Constant або Ab initio (з самого початку) (ч.1)
Великі справи не робляться однією людиною, вони відбуваються командою. Тому й не дивно, що керівники багатьох бібліотек поділяють думку про те, що зробити персонал кращим можна шляхом залучення найкращих, при цьому постійно їх навчаючи й розвиваючи, та у такий спосіб стимулюючи до тривалої й результативної роботи в бібліотеці.
Мета методиста – забезпечувати постійний процес навчання та розвиток персоналу бібліотеки. Підтвердженням цьому є напрями діяльності методистів. В ідеалі ці напрямки передбачають:
- планування та організацію навчання;
- координацію дій всіх учасників процесу корпоративного навчання;
- розробку програм навчання;
- проведення навчання та оцінку його ефективності;
- звітну роботу про проведене навчання;
- участь в різних HR-проєктах (формування та розвиток корпоративної культури, розвиток мотиваційних програм, управління талантами, результативністю);
- організацію заходів, спрямованих на «введення в посаду» – швидку адаптацію нових співробітників;
- організацію роботи з атестації та подальшого аналізу персоналу і т.п.
Чому зазначила, що «в ідеалі»? Бо усвідомлюю, що зазначені напрями реалістичні для методистів та методичних служб національних, державних, регіональних, великих міських бібліотек. А як це зіставити з публічними бібліотеками сільських, селищних громад?
De facto (на практиці)
Проблема нестачі кваліфікованих кадрів знайома практично всім публічним бібліотекам. Особливо відчутною вона стала в процесі децентралізації та після широкомасштабного вторгнення росії в Україну.
Мовою цифр діяльність публічних бібліотек забезпечували:
у 2019 році – 27852 осіб;
у 2020 році – 27519 осіб;
у 2021 році – 25165 осіб;
у 2022 році – 21911 осіб.
На жаль, у період ліквідації та реорганізації районів, районних ЦБС спостерігалось скорочення, чергу перш за все, таких посад, як методисти, бібліографи.. Наявність однієї посади методиста для більшості селищних та сільських бібліотек в територіальних громадах стало скоріше, винятком, ніж правилом.
У випадках скорочення посад методистів їхній функціонал змушені були перебрати на себе керівники ПБ або начальники відділів культури (спеціалісти відділу). Сподівання, що один керівник зможе ефективно впоратися з подвійним обсягом роботи виглядають ілюзорними.
Війна загострила ситуацію з бібліотечними кадрами: скорочення витрат на повноцінне утримання бібліотек і бібліотечного персоналу; відтік кадрів в інші регіони та країни; загибель працівників внаслідок бойових дій; недостатня кваліфікація новопризначених працівників тощо. Зрозуміло, що у 2023 році отримаємо більш сумну статистику.
? Запитую: чи будуть спроможними директори бібліотек або начальники відділів культури в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення забезпечувати скоординованість, ефективність та результативність дій щодо:
- збереження складу та кількості бібліотечного персоналу,
- підтримки їхньої продуктивності та вмотивованості,
- процесу вдосконалення наявних та оволодіння та новими професійними якісними, діловими вміннями, навичками та особистісними компетенціями?
Зрозуміло, що питання збереження складу та кількості бібліотечного персоналу, його вмотивованості знаходяться в компетенції безпосередніх керівників бібліотек або їхніх засновників (психологічна підтримка, гнучкий графік, додаткові грошові виплати тощо). А чи вистачить у них фізичного часу та навичок задля реалізації стратегії забезпечення кадрового потенціалу бібліотек, яка має бути гнучкою, адаптивною, враховувати різні фактори та ризики щодо мінливості середовища та нових умов праці – велике питання. Тому наявність методичних служб або посад методистів в публічних бібліотеках територіальних громад (особливо селищних і сільських) сприятиме розв’язанню фахової проблематики.
Певні рефлексії на кшталт: «Зараз не на часі», «Закінчиться війна – потім повернимось до цього», «Є більш нагальні питання, а це після перемоги» для мене є певною ознакою «синдрому відкладеного життя».