Сайт «Бібліотечному фахівцю» науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого регулярно публікує матеріали, підготовлені та опрацьовані фахівцями бібліотеки. Відділ документів іноземною мовою пропонує ознайомитись зі статтями із зарубіжних фахових періодичних видань за ІІ квартал 2023 року.
Статті присвячені діяльності українських бібліотек в умовах російської агресії, висвітлюється досвід роботи бібліотек зарубіжжя: досвід роботи шкільних бібліотек ,США; практики боротьби зі стихійними лихами в бібліотеках Нігерії; взаємодія бібліотек з природоохоронними організаціями; ініціативи міської бібліотеки (Stadtbibliothek Berlin-Mitte) у столиці Німеччини зі створення мобільного робочого простору і т.п.
Автори статті розповідають про ініціативу міської бібліотеки (Stadtbibliothek Berlin-Mitte) у столиці Німеччини зі створення мобільного робочого простору (makerspace) та хід її реалізації. Фінансову сторону проєкту було вирішено у рамках проєкту «Бібліотеки по сусідству» за допомоги Європейського фонду регіонального розвитку (EFRE). Спеціалізована компанія збудувала автомобіль для майстерні на колесах, який вміщує робочий простір бібліотеки, туалетне приміщення, ліфт для людей з обмеженими можливостями, автономне джерело енергії. Обладнання в мобільній майстерні включає 3D-принтери, швейні машини, фотоапарати, інструменти, принтери, планшети і багато інших пристроїв. Мобільний мейкерспейс переміщається в центрі Берліна та має зупинки біля різних установ: молодіжних центрів діяльності, сімейних центрів та центрів занять для пенсіонерів, шкіл та дитячих садків, культурних агенцій, а також галузевих бібліотек, які не мають власних подібних просторів.
У статті представлено повсякденну роботу бібліотеки Київського університету в умовах воєнної агресії. Авторка, співробітниця Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка у Києві, розповідає про організацію доступу до фондів та підтримку студентів і викладачів у науково-педагогічному процесі, а також про нові ініціативи з інтеграції університетської спільноти навколо бібліотеки, звертає увагу на необхідність створення та поширення правдивої інформації, що також входить до завдань бібліотеки. Це стосується важливості національного та міжнародного співробітництва. Також авторка розповідає про патріотичні заходи, які проводить бібліотека.
Стаття директорки наукової бібліотеки Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро) про досвід роботи бібліотеки у період воєнного вторгнення РФ. Авторка наголошує на морально-психологічному стані працівників бібліотеки, коли загальна згуртованість колективу допомогла по-новому осмислити ситуацію та налагодити роботу бібліотеки, запровадивши інноваційний для України напрямок розвитку відкритих освітніх ресурсів, започаткований в умовах кризи та фізичної недоступності ресурсів. Перехід університету на дистанційне, змішане або он-лайн навчання дозволив бібліотеці сконцентруватися на цьому напрямку та забезпечити інформаційну підтримку дидактичних процесів. Застосовувалась «тактика маленьких кроків: маленькими кроками, але постійно». Тактика малих кроків включає різні етапи та різні типи бібліотечної діяльності з точки зору розвитку потенціалу, створення, використання, перепрофілювання, адаптації та поширення відкритого доступу.
Авторка розповідає про виклики, з якими зіткнулася українська вища освіта, зокрема медичні університети та університетські бібліотеки, під час російської воєнної агресії. Проаналізовано спроможність бібліотек медичних університетів організувати свою діяльність в умовах воєнного стану в країні. На прикладі Наукової бібліотеки ХНМУ авторка представила досвід організації роботи у прифронтовому місті, процеси впровадження інформаційного забезпечення науки та дидактики.
У статті представлено науково-педагогічну діяльність Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова під час військової агресії Російської Федерації на територію України. Зокрема, автор зосереджується на: наданні інформації, необхідної в навчальному та науковому процесі, охороні книгозбірень, стаціонарних та онлайнових консультаціях через чати та соціальні мережі. Описано участь працівників бібліотеки у вебінарах та онлайн-конференціях. Крім того, авторка звертає увагу на безперебійне функціонування бібліотеки як видавничого центру, що видає власний науковий журнал «Бібліотечний Меркурій».
Стаття про діяльність Наукової бібліотеки Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова в умовах військового вторгнення Російської Федерації в Україну. Авторка аналізує завдання та заходи, які реалізовувалися з перших днів вторгнення: забезпечення безпеки співробітників та студентів, відновлення дистанційного обслуговування користувачів, координація роботи, оперативне інформування про ситуацію в країні та місті, інтенсивний пошук нові способи надання інформації в освіті. Крім того, авторка перелічує збитки, яких зазнала бібліотека під час ракетних обстрілів, розповідає про заходи щодо збереження фондів і приміщень.
Директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка описує стан однієї з найстаріших і найбільших бібліотек України та Європи –після пошкоджень, завданих під час військової агресії Російської Федерації. Проведено огляд персоналу бібліотеки та вжитих заходів щодо охорони будівель та фондів. Наголошується на важливості допомоги з боку української влади, громадських організацій, Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща та Центру допомоги культурі в Україні. Окреслено сфери дистанційної діяльності співробітників в умовах воєнного часу: архівування документів у воєнний час, робота з цифровими ресурсами, міжнародне співробітництво, наукова, інформаційна та освітня діяльність, грантові проєкти.
У повідомленні йдеться про діяльність Університетської бібліотеки в м. Торуні (Польща) у контексті російської агресії в Україні. Авторка описує ініціативи, що мали місце в академічній бібліотеці в період березень-червень 2022 року на користь громадян з України, що опинилися в Польщі у м. Торунь.
Skrzypczak-Słowińska, Małgorzata.
Розповідь про досвід Поморської бібліотеки (Польща) з організації курсів комп’ютерної грамотності для людей старшого віку. Заняття, розпочаті ще у 2014 р., особливо дали свої результати у період пандемії 2019 р., коли бібліотека перейшла у віддалений режим роботи. Крім цього, відвідуючи заняття у бібліотеці, люди мали можливість ближче ознайомитися з каталогами і базами даних бібліотеки, що сприяло підтримці читання, а також давало їм можливість додаткової комунікації.
Автори статті мали на меті визначити типи практик боротьби зі стихійними лихами бібліотекарями в академічних бібліотеках штату Баучі, Нігерія. Для цього дослідження було прийнято форму описового опитування. Серед стихійних лих в академічних бібліотеках штату Баучі, Нігерія, бібліотекарі визначили: пожежі, штормовий вітер, псування книг, крадіжки бібліотечних матеріалів, недбалість бібліотечного персоналу, викрадення людей, тероризм та протікання дахів. Як показало дослідження, більшість бібліотек зазначили, що не існує жодної встановленої практики боротьби зі стихійними лихами. Тому бібліотекам, окрім наявних засобів (вогнегасники, димова сигналізація, наповнені піском відра, камери відеоспостереження і ін.) рекомендовано встановити належне спостереження та наймати адекватний персонал безпеки, щоб зменшити кількість крадіжок і псування бібліотечних інформаційних ресурсів.
Запровадження карантину у період пандемії Covid-19 викликало чимало проблем у безпосередньому комунікуванні громадян з різноманітними громадськими та соціальними закладами, перевівши його у цифрову сферу. З огляду на це, одна з публічних бібліотек Лас-Вегасу (штат Невада, США), за підтримки різноманітних фондів та установ, започаткувала проєкт з забезпечення своїх користувачів необхідними їм смартфонами на пільгових умовах кредитування. У статті представлений практичний досвід.
У статті висвітлюється роль шкільної бібліотеки у формуванні особистості дитини. Цьому світу потрібні учні, які можуть мислити самостійно та творчо вирішувати проблеми, а не сліпо приймати та відтворювати факти. Хороший шкільний бібліотекар може використовувати навчальні центри, або станції, щоб допомогти молодим людям розвинути ці якості. Навчальні центри забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність, де учні працюють самостійно або спільно. З досвіду роботи шкільних бібліотек США.
Life-changing learning // American Libraries. – 2023. – Vol. 54 #3/4, March/April. — p. 43.
Бібліотеки як безпосередні учасники процесу навчання упродовж життя, зокрема, коли справа стосується людей похилого віку. З досвіду США.
З повним переліком статей можна ознайомитись за посиланням: https://profy.nlu.org.ua/articles.php?lng=uk&pg=11040