Український культурний фонд презентував Стратегію  на 2024-2027 роки

Український культурний фонд (УКФ) презентував нову середньострокову Стратегію на 2024-2027 роки. Документ, розроблений на три найближчі роки та на думку виконавчого директора УКФ Владислава Берковського  повністю відповідає викликам сьогодення.

Нова стратегія УКФ допрацьовувалася в декілька етапів, зокрема, був проведений цикл обговорення проєкту Стратегії експертами з командою Фонду та фокус-груп зі стейкхолдерами за секторами, а також накопичення доказової бази. 

Представлено аналіз зовнішнього середовища, зокрема ключові проблеми та виклики з якими стикнулася наша країна. Так, фактичні видатки на культуру у 2022 році в Україні склали 4,3 млрд грн на національному рівні та 14,6 млрд грн на рівні громад. Цього було критично недостатньо для секторів, тому запити на гранти УКФ склали 107,15% (4,6 млрд. грн) від видатків на культуру на національному рівні.

Внаслідок повномасштабного вторгнення рф  Україна зазнала катастрофічних втрат. Проведена попередня оцінка сукупних втрат активів в культурі та спадщині (на 23.06.23) зафіксувала втрати в обсязі USD 2,7 млрд, загалом сукупні втрати в культурі та креативних індустріях, туризмі та спорті оцінили у USD 15,4 млрд. Станом на 29 вересня 2023 року обласними військовими адміністраціями зафіксовано 1702 зруйнованих та пошкоджених об’єкти культурної інфраструктури (дані оновлюються щомісячно, істотний приріст фіксується на деокупованих територіях).

Цікаві результати Загальнонаціонального репрезентативного опитування в 2023 році, що дозволяють не тільки оновити профіль сучасного українця, а й конкретизувати його запит до української культури. Станом на червень 2023 року 79,5% громадян ідентифікували себе з українською політичною нацією, а 66,1% українців вважали, що ситуація в Україні буде покращуватися. При цьому 95% респондентів вважали, що Україна зможе відбити напад росії, і 42% – що для завершення війни потрібно понад рік. 59,7% українців зберігають практичні установки цинізму, і лише 23% – не підтримує засудження комуністичного тоталітарного режиму.

Опитування фахівців культурної сфери (вересень 2023 року, 917 респондентів) дозволило встановити ТОП-7 напрямів, що потребують найбільшої підтримки:

• збереження та захист культурної спадщини (62,3% респондентів);
• створення якісного українського культурного продукту (57,7%);
• протидія інформаційній та культурній складовій російської військової агресії (46,9%);
• відновлення пошкоджених об’єктів культурної інфраструктури (41,2%);
• збереження національної пам’яті та меморалізація героїв – захисників України (40,7%);
• інтеграція української культури в світовий культурний простір (40,6%) та зростання рівня цифровізації сфери культури (34,1%).

На думку респондентів,  найбільш актуальним є створення: цифрового продукту (55,6%); креативного/публічного простору (47,9%);   відеоконтенту (45,6%);  освітньої програми/продукту (45,5%);  меморіального проекту (25,6%). Першочергово фінансово підтримувати сферу культури мають: центральні органи державної влади (82,4%); органи місцевого самоврядування (79,1%);  міжнародні організації (56,3%);  бізнес (45,9%). Отримання гранту УКФ дозволило респондентам: створити новий культурний продукт (64,6%); розширити аудиторію (64,6%); підвищити інтерес аудиторії до культурного продукту, створеного респондентами (64,1%);  підвищити обізнаність аудиторії щодо культурної пропозиції (37,5%);  зберегти організацію як інституцію (13,5%); зберегти/створити нові робочі місця (5,2%).

Проведені впродовж липня-вересня 2023 року обговорення зі спільнотами дозволили ідентифікувати наступні групи проблем та викликів:

1. Кратна перевага російськомовного культурного продукту ( через накопичену перевагу у фінансуванні культури) над сучасним україномовним культурним продуктом в усіх сегментах аудиторій щодо усіх форм поширення (цифрове та фізичне).
2. Для успішного протистояння культурній експансії росії та культурної реінтеграції деокупованих та прикордонних територій Україна має втричі збільшити якість та кількість україномовного культурного продукту впродовж найближчих 4-х років. При цьому обсяг капітальних інвестицій має складати не менше 30% від сукупних видатків на культуру (без урахування витрат на відновлення зруйнованої культурної інфраструктури).
3. Культура в регіонах не є пріоритетом для першочергових зусиль місцевої влади (відзначили лише 2% респондентів), з низькою ефективністю надання послуг (згадали лише 10% респондентів).
4. Війна досить чітко допомогла суспільству визначитися зі ставленням до нацизму та комунізму як тоталітарних режимів, але робота з сучасною колективною пам’яттю має бути пріоритезована в проєктній діяльності Фонду. Тому Програми УКФ варто розглядати як основні канали просвітництва і використовувати їх інструмент роботи з цільовими аудиторіями.
5. Увласнення української мови суспільством може бути ситуативним і залежатиме від достатньої кількості україномовного культурного та освітнього продукту, яким зможуть користуватися ці громадяни. Тому – одним з пріоритетів роботи Фонду в середньостроковій перспективі може бути створення україномовного культурного продукту (книжки, аудіовізуальний контент), а також цифрові рішення для його поширення (мовні та інтернет-курси).
6. Оскільки на окупованих територіях важливим засобом комунікації та доступу до інформації є Інтернет – завдяки йому люди через месенджери та соціальні мережі отримують основні новини. Таким чином, збільшення якісного та цікавого україномовного контенту для цих груп населення дозволить підживлювати українську ідентичність та зберігати приналежність до України людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
7. Серед можливих варіантів збереження приналежності до України, які може запропонувати Фонд для українських митців-біженців: реалізація міжнародних проєктів (коли частина активностей здійснюється за кордоном, а частина – в Україні, із залученням місцевої аудиторії та митців), програми змішаних резиденцій (в кількох країнах) та проекти з підсилення голосу України в світі/культурної дипломатії.
8. Результати проведених опитувань в сфері свідчать, що найбільш ураженими є – аудіовізуальний, перформативний та сценічний сектори мистецтва, а також культурні й креативні індустрії недержавної форми/підприємці. Спроможними вийти на нові ринки та в цифрове середовище в червні 2023 року виявилися готовими лише відповідно 22,6% та 22,8% організацій респондентів. Загальний меседж від респондентів – стратегія адаптації лише частково розв‘язує проблему організації в умовах війни. Тобто попри життєстійкість та самозарадність дієвців культури їх спроможність до адаптації має межу, і вони потребують зовнішньої підтримки.
9. Важливо розуміти, як Фонд комбінацією своїх програмних продуктів зможе відповісти на виклик істотного зниження якості життя митців та дієвців культури.
10. Для уможливлення створення якісного і доступного культурного продукту проєктний цикл потребує адаптації з огляду на об’єктивну тривалість операційного циклу створення культурного продукту (з урахуванням його життєвого циклу).
11. УКФ важливо розглядати як важливий елемент екосистеми/інфраструктури митцям для роботи зі своїми аудиторіями, який допомагає масштабувати інноваційні ідеї та кращі практики дорослішання спільнот та посилення унікальності та привабливості громад.
12. Рамкові напрями використання коштів, визначені Законом про УКФ, є декларативними і потребують приведення у відповідність до обставин та майбутнього України.
13. У змістовну рамку програмної діяльності Фонду важливо інтегрувати: переосмислення того, як ми можемо культурно повернути окуповані території; підтримка та залучення ВПО, робота з травмою, з ветеранами та членами їх родин.

У Стратегії окреслені пріоритетні напрямки діяльності УКФ. Зокрема, зміцнення соціальної згуртованості суспільства, сприяння безбар’єрному доступу до культури, посилення суб’єктності України в світі.

Роль Фонду впродовж періоду дії Стратегії буде адаптивно-цільовою.

У 2024-25 роках діяльність УКФ буде сфокусовано на підтримці спроможності та відновленні мистецької діяльності та екосистеми культури. Фонд сприятиме збереженню культурного розмаїття шляхом підтримки інституцій та митців через створення сучасного українського культурного продукту, заохочуватиме навчання та розвиток спільнот через проєкти співпраці та партнерства.  Упродовж цього періоду Фонд активно комунікуватиме з МКІП, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства щодо конкретизації розподілу ролей для досягнення суспільно важливого результату.

У 2026-27 роках Фонд сфокусується на підтримці інновацій, модернізації екосистеми створення та поширення сучасного українського культурного продукту (як україномовного, так і англомовного), удосконалить систему моніторингу та оцінювання заявок і проєктів.

В довгостроковій перспективі  УКФ розглядає себе як: медіатор сенсів майбутнього; простір спільного дорослішання дієвців та інституцій культури, їх діалогу про майбутнє сфери; лабораторія сучасних кроссекторальних ініціатив, які тестують і допомагають зі сталістю інноваційним культурним практикам для цільових аудиторій; промоутер кращих культурних практик для масштабування на платформах ЄС та локалізації в громадах; партнер для національних кроссекторальних проєктів з розвитку людського капіталу (партнери: освіта, охорона здоров’я, ідентичність, соціальна адаптація та реінтеграція, децентралізація і регіональний розвиток, європейська та євроатлантична інтеграція); національний взірець організаційної моделі виконавчої агенції з реалізації політик для трансформації організаційних культур в економіці та бізнесі, гуманітарній сфері та екології.

Вже з наступного грантового сезону (2024-25 року) планується підвищити вимоги до якості продукту вже на етапі відбору заявок – це допоможе заявникам фокусуватися не на кількості заявок та формальних критеріях проєктів, а на кращому залученні аудиторій, їх просвітництві, створенні культури споживання якісного культурного продукту.

Стратегічні цілі на 2024-25 роки:

1. Підсилення ролі культури для стійкості суспільства у війні за ідентичність та цілісність культурно-інформаційного простору;
2. Сприяння усуненню наявних бар’єрів для входження на секторальні ринки культурних та креативних індустрій країн ЄС для дієвців та інституцій культури;
3. Сприяння творенню культурного продукту та розширення аудиторій;
4. Підсилення інституційної та фінансової спроможності митців та інституцій культури;
5. Інтернаціоналізація української культури через підсилення суб’єктності України та підтримка українців у світі (передусім, постраждалих від війни).

Стратегічні цілі на 2026-27 роки:

1. Відновлення людського капіталу та доступу до культури, розвиток культурного розмаїття;
2. Розвиток екосистеми культури та творців сенсів, розширення культурної пропозиції, підтримка спів- та саморегулювання професійних спільнот;
3. Розвиток аудиторій та комплексна оцінка впливу культури на особистість, спільноти та суспільство;
4. Сталість ресурсної бази для організаційного розвитку та впровадження інновацій;
5. Сприяння міжнародному полілогу культур, спільнот та лідерів для відновлення людяності та стійкості демократії у світі.

Програмна діяльність Фонду в 2024-25 роках базуватиметься на відновленні спроможності організацій та дієвців культури, який дозволить накопичити ресурси та відновити спроможність для якісних інтервенцій в підтримку людського капіталу, якості життя та довгострокової стійкості українців в боротьбі з екзистенційною загрозою.

За умови стабілізації зовнішніх загроз в 2026-27 роках Фонд застосовуватиме людиноцентричний підхід (створюючи з МКІП нормативно-правову базу для нього вже в 2024-25 роках), який значно посилить вплив та позитивні мультиплікативні ефекти культури не тільки в гуманітарному та культурно-інформаційному просторі.

Ознайомитися з повною версією Стратегії УКФ 2024-2027 можна тут.