Сьогодні відбувається переоцінка всього минулого, сучасного, майбутнього з позиції реалій військового стану. Українці намагаються позбутися проявів імперіалістичного минулого у будь-яких складових.
Особливо, швидко громади реагують на назви вулиць, інших об’єктів.
За громадськими обговореннями, наприклад, у столиці слідкує вся держава. Виникають дискусії, суперечки, випливають історичні факти, які дотепер не були загальновідомі.
Міська влада підтримує ініціативи мешканців Києва щодо перейменування пам’ятних знаків, будь-яких назв, пов’язаних із країною-агресором та її союзниками. Тому у Київській міській раді найближчим часом планують перейменувати 15 вулиць та п‘ять станцій київського метрополітену з метою завершення процесу дерусифікації у столиці.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україні на рівні громад набули обертів перейменування назв і демонтаж символіки, пов’язаних з Росією як державою-агресором. Така суспільна реакція – цілком природна і логічна. Водночас у цьому процесі важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України історичні постаті та події, а також проводити демонтаж і перейменування так, щоб вони залишалися у правовому полі та не були потім оскаржені.
А імена яких відомих людей, історичних постатей носять бібліотеки? Ми зробили коротку розвідку серед публічних бібліотек України. Безперечно найбільше «бібліотечних імен» належить письменникам. Вісімнадцять (18) публічних бібліотек носять ім’я Тараса Шевченка, одинадцять (11) – Лесі Українки, десять (10) – Івана Франка. Маємо шість бібліотек імені Олеся Гончара і чотири бібліотеки імені Михайла Коцюбинського. Маємо по три бібліотеки Олени Пчілки, Всеволода Нестайка, Івана Котляревського. Не поодинокі випадки бібліотек імені Максима Рильського, Михайла Грушевського, Марка Кропивницького, Павла Тичини, Василя Стуса, Василя Симоненка, Олександра Олеся, Петра Панча, Олександра Довженка і ін. Українські письменники всіх часів представлені яскравою палітрою у іменах бібліотек.
Увіковічення російських авторів, науковців, відомих діячів, принаймні до 2021 року, відображене широким спектром. По шість бібліотек мають імена В. Маяковського, А. Чехова, В.Г. Короленко. По п’ять – М. Некрасова та М. Лермонтова. По чотири – О. Пушкіна, М. Горького. Три бібліотеки О.І. Купріна, три бібліотеки А. Гайдара. О. Блок, О. Герцен, В. Катаєв, М. Островський, М. Свєтлов, К. Симонов – їх імена мають по дві бібліотеки. Факти говорять, що серед інших, чиї імена зафіксовані у назвах бібліотек – О.С. Новиков-Прибой, Е. Багрицький, К. Ушинський, А.С. Макаренко, Д. Фурманов, А. Барто, Д.І. Писарєв, К.С. Станіславський, Б.А. Лавреньов, А. Ахматова, М.Є. Салтиков-Щедрін, О. Радіщев, О. Грибоєдов, К. Чуковський, М. Чернишевський, С. Єсенін, К. Паустовський, Л. Толстой, В. Бєлінський, І. Тургенєв, М. Добролюбов, Ф. Достоєвський і ін.
Цікаво було б дізнатися чому саме ці люди? Вони творили у населених пунктах, де тепер бібліотека? Вони мають родове коріння у цих місцях? Вони оспівували їх у своїх творах?
Ще питання для розуміння – імена скількох українських письменників носять бібліотеки у Російській Федерації?
Серед імен бібліотек значна кількість тих, кого «героїзували» після другої світової війни. Звичайно цілі покоління виросли на їх героїчних вчинках, оспіваних у літературних творах в тому числі. Проте сьогоднішні реалії не корелюються з наративами минулого. Ми живемо тут і тепер! Але в назвах бібліотек ці імена є. Причому, покоління сьогоднішніх дітей, підлітків вже не знають ні цих людей, ні того чим вони відомі – І. В. Бевз, В.О. Лягін, Ш. Кобер і В. Хоменко, О. Матросов, З. Космодем’янська, Саша Чекалін, Валя Котик, Володя Дубінін, Ульяна Громова, С.А. Ковпак, О. Кошовий і ін.
Варто зазначити, що частина бібліотек на своїх сайтах, блогах, сторінках у соціальних мережах не вказують чиє ім’я носять установи.
Зміна назви бібліотеки, як і будь-якого іншого закладу марудний і забюрократизований процес. Про процедуру зміни назви розкажемо згодом.
До речі, завжди цікаво – як бібліотека працює на своє ім’я? чи має унікальні артефакти пов’язані з іменем, виділені книжкові колекції, інформаційні матеріали?