Сучасне цифрове середовище випробовує книжки і читання на стійкість, пропонуючи споживачам інформації широкий спектр альтернативних джерел для задоволення їх культурних, освітніх, дозвіллєвих потреб: електронні та аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні канали, відеохостинги, соціальні мережі, відеоігри тощо. Під впливом цих факторів престиж читання зменшується. І це загальносвітова тенденція, яку намагаються подолати уряди різних країн, залучаючи до співпрації книговидавців і книгорозповсюджувачів, громадські організації, бібліотекарів, освітян, батьків, волонтерів, відомих і авторитетних діячів кульутри, науки, спорту.
Наша країна також не стоїть осторонь цього процесу. Тут можемо акцентувати на Програмі поповнення фондів публічних бібліотек та Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія», що має на меті сформувати навичку та потребу в читанні як життєвоі стратегії громадян задля розвитку людського потенціалу нашої держави.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в поточному році проводить дослідження «Роль публічних бібліотек у промоції читання», за результатами якого буде узагальнено практику роботи з просування читання у вітчизняних і зарубіжних публічних бібліотеках. У рамках цього досліждження було проведено опитування, що мало на меті виявити думку конкретних бібліотек про їх практичний внесок у промоцію читання серед різних категорій реальних і потенційних користувачів, а також визначити фактори, що негативно впливають на цю діяльність.
В опитуванні взяли участь 1 145 бібліотек-респондентів, серед яких: 2 національних бібліотеки, 1 державна бібліотека, а також:
Беручи до уваги те, що промоція читання й залучення нових користувачів є одним з впровідних напрямів роботи публічних бібліотек, бібліотекам-респондентам було запропоновано відповісти на запитання «Чи узагальнювала бібліотека власний досвід роботи (досвід роботи бібліотек територіальної громади, району, області) із промоції читання?» (за останні три роки). Аналіз відповідей респондентів виявив, що 58% бібліотек-респондентів досвід такої роботи узагальнювали, але не оприлюднювали, а використовували для розробки заходів із вдосконалення власної діяльності. Серед них: міські бібліотеки для дітей / юнацтва, у т.ч. смт (62%), міські бібліотеки, у т.ч. смт (60%), сільські, селищні бібліотеки (59%) та сільські, селищні бібліотеки для дітей (59%). 
На запитання «Чи розробляла бібліотека методичні рекомендації з питань промоції читання?» відповіді респондентів розподілились наступним чином:
Одним із завдань опитування було визначення факторів, що негативно впливають на ефективність роботи бібліотек з промоції читання. До числа найчастіше згадуваних факторів бібліотеки-респонденти віднесли вчасну актуалізацію бібліотечних фондів та їх відповідність потребам користувачів, а також рівень професійної підготовки бібліотечного персоналу, його особисту (не)вмотивованість (небажання переорієнтовуватись на потреби сучасних користувачів, робота на 0,25/0,5 ставки тощо).
Щодо актуалізації фондів, то відповіді на запитання «Чи отримувала бібліотека протягом останніх трьох років видання, придбані за рахунок коштів державного бюджету / коштів місцевого бюджету» розподілились таким чином:
Важливим фактором, що впливає на ефективність промоції читання, є рівень професійної підготовки бібліотекарів. Для такої роботи потрібно знати сучасні літературні тренди, дієві форми і методи промоції читання, володіти навичками аналізу і критичної оцінки інформації для різних вікових категорій читачів тощо. Тому важливо, щоб в бібліотеці була налагоджена система підвищення кваліфікації працівників. Відповідаючи на запитання «Чи проводилися у бібліотеці заняття для працівників (одноразові заходи, підвищення кваліфікації, семінари тощо, у т. ч. онлайн) з питань промоції читання?» 43% респондентів зауважили, що організовували і проводили такі заняття для своїх працівників і працівників інших бібліотек, а також спрямовували своїх фахівців до участі в заходах, організованих іншими бібліотеками, закладами освіти, тренінговими центрами тощо. Водночас, 34% опитаних повідомили, що їх працівники мали можливість лише долучались до заходів, організованих іншими бібліотеками та закладами освіти (переважно, це сільські, селищні бібліотеки (43%) та сільські, селищні бібліотеки для дітей (29%)). Ще 22% відповіли, що не проводили жодних заходів з підвищення кваліфікації бібліотекарів у питаннях промоції читання (до цієх категорії входять 31% сільських, селищних бібліотек, 25% сільських, селищних бібліотек для дітей, 10% міських бібліотек, у т.ч. СМТ, 2% міських бібліотек для дітей / юнацтва, у т.ч. СМТ.
Крім означеного вище, на успішність діяльності бібліотек з промоції читання негативно впливають, зокрема й такі фактори, як то:
- слабка матеріально-технічна база бібліотек (відсутність мультимедійного обладнення та сучасних гаджетів, брак комфортних умов для роботи користувачів у бібліотеці тощо);
- робота на «голому ентузиазмі», коли не відчуаєш підтримки з боку керівництва, громади, влади;
- відсутність доступу бібліотекарів і користувачів до інтернету;
- негативний приклад батьків, що не читають, нерозуміння ними важливості формування читацьких навичок у дітей та прищепленя їм любові до читання; брак підтримки з боку педагогів (акцентування уваги в школі лише на електронні ресурси);
Не зважаючи на всі негативні фактори, бібліотекарі активно шукають нові, нестандартні форми просування книжок і читання, не забуваючи при цьому й про традиційні, що гарно себе зарекомендували. Аби виявити, які з них є найзатребуванішими, ми поставили респондентам запитання «Які з перелічених напрямів промоції читання практикуються у бібліотеці?». Виявилося, що переважна більшість опитаних бібліотек (не залежно від їх виду) для промоції читання активно використовують:
- масові заходи для різних категорій користувачів (дітей (у т.ч. з особливими потребами), підлітків, молоді, батьків, студентів, освітян, організаторів дитячого читання, родин ТПО та воїнів АТО/ООС, пенсіонерів та ін.) – зустрічі з авторами книг; презентації книг; літературні вікторини, квести, інтерактивні ігри, літературні вечори; літературні акції (бібліоночі, бібліовечірки, бібліопікніки, челенджі, слеми); голосні читання, сторітелінг; гуртки і клуби за інтересами; майстер-класи, тренінги, лекції; театралізовані вистави; екскурсії до бібліотеки; читацькі конференції; обговорення книг, літературні огляди; тижні читання, дні відкритих дверей, читацькі конкурси тощо;
- індивідуальну роботу з користувачами – бесіди, бібліографічні посібники малих форм, рекомендаційні списки тощо;
- вивчення читацьких інтересів – усне та/або інтернет-опитування користувачів, робота з картотекою незадоволеного попиту тощо;
- наочну популяризацію літеатури – книжкові виставки, виставки-інсталяції, креативні виставки, тематичні полички тощо;
- створення позитивного іміджу;
- популяризацію літератури в ЗМІ – публікації в регіональних газетах, на інформаційних інтернет-порталах, офіційних сайтах територіальних громад; виступи на місцевому радіо, телебаченні.
- інтернет-акції / заходи / послуги / для промоції читання – онлайнові (в реальному часі) читання, вікторини, огляди літератури; віртуальні книжкові виставки, буктрейлери, відеопрезентації, відеоогляди в соціальних мережах, на сайтах бібліотек і відеохостингах; онлайн-проєкти, онлайн заходи на платформі ZOOM тощо.
- проєктна/грантова діяльність – створення нових інформаційних продуктів з можливістю багаторазового і довготермінового використання; співпраця з державними та громадськими організаціями, зокрема з УІК, благодійними фондами, творчими спілками та ін.
Публічні бібліотеки різних видів активно долучались до місцевих і регіональних акцій. Це підтвердили відповіді на запитання «Чи організовувала бібліотека / брала участь у організації місцевих чи регіональних акцій із промоції читання?». Відповіді бібліотек-респондентів на це запитання показали, що в місцевих і регіональних акціях з промоції читання брали участь 100% опитаних національних, державних, обласних універсальних та обласних бібліотек для дітей /юнацтва. Дещо меншим є цей показник серед міських бібліотек для дітей / юнацтва, у т.ч. СМТ (92%), міських бібліотек, у т.ч. СМТ (84%), сільських, селищних бібліотек для дітей (83%) та сільських, селищних бібліотек (74%).
Загалом результати опитування вкотре засвідчили, що публічні бібліотеки, не залежно від їх виду (національні, державні, обласні, міські, сільські/селищні) відіграють важливу роль у промоції читання населення тих громад, які вони обслуговують. У доволі непростих умовах сьогодення бібліотеки беруть на себе соціальну відповідальність, пропонуючи актуальні і привабливі інформаційні послуги сервіси / послуги / матеріали, що сприяють підтримці інтересу до читання в будь-якому віці, відкривають можливості для навчання впродовж життя, підвищення рівня грамотності, розвитку критичного мислення, креативності тощо.
Детально про відповіді учасників опитування ви зможете дізнатися під час XIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга в контексті часу», яка відбудеться 18–19 травня 2021 року.
Підготувала Валентина Здановська,
головний бібліотекар
НБУ імені Ярослава Мудрого