На кінець року теплилась надія на оновлення таких важливих для бібліотек нормативних актів, як «ЗУ «Про бібліотеки і бібліотечну справу», форми звітності N 6-НК, Наказу МКУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» та ін. Не сталось. Резюмую ситуацію словами Ліни Костенко: «Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? Сторонній…».
У той же час наприкінці року отримали низку новоприйнятих законів та інших НПА, які безпосередньо впливатимуть на бібліотеки і її працівників.
Про найголовніші з них:
В Україні продовжили воєнний стан до 19 лютого 2023 року.
16 листопада Верховна Рада України законом затвердила указ Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Законом передбачено, що у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами) – продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік»
4 грудня в газеті «Голос України» було опубліковано Закон України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» разом з усіма додатками до документа.
Тож із 1 січня 2023 року мінімальна зарплата залишиться на рівні 6700 грн, у погодинному розмірі – 40,46 гривні. Мінімальна зарплата не змінюватиметься впродовж 2023 року.
На 2023 рік призупинено дію Закону про індексацію. Таку умову містить п. 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2023. Фактично це означає, що роботодавці не будуть індексувати зарплату працівників у 2023 році.
Нова редакція ЗУ «Про колективні договори і угоди»
У новій редакції передбачено: більш сучасні та дієві інструменти для ведення соціального діалогу; розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи; можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів – за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин і т.п.
Пропонуємо перечитати оновлені статті закону: ст. 3, ст. 4, ст., ч.2 ст.7, ч.2 ст.8, ст.9, ст.9.1.
Також в оновленому законі у ст. 7 передбачаються доповнення до змісту КД, а саме заходи на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (за № 2759-IX від 16.11.2022 ) доповнив кодекс ст. 2.2 КЗпП України, яка визначає, що:
Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
1 грудня 2022 р. ВРУ ухвалила у другому читанні законопроєкт № 5749 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці”.
Законопроєктом передбачено встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу:
- накладення штрафу в розмірі від 100 до 150 нмдг (1700 грн до 2550 грн);
- або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року – штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг (3400 грн до 5100 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про медіа» (№2693-д) у другому читанні та в цілому.
Законопроєкт «Про медіа» входить до так званого пакету євроінтеграційних. Він є серед тих, на ухваленні яких наполягає Брюссель, щоб було можливим розпочати переговори про вступ України в ЄС.
Ухвалений законопроект передбачає:
- систематизацію та оновлення положень законодавства з урахуванням технологічного розвитку і появи нових видів медіа;
- забезпечення чіткості і передбачуваності законодавчого регулювання, передусім у частині уніфікації вимог до різних медіа, обмежень діяльності у цій сфері (ліцензування, контроль (нагляд), санкції тощо);
- забезпечення гарантій незалежності медіа, а також прозорості, незалежності і справедливості діяльності державних органів у сфері медіа, зокрема під час регулювання та нагляду (контролю), запобігання виникненню у них тотожних або дублюючих повноважень;
- законодавче закріплення та забезпечення дотримання на території України вимог та обмежень у сфері медіа з метою захисту національного медіа-простору України і розбудови інформаційного середовища, здатного протистояти актуальним реаліям гібридної війни, загрозам інформаційній безпеці.
Закон направлено на підпис Президенту. Тож очікуємо його офіційного оприлюднення, а вже потім – застосовуємо.
Верховна Рада прийняла в цілому як закон проєкт №5643 щодо посилення відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав.
Цей закон є суміжним до ухваленого Закону “Про авторське право і суміжні права” та визначений як Євроінтеграційний пріоритетний.
Тепер за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняються законом, – адмінштраф від п’ятдесяти до трьохсот нмдг (850 – 5100 грн) із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення (було від десяти до двохсот нмдг – 170-3400 грн).
У Кримінальному кодексі також підвищаться штрафи за незаконне відтворення, використання та розповсюдження об’єктів авторського права – від трьохсот до тисячі нмдг, тобто 5100 – 17000 грн, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк Раніше штраф був від двохсот до тисячі нмдг.
З січня 2023 року в Україні змінюються особливості оформлення та розрахунку лікарняних.
ПФУ розпочне виплату лікарняних та інших страхових виплат із 2 січня. Це стало наслідком відповідної реформи, закріпленої Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 р. № 2620-IX.
Тепер саме ПФУ приходитиме на документальні перевірки лікарняних та декретних. Втім, на перевірки щодо нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, судячи з усього, замість ФСС приходитиме Держпраці.
МКІП наказом від 01.12.2022 № 466 затвердило «МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо створення і організації функціонування центрів культурних послуг у територіальних громадах». Ознайомитись з документом можна тут
