Українська мова – це наш кордон. Це дуже важливий фактор формування української громадянської ідентичності. Мова – це те, що нас об’єднує як націю і зміцнює суспільство у протистоянні агресивному ворогу”, – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

16 липня 2022 року після століть  лінгвоциду, організованого росією, який призвів до мовної окупації великої частини України, українська мова вчергове за останні 3 роки (7-й раз) переходить у контрнаступ!

1. частина друга статті 27, якою встановлюється, що 

“комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.”

Це означає, що будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

2. частина шоста статті 27, якою встановлюється, що:

“інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 Закону (які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу).”

Фактично це означає, що з 16 липня 2022 року усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

Слід також наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням.

Також відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації.

3. підпункт 1 пункту 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, яким вносяться зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Зміни передбачають можливість для Уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон. На порушників складатимуться протоколи про адміністративні правопорушення та після розгляду справи Уповноваженим може бути прийнято рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.

• В часи великих випробувань для всього українського народу, війни за державну незалежність і жертовної боротьби за право бути українцем, українська мова як головний атрибут української державності, важливий чинник формування новітньої української громадянської ідентичності покликана зміцнювати єдність українського суспільства, його здатність протистояти ворогу.

• Інтернет є одним з головних напрямків нового контрнаступу української мови. Нові вимоги до мови інтернет-представництв суттєво розширять можливості для українців отримувати інформацію державною мовою, у тому числі на інформаційних інтернет-ресурсах, стимулюватимуть створення актуального і якісного україномовного контенту. Попередня практика діяльності Уповноваженого із захисту державної мови засвідчила, що дотримання закону залежить насамперед не від санкцій, а від поінформованості суб’єктів, яких стосуються ці норми, а також знання громадянами свої мовних прав.

  ! Уповноважений із захисту державної мови, як посадова особа, на яку покладено законом обов’язок дбати про виконання закону про державну мову, за підтримки громадянського суспільства проводить власну інформаційну кампанію, яка передбачає:

  • поширення через ЗМІ, соцмережі  правдивої інформації про початок дії з 16 липня 2022 року нових  норм закону про мову;

  • масове адресне надання власникам інтернет-ресурсів, виробникам та реалізаторам товарів роз’яснень та рекомендацій стосовно виконання нових вимог законодавства;

  • проведення круглих столів, вебінарів, онлайн-конференцій, інших комунікаційних заходів з  бізнес-асоціаціями, громадськими об’єднаннями, що представляють інтереси окремих представниками  взаємодію з державними органами з метою напрацювання спільних підходів до інформування суспільства та забезпечення виконання нових норм Закону про державну мову.

• Уповноважений закликає владу, всі державні органи та інституції, ЗМІ, лідерів думок, громадськість та всіх людей доброї волі підтримати інформаційну кампанію, публічні обговорення та поширювати інформацію щодо нових норм закону про мову, їх важливість та про необхідність їх дотримання.

Ми впевнені в позитивному сприйнятті українським суспільством нових норм та результативності нового етапу втілення закону.

Джерело: офіційний сайт Уповноваженого із захисту державної мови

Як же змінилися кількість української мови в соцмережах з лютого ?

Попри повномасштабну війну з рф, частка українськомовних постів в українському сегменті інтернету поступається за кількістю російськомовним дописам, хоч вона і значно зросла. Про це свідчать результати дослідження* Центру контент-аналізу.

Два роки тому у соціальних мережах державною мовою робили лише кожен шостий допис, тобто 16% від усього контенту. Зараз цей показник зріс до 37%, однак не на всіх платформах він зростає однаково.

Під час проведення дослідження було зібрано і проаналізовано 866 тисяч дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 5 червня по 5 липня 2022 року користувачами, що вказали у профілі Україну своїм місцем перебування. Так само визначалися й області, які, щоправда, вказані далеко не у всіх користувачів.

Проведений аналіз надав можливість зробити наступні висновки:

 Російська мова втратила домінантне становище в українському сегменті соціальних мереж.

Якщо розглядати найпоширеніші платформи разом, то вона ще помітно переважає (37% постів українською мовою проти 63% російською). Втім, окремішній погляд на кожну платформу засвідчує різнобіжні мовні ідентичності користувачів.

 Ключові іноземні ком’юніті, що асоціюються й є фактично пов’язаними з західним світом, – Facebook, Twitter та Instagram – показали порівняно з осінню 2020 року посутню українізацію користувачів. Якщо два роки тому частка дописів українською мовою коливалася в цих спільнотах у діапазоні 13-27%, то тепер сягнула двох третин.

  Вочевидь, почасти це пов’язано з набуттям чинності в січні 2021 року норми закону про обслуговування клієнтів українською мовою, внаслідок чого більшість організацій, що надають послуги, перейшли на державну мову ведення своїх сторінок. Разом із тим, поточне дослідження показало, що з-поміж приватних акаунтів частка дописів українською мовою (45%) зросла навіть більше, ніж серед спільнот та груп по інтересах. Логічно припустити, що українізація простору соціальних мереж, отже, була не тільки зумовлена законодавчо, але й стала наслідком мовного вибору (самовизначення) користувачів.

 Воднораз дослідження показало, що (на противагу Facebook, Twitter та Instagram) російська мова дотепер відчутно або тотально домінує в чотирьох інших популярних в Україні соціальних мережах, хоча, правдоподібно, з різних причин.

  Російські платформи ВКонтакте та Одноклассники, що з 2017 року заборонені в Україні, ще 5 років тому перестали бути майданчиком для офіційної комунікації влади, політиків, лідерів громадської думки та ЗМІ, а після повномасштабного вторгнення РФ, вочевидь, втратили й ту частину приватних користувачів, які прагнули відмежуватися від зв’язків із Росією. Фактично це перетворило реліктові соціальні мережі країни-агресора на середовище спілкування осіб, здебільшого індиферентних до суспільно-політичних питань або відверто прихильних до «русского мира».

  Напрочуд малою лишається частка контенту українською мовою і у західної соцмережі Youtube (5%), що пов’язано, найімовірніше, з алгоритмами монетизації, що вони спонукають користувачів працювати на ширшу російськомовну авдиторію. В підсумку кількість матеріалів державною мовою у Youtube за два роки зросла лише в межах похибки – на 2%. Таким чином, дерусифікаційні процеси, які повною мірою себе проявили в Facebook, Twitter та Instagram, у Youtube майже зовсім не спрацювали.

Аналогічну тенденцію показав і TikTok – середовище спілкування дітей, підлітків й молоді. Частка матеріалів державною мовою тут залишилася на довоєнному рівні (приблизно третина), засвідчивши вищий рівень русифікації молодшої вікової групи населення порівняно з середнім по країні. Вплив війни в цьому середовищі (принаймні станом на зараз) не був істотним.

  Що стосується регіонального виміру, то порівняно з 2020 роком спостерігається помітна українізація користувачів західних областей України. Хоча за опитуваннями 98% мешканців західного макрорегіону спілкуються вдома і на роботі державною мовою, іще два роки тому кожен другий пост в соцмережах вони залишали російською мовою. Зараз частка останньої впала до 10-25%. Помітно підтягнувся й Центр України.

Разом із тим, домінує або посідає вагоме становище російська мова на сході та півдні країни, а також в Києві. Найбільш русифікованим регіоном (поряд з Донбасом і Кримом) виступає Одещина, де лише кожен четвертий допис у соціальних мережах пишеться українською мовою. Частка постів українською мовою на Донеччині та Луганщині в червні була мінімальною, вочевидь, з двох причин: окупація й вимушене переселення більшості мешканців в інші області України.

Таким чином, російська агресія спричинила помітні зміни в порядку вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж. Facebook, Twitter та Instagram зазнали відчутної українізації.