100 днів війни… Війни, що спрямована на знищення України й українців. Війни, яка під гуркотом гармат, смерті, руйнації, мародерства, ґвалтувань змінила кожного з нас і навколишній світ. Війна, яка, вплинула на нашу соціальну свідомість, ідентичність і ментальність.
Не дивно, а цілком зрозуміло, що російське вторгнення актуалізувало тему декомунізації та дерусифікації, тобто звільнення простору наших міст і сіл від назв, пов’язаних з російською імперією, Радянським Союзом, росією.
«Семантична війна — це війна за право давати явищам імена. Це війна наративів, війна героїв, війна назв. І саме тому важливо, кому, яким героям стоять пам’ятники, якими іменами називають вулиці. Україна є для рф джерелом усіх семантичних ресурсів. Тому що всі ідеї, на яких тримається рф – імперії, слов’янського братства, третього Риму чи давнього християнства, давньої державності та тривалості цієї держави – все походить з Києва. Якщо у рф забрати Київ, то там нічого не залишається, тільки болото, на якому 1147 було засновано село», – Валерій Пекар, дослідник економічних і суспільних процесів.
У дописі «Таємниці» імен бібліотек» (Травень 28, 2022) Світлана Кравченко, зав. НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого порушила питання щодо перейменування наших бібліотек.
Сьогодні, продовжуючи тему перейменування, хочемо нагадати про підстави та умови присвоєння бібліотекам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Умовно можна виділити кілька варіантів створення імені бібліотеки:
🔸відоме власне ім’я. Зазвичай це ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, воєначальника, діяча науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Певною мірою ім’я особистості переноситься на діяльність бібліотеки. Зазвичай бібліотека: створює музей (або певну експозицію на честь письменника, захисника, вченого…); займається дослідницькою роботою зі збору вивчення життя/творчості особистості та розробляє персональні покажчики; налагоджує комунікаційні зв’язки (з рідними/знайомими/друзями, організаціями, установами, громадськими рухами, асоціаціями, музеями і т.п.); організовує творчі заходи (у т.ч. Дні пам’яті/вшанування, акції, конкурси, марафони і т.п.); проводить екскурсії тощо.
🔸 варіант топографічної ознаки. «Топографія пам’яті”: ми – те, що ми пам’ятаємо», – Оксана Іванців, голова громадської організації Arts&Rights. На сьогодні ми маємо такі бібліотеки, як : Бібліотека «Деміївська», Бібліотека на Пріорці (м. Київ), Бібліотека на Мулярській (м. Львів) та ін. Такі назви тісно пов’язують бібліотеки з мешканцями конкретної місцевості/мікрорайону/вулиці. При цьому бібліотеки позиціонують себе як провідні інформаційно-культурні, освітні установи в даній місцевості, центрами краєзнавства.
🔸 варіант вибору імені пов’язаний з умовно-символічним визначенням бібліотеки. Наприклад: бібліотеки «Світогляд», «Веселка» , «Джерело», «Промінець», Оціум51 (м. Київ) та ін. Найчастіше такі назви мають бібліотеки для дітей. У цих випадках назва містить різносторонній контекст.
🔸 варіант імені, пов’язаний зі змістовно-смисловим визначенням. Наприклад: URBAN бібліотека, Перша львівська медіатека, , Сенсотека, WIKI бібліотека (м. Львів) і т.п. Таке ім’я відразу вказує на пріоритети бібліотеки, служить своєрідною “візитівкою” для конкретних категорій читачів, які готові приїжджати в “свою” бібліотеку, незважаючи на територіальну віддаленість. Так, «Сенсотека» — освітній інклюзивний простір спільного зростання. Зазначена бібліотека інтегрує людей з інвалідністю у суспільство через спільну взаємодію: проведення спільних заходів, відповідне облаштування, маркування простору і технічне забезпечення.
Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови в одному зі своїх інтерв’ю зазначив: “Чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!”. До цього переліку я б додала і бібліотеки.
Про що варто пам’ятати під час реалізації ініціативи з перейменування бібліотеки?
Відносини, що виникають у зв’язку з присвоєнням юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам (далі – об’єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі – імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій) регулюються Законом України “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій” (в редакції від 21.05.2015 р.). (далі – Закон)
! Юридичним особам ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті.
Ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою:
- популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
- формування історичної свідомості Українського народу;
- сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.
! Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб’єктів, зазначених у статті 7 Закону іншими державними органами, трудовими колективами, об’єднаннями громадян та окремими громадянами.
Громадське обговорення
Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання, що не є юридичними особами.
Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
Громадське обговорення передбачає:
1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:
- найменування організатора громадського обговорення;
- найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
- ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;
- суб’єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
- строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;
- поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень);
- місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення;
- прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;
- строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;
2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);
3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
❗ Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). (стаття 3 Закону).
Суб’єкти, які присвоюють юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій
Для :
– національних, державних бібліотек – міністерства – юридичним особам, які належать до сфери їх управління, а також юридичним особам, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується відповідним міністром, та об’єктам права власності, які закріплені за такими центральними органами виконавчої влади;
– ОУНБ – обласні ради;
– Міських, селищних, сільських публічних бібліотек – сільські, селищні, міські ради (стаття 8 Закону).
Суб’єкт, який присвоює юридичній особі ім’я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, протягом 15 робочих днів після внесення такого подання або поновлення його розгляду приймає рішення про присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та видає відповідний акт.
Розгляд подання
Суб’єкт, який присвоює юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, передбачені частиною другою статті 6 Закону.
За результатами розгляду подання про присвоєння юридичним особам імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документів, передбачених статтею 6 Закону , суб’єкт, який присвоює юридичній особі ім’я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, протягом 15 робочих днів після внесення такого подання або поновлення його розгляду приймає рішення про присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та видає відповідний акт.
Обов’язки юридичних осіб, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій
Відповідно до статті 12 Закону України “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій” юридичні особи, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зобов’язані:
- забезпечити внесення відповідних змін в установчі документи та провести державну реєстрацію цих змін відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;
- добросовісно та належним чином використовувати присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій;
- виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.
Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій
Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, зміною або відмовою від присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, можуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів юридичних осіб (стаття 13 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).
Фінансування витрат, пов’язаних з присвоєнням, зміною або відмовою від присвоєних юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, залежно від того, хто ініціював порушення цього питання, здійснюється за рахунок коштів:
- державного бюджету, якщо ініціатором є державний орган;
- відповідного місцевого бюджету, якщо ініціатором є відповідний орган місцевого самоврядування;
- юридичних осіб, якщо ініціатором є керівник підприємства, установи, організації.
Після того, що накоїли в Україні росіяни, позбутися усього, що з ними пов’язано – це здорова реакція.
“У майбутньому на мапі України не повинно залишитись жодного сліду з часів колонізації, російщення, диктатури. Україна – для українців, для наших дітей. До цього потрібно підходити без політики, але виходячи з наших сторінок історії, з нашого героїчного сьогодення”, – зазначив Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови.
Нормативна база :
• Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»
Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”
• Закон України «Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України» з пропозиціями Президента прийнятий 22 травня 2022 року (має бути опублікований)
• Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” (Увага! Нова редакція відбудеться 26.07.2022)
• Наказ Міністерство юстиції України Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки (05.03.2012, за № 368/5) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12#Text
• Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989
Також варто ознайомитись з:
Міністерство культури та інформаційної політики України і Український інститут національної пам’яті розробили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних із історією та культурою Росії та СРСР, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування.
Український інститут національної пам’яті у своємо листі надав перелік 31-ї назви, які рекомендує зберегти. Ці назви пов’язані з людьми, які зробили важливий внесок в українську чи світову культуру, були прихильними до України, боролися з тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.
Перелік осіб, організацій, подій від «Історичної правди» та Вахтанга Кіпіані
Пам’ятаємо про цивілізований підхід, не впадаємо в крайнощі, враховуємо пропозиції й висновки науковців та незалежних експертів, вирішуємо відповідно до українського законодавства !