18 серпня в Луцьку у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбувся форум “Відновлення і культура: регіональний вимір”, який організували учасники мережі захисту національних інтересів АНТС “Відновлюємо Україну разом” за підтримки Європейського Союзу.
Цілі форуму:
- Напрацювання шляхів відновлення сфери культури у повоєнний період.
- Напрацювання рекомендацій щодо державної політики та удосконалення механізму фінансування культури та мистецтва на місцевому рівні, базуючись на аналітичному звіті “Стан фінансування культури та мистецтва з місцевих бюджетів: основні тенденції.” Посилання на повний текст звіту: http://surl.li/jvpbh
- Популяризація кращих практик ефективного публічно-приватного партнерства в сфері розвитку культури на місцевому рівні.
Форум проходив у змішаному форматі: онлайн та офлайн, а також бажаючі мали можливість приєднатися до трансляції події на фейсбук сторінці Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С». Учасниками Форуму стали представники управлінь культури, місцевих органів влади, культурні діячі та культурні громадські об’єднання, які говорили про культуру під час війни в Україні.
Першу панель «Культурні політики» (модератор Ярослав Петраков, регіональний координатор з культури в регіонах Проекту “Відновлюємо Україну разом ) відкрив Тарас Маршалок, експерт проекту “Відновлюємо Україну разом,” який презентував звіт “Стан фінансування культури та мистецтва з місцевих бюджетів: основні тенденції” за 2022 рік, що демонструє вплив повномасштабної агресії росії на культурну галузь України.
Так, за даними звіту, частка фактичних видатків у 2022 році на культуру та мистецтво в загальній сумі видатків з місцевих бюджетів в 2022 році є більшою в порівнянні з довоєнним 2021 роком і майже наблизилася до показника 2014 року, проте у абсолютному вимірі у 2022 році на цю сферу було виділено на 2,1 млрд грн менше ніж у 2021 році, що є негативною тенденцією. Видатки державного бюджету на такі потреби скоротилися на 39,78% у гривневому еквіваленті і на 49,19% у доларовому, місцевого бюджету на 12,09% та 25,82% — відповідно. Найбільше витрачались кошти на оплату праці — 60,87%.
Розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників у сфері творчості, мистецтва та розваг є нижчим за розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників у середньому по економіці у 2022 році на 25,6%, а за напрямом «Функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури» — на 29,5%. Найбільше було профінансовано клубні заклади (35,82%) та бібліотеки, музеї і виставки (34,64%), а найменший відсоток отримала кінематографія (0,24%).
Відсоток видатків на культуру та мистецтво в 2021 році в загальній сумі видатків з місцевих бюджетів складає 3,02%, що більше ніж у 2021 році — 2,79%. За регіонами: найбільше значення в Сумській області — 3,98%, найменше в м. Києві — 1,83%.
Серед пропозицій, що можуть підвищити ефективність фінансування культури і мистецтва на місцевому рівні в Україні, наданих авторами звіту:
Сформувати загальнодержавну доктрину розвитку культури та мистецтва. На основі такої доктрини, місцевим органам влади, доцільно розробити власні стратегії розвитку культури і мистецтва, які повинні включати конкретні цілі, завдання та дії, що допоможуть покращити розвиток культури та мистецтва в регіоні, сприятимуть ефективному витрачання коштів місцевих бюджетів.
Доцільно залучати громадськість до процесу прийняття рішень щодо культури і мистецтва. Місцеві органи влади повинні сприяти всебічній участі громадськості при обговоренні та прийнятті рішень щодо виділення коштів на розвиток культури та мистецтва. Це сприятиме більш раціональному використанню бюджетних коштів, виокремленню пріоритетних напрямків такого використання. Посилити співпрацю з приватним сектором. Має бути сформоване середовище, у якому приватний сектор, буде зацікавлений у фінансуванні розвитку культури та мистецтва. Приватні компанії можуть виступати спонсорами чи меценатами культурних подій, виставок, концертів. Брати участь у створенні нових мистецьких проектів. Це може забезпечити акумулювання додаткових ресурсів для розвитку культури та мистецтва на місцевому рівні. І основне — це забезпечення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів.
До дискусії долучилися: Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури КНУ імені Тараса Шевченка; Юлія Федів, Національне бюро ЮНЕСКО в Україні, переможиця Премії ООН Жінки у сфері культурного менеджменту 2021 року; Вікторія Колеснікова, завідуюча Науковою бібліотекою Інституту археології НАН України. Старший науковий співробітник Національного музею Революції Гідності, експертка УКФ та інші учасники панелі. Говорили про розвиток ефективних культурних інституцій для впровадження політик, формування культурних політик на рівні держави і на рівні громад, розвиток та формування кадрового потенціалу культурної галузі, необхідність формування експертного активу на різних рівнях, порушували проблематику патріотичного виховання дітей та підлітків.
Панель «Культурна децентралізація» відкрили виступи латвійських партнерів (нажаль, переклад був доступний лише учасникам офлайн), які поділились досвідом культурної децентралізації в країнах ЄС.
Про плани повоєнного відновлення розповів Міський голова Рівного Олександр Третяк, зокрема, ініціативи міста з підтримки молоді та розвитку освітніх і культурних проєктів. Заступниця мера Марина Кузмічова поділилась досвідом підготовки Стратегії розвитку культури міста Рівного та надала влучні поради щодо налагодження комунікації з культурним середовищем та приватним сектором.
На важливості фінансування культури наголосили міський голова Чорткова, (Тернопільська область) Володимир Шматько та ексголова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький.
Директорка Інституту Стратегії Культури (Львів) Юля Хомчин наголосила на важливості вибудовувати стратегію та плани повоєнного життя, налагоджувати діалог між різними регіонами та центром (координація планів та дій), розповіла про досвід створення Стратегії культури міста Львова та можливі інструменти фінансування культури (муніципальний фонд культури).
Виконавча директорка БФ «Бібліотечна країна», членкиня правління АНТС Люсьєна Шум, зупинилася на рекомендаціях з надання допомоги органам місцевого самоврядування у відновленні територіальних громад в сфері культури (напрацювання АНТС). Серед іншого, це:
проєктна діяльність та розбудова партнерств на місцевому, національному та міжнародному рівнях;
освоєння сучасних компетенцій персоналом (клієнтоорієнтованість, проєктний менеджмент, фандрейзинг, комунікації, ІТ грамотність, соціальне партнерство);
гнучкість та орієнтація на потреби громад (гуманітарні та волонтерські штаби, консультаційна та психологічна допомога для ВПО, підтримка громадського здоров’я, освітні програми з актуальних тем: підприємництво, медіа та комунікації, інновації тощо).
Про ефективне фінансування культури на локальному та регіональному рівнях розповіли Сергій Дорофєєв, в.о. генерального директора театру-художнього керівника Сумського Національного Академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна та Людмила Фіть засновниця Черкаського книжкового фестивалю, очільниця управління культури Черкаської ОДА в 2020-2021. Фундатор Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків Віктор Корсак поділився досвідом створення та реалізації стратегії сучасної музейної інституції.
“У майбутнього є кілька імен. Для слабкої людини ім’я майбутнього — неможливість. Для легкодухого — невідомість. Для глубокомысленного і доблесного — ідеал”
Віктор Гюго
Будуємо майбутнє разом!