Посада методиста – необхідність чи забаганка ? (ч. 2)

Docendo discimus  (навчаючи вчимося)

Відповідно до зведеного звіту за формою №6-НК «Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, ЦБС, що віднесені до сфери управління Міністерства культури України» за 2022 рік (доступ: https://profy.nlu.org.ua/file/statistics/2022/8.pdf) серед персоналу публічних бібліотек мали повну вищу спеціальну освіту 5496 осіб (25%), базову вищу спеціальну – 7398 осіб (33,7 %).

У створенні сталої системи підвищення кваліфікації (програм, що складаються з тематичних модулів, зміст яких відповідатиме вимогам професійних компетентностей бібліотечних працівників територіальних громад), здійснення консультативної допомоги, впровадження ефективних методичних інструментів контролю якості послуг мають відіграти методисти.

Ще у 2020 році на черговому Всесвітньому економічному форумі було зазначено, що до 2025 року 50% усіх працівників потребуватимуть перекваліфікації через зростання впровадження технологій, близько ще майже 40% працівників потребуватимуть перекваліфікації тривалістю півроку чи менше.

   Форум  опублікував ТОП-10 навичок, які будуть потрібні для роботи через 5 років. Серед них: аналітичне мислення та інноваційність; активне навчання та стратегії навчання; розв’язання складних проблем; критичне мислення та аналіз; креативність, оригінальність та ініціативність; лідерство та соціальний вплив; використання технологій, моніторинг та контроль; витривалість, стресостійкість та гнучкість і т.п.

   Для бібліотечної спільноти в Україні в рамках підвищення кваліфікації актуальними залишаються питання програмно-проєктної діяльності, клієнтоорієнтованості, фандрейзингу, цифрової компетентності, соціального партнерства, когнітивної гнучкості  тощо.

   Методичні служби/окремі методисти мають значний багаж як внутрішніх (виробничий інструктаж; ротація; підготовка в проєктних групах; ділове спілкування персоналу; наставництво; ділові ігри; лекції; семінари; обговорення практичних ситуацій і т.п.) так і зовнішніх (тренінги; лекції; семінари; ділові ігри; курси підвищення кваліфікації; самонавчання; вебінари; відвідування майстер-класів і т.п.) інструментів в царині підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.

   Набувають затребуваності у роботі з новопризначеними бібліотечними працівниками, що не мають фахової освіти, нові формати. Наприклад:

  • Метод поведінкового моделювання покликаний виробити у співробітників певну модель поведінки в стандартних і нестандартних ситуаціях. Цей метод заснований на пошуку прикладу для наслідування («поведінкової моделі»), її аналізу і відтворення на практиці. Модель має максимально відображати реальну ситуацію, тому є можливість відразу ж застосувати отримані знання на практиці.
  • Шедоуінг (від англ. Shadow) – полягає в тому, що працівник, який навчається, невідступно ходить «тінню» за більш досвідченим працівником і спостерігає за тим, як той виконує свої обов’язки. При цьому сам новий співробітник, як правило, нічого не робить, не коментує те, що відбувається, не ставить питання і взагалі практично не втручається в процес.
  • Рольова гра моделює реальні чи типові ситуації з визначенням ролей учасників для пошуку ефективних рішень проблемної ситуації. Цей метод ефективний під час набуття навичок міжособистісного спілкування, зокрема, для працівників, які обіймають керівні посади.
  • «Партнер» (buddy), – метод, який полягає у закріпленні за працівником партнера (buddy), завданням якого є надання постійного зворотного зв’язку про дії і рішення закріпленого за ним співробітника з метою виявлення «вузьких місць» в його роботі. Учасники є рівноправними, що відрізняє метод від наставництва.
  • «Стаття тижня» – методист (або керівник бібліотеки) обираєте день (можливо і в режими онлайн), коли будете обговорювати якусь статтю, пост у блозі або будь-який актуальний текст. За тиждень до зустрічі групі розсилається текст, аби дати час на прочитання, а на самій зустрічі рефлексуєте.

Різноманіття форм методичної роботи створює реальні умови для того, щоб кожний методичний центр/методист обирав той варіант, який найбільше відповідає їхнім ресурсним (у т.ч. і кадровим) можливостям, місцевим потребам і умовам.

Pro bono  (для публічного добра)

Частиною 3 ст. 64 ГКУ передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників, штатний розпис.

Бюджетні установи (у т.ч. бібліотеки) затверджують свої штатні розписи в місячний строк з початку року (згідно з абзацом першим п. 45 постанови КМУ).

Наявність посади методиста в бібліотеках передбачено ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ надання безоплатних послуг клубними та бібліотечними закладами культури державної та комунальної форм власності (затверджено Наказом Міністерства культури України 15.10.2013 № 983) та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 81 «Культура та мистецтво» (затверджено Наказом Мінкультури від 14.04.2000  № 168).

Ведення посади методиста до штатного розпису публічної бібліотеки селищної/сільської територіальної громади – шлях системного виявлення, добору, виховання, постійного розвитку і ефективного використання та утримання професіоналів в галузі бібліотечної справи.

Contra spem spero.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)