Соціологічне дослідження було проведено Кампанією “Нью Імідж Маркетинг Груп” на замовлення Українського інституту майбутнього.
Результати соціологічного дослідження щодо практик читання українців під час повномасштабної війни.
Загальна інформація про дослідження
Методологія: Онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних
Мета: Дослідження змін щодо практик читання під час повномасштабної війни
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проект)
Обсяг вибірки: 1200 респондентів
Терміни проведення польового етапу: 13.04–18.04.2023
Дизайн вибірки: Комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами, з квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет-користувачів віком 18 років та старше. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,89% (без урахування дизайн-ефекту)
Склад регіонів:
- Захід України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька)
- Центр України (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська)
- м. Київ
- Південь України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська)
- Схід України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська)
Ключові результати :
72% респондентів зазначили, що до повномасштабної війни читали паперові, електронні книги, або слухали аудіо-книги. Також до практик читання до повномасштабного вторгнення у більшості респондентів входили короткі новинні огляди у різних інтернет-джерелах (включаючи соціальні мережі) (79%) та оглядові статті у різних інтернет-джерелах (64%).
75% з тих респондентів, які читали до повномасштабної війни, відмічали, що читали саме паперові книги, 60% – електронні, 31% – слухали аудіокниги.
39% з усіх респондентів зазначали, що у перші весняні місяці вторгнення зовсім не читали книжок. 18% учасників опитування відмічали, що практики читання книг у перші місяці повномасштабної війни не змінилися, 17% – що війна змусила їх читати більше (або почати читати), 15% – зрідка відкривали улюблені книжки з метою стабілізації психіки, 6% – продовжили читати професійну літературу, 5% – змінили тематику/напрямок книг.
79% тих респондентів, які зовсім не читали книги у перші місяці повномасштабного вторгнення, зазначали, що переключилися на перегляд коротких новин в інтернеті та соціальних мережах. Ще по 24% респондентів відмічали, що читали аналітичні статті, або статті за різними темами у інтернет-джерелах.
49% респондентів зазначали, що читання – це спосіб зберегти себе, особливо під час війни, ще 42% – читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури. При цьому 27% опитаних зазначали, що під час війни не до книжок та довгих текстів.
42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% – не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.
Паперові книги впродовж останнього року купували 46% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 14,4% – до 200 грн.,
- 17,8% – 201-500 грн.,
- 9% – 501-1 000 грн.,
- 4,8% – більше 1000 грн.
Електронні книги впродовж останнього року купували біля 17% опитаних, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 8,5% – до 200 грн.,
- 5% – 201-500 грн.,
- 1,9% – 501-1000 грн.,
- 1,4% – більше 1000 грн
Аудіо-книги впродовж останнього року купували біля 13% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 7,2% – до 200 грн.,
- 3,4% – 201-500 грн.,
- 1,2% – 501-1000 грн.,
- 1,1% – більше 1000 грн..
Топ-5 тем/напрямів книг серед читачів до повномасштабного вторгнення:
- художня література (65%),
- професійна література (38%),
- медицина/здоров’я/краса (33%),
- психологічний напрямок (32%),
- історична /біографічна /мемуарна тематика загалом (30%).
Після початку повномасштабного вторгнення вподобання читачів дещо змінилися та популярності набули нові теми/напрямки книг, а саме:
- Опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі – до 24 лютого 2022 року 18%, після – 42%.
- Публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 32%.
- Історія України від давнини до сьогодні – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 31%.
Серед авторів, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності, частіше за інших згадували Т. Шевченка, Л. Костенко, С. Жадана, Дж. Орвелла.
Серед нових/молодих авторів, яких респонденти відкрили для себе протягом останнього року, частіше за інших згадували С. Жадана, М. Кідрука, С. Андрухович та О. Забужко.
Частота відвідування бібліотек:
Як і прогнозувалося, повномасштабна війна в Україні вплинула на відвідування бібліотек, так до 24 лютого 2022 року 30% респондентів з різною частотою відвідували бібліотеки, а після 24 лютого – 19%. Жінки порівняно частіше за чоловіків зазначали, що відвідують/відвідували бібліотеки (особливо до повномасштабного вторгнення), також зі зростанням віку респондентів зменшується відсоток тих, хто відвідував/відвідує бібліотеки.
Детальніше ознайомитись із результатами дослідження можна за посиланням тут:
https://news.uifuture.org/zvit-za-rezultatami-onlayn-opituvan/
Фото заставки з Depositphotos