням можна тут: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_culture_8_regions_012024_report_ua.pdf
І тут: https://ratinggroup.ua/about.html