Відкритий діалог: ви нас запитували (блок 4)

Публікуючи останній блок відповідей на питання, які прозвучали під час проведення відкритого діалогу “Публічні бібліотеки: вплив адміністративно-територіальної реформи на прийняття управлінських рішень” (28 грудня 2020 року),  пригадались слова Henry Ford: :  «Об’єднуватися разом – початок, бути разом – прогрес, і працювати разом – успіх». Цей блок ми присвятили відповідям на питання від бібліотекарів навчальних закладів.

На свій розсуд  ми включили й відповіді на ті питання, які науково-методичний відділ НБУ ім. Ярослава Мудрого активно отримував протягом останніх трьох місяців 2020 року. Впевнені, що відповіді стануть у нагоді й іншим колегам з навчальних закладів.

  1. Валентина: для шкільних теж немає типових штатів ?

   Відповідь. Міністерство освіти і науки України наказом від 06.12.2010 за № 1205 затвердило ТИПОВІ ШТАТНІ НОРМАТИВИ закладів загальної середньої освіти /Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-10#Text . Нормативами передбачено: завідувач бібліотеки – 1 од. (вводиться у школах, що мають 11 і більше класів), бібліотекар – 0,5 (при кількості 5 – 10, або 25 – 29 класів), 1 бібліотекар (при кількості 30 і більше класів),  0,25 (додатково вводиться в опорній школі (для обслуговування філій) за наявності у неї не менше чотирьох філій з контингентом 20 і більше учнів у кожній філії).

2. Людмила : Чому комплектування бібліотек не узгоджується зі змінами у шкільній програмі? Де мають брати книги діти і бібліотеки? Має бути синхронна реакція. Люди цього не розуміють. Вони вважають, що як тільки вводять новий твір у шкільну програму – то й бібліотеки забезпечують відповідними книгами.

   Відповідь. На нашу думку процесом доукомплектування БФ має опікуватись саме шкільний бібліотекар. Джерела фінансування на оновлення БФ: бюджет школи; кошти від надання платних послуг; грантів, благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і юридичних осіб; інші не заборонені законодавством джерела (ст. 26 ЗУ «Про бібліотеки і бібліотечну справу»).

Дозволимо нагадати, що кошти, одержані від списаних підручників і навчальних посібників, перераховують на відповідний поточний рахунок загальноосвітнього закладу і мають бути використані для придбання потрібних підручників та навчальних посібників. Додатково див.:  Сучасна шкільна бібліотека: організація роботи : практ. посіб. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; [авт. кол.: Л. М. Бондар, Т. В. Добко, І. Г. Лобановська, О. Є. Матвійчук, І. І. Хемчян та ін. ; наук. ред.: Т. В. Добко, О. Є. Матвійчук, І. Г. Лобановська, І. І. Хемчян]. – Київ, 2019. – 359 c. – (Серія „На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек”; вип. 21).

3. Питання. Доброго дня. Підкажіть мені , яким чином можна змінити розряд шкільного бібліотекаря, як що він був не правильно встановлений після атестації?

   Відповідь. Атестаційна комісія не має повноважень підвищувати чи зменшувати кваліфікаційний розряд бібліотечного працівника (див. п.4.6. ПОЛОЖЕННЯ про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, затверджено Наказом МКТ України 16.07.2007 N 44). Право встановлювати тарифний розряд або підвищувати категорію бібліотечному працівнику належить його роботодавцю (директору бібліотеки, директору школи, нач. відділу освіти і т.п.).

4. Алла. Чому шкільний бібліотекар  на 0,75 не має права на додаткові дні до щорічної відпустки? Керівник гуртка, вихователь мають 56 днів відпустки, хоча їх робочі часи не більші за бібліотекарів?

    Відповідь. Дозволимо нагадати, що бібліотекар – працівник галузі культури, а не освіти. Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 10.10.1997 р. N 7 (зі змінами від 05.02.1998 р. N 18) затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.  Згідно з пунктом 2 Рекомендацій ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.  Пунктом 5 Рекомендацій також визначено, що ненормований робочий день може застосовуватися в першу чергу для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. При роботі з неповним робочим днем його тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день).

5. Питання. Допоможіть визначити статус шкiльного бiблiотекаря до 2017 року та пiсля. Чи вiдносились шкiльнi бiблiотекарi до педагогичних працевнiкiв до 2017 року?

   Відповідь. Бібліотечні фахівці – були і є працівниками галузі культури!  Працівник культури (працівник у сфері культури) – професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури (див. п.18, ст.1 ЗУ «Про культуру»  ; Випуск 81 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників “Культура та мистецтво”, затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 року № 168).

6. Тетяна. Доброго дня! Шкільна бібліотека. Працюють завідувачка та бібліотекар. Зараз завідувачка на довготривалому лікарняному . Мене наказом переведено завідувачкою бібліотекою на період довготривалої хвороби. Прошу роз’яснити таке питання: чи маю я отримувати доплату за завідування бібліотекою  в розмірі 5–15 % посадового окладу на період заміщення ?

   Відповідь. Якщо Вам оформили тимчасове заступництво (тимчасове заступництво – виконання службових обов’язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов’язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює в тій же установі, організації), то на цей період Ви звільняєтесь від виконання своєї роботи, обумовленої трудовим договором. Тимчасовому заступнику виплачується доплата у розмірі різниці між його фактичним посадовим окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.

Якщо покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника – це інший варіант виплат. Пропонуємо ознайомитись із ст. 105 КЗпП України, п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145 /Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1145400-81#Text , а також п. 3 у Листі Мінсоцполітики від 27.01.2015 р. N 73/13/84-15 .

7. Ольга. Я шкільний бібліотекар. Прошу Вас роз’яснити: Як можна дізнатись про свій тарифний розряд?  Працюю на посаді бібліотекаря 2-ої категорії. Чи можуть мене перевести на 1-у категорію або провідного. Маю вищу освіту.

    Відповідь. 1. По-перше, тарифний розряд визначається відповідно посади, зазначеної у штатному розписі ЗОШ. Під час працевлаштування роботодавець у наказі про прийом на роботу зазначає посаду і розмір посадового окладу. З наказом працівник має бути ознайомлені під підпис. По-друге, при кожній виплаті заробітної плати (щомісяця) власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати» (див. ст. 110 КЗпП   і ст. 30 Закону України «Про оплату праці» .

  1. Керівник школи протягом часу може бібліотекарю підвищити кваліфікаційний розряд (з бібліотекаря II категорії до бібліотекаря I категоріїї або перевести на провідного). Вимоги до кваліфікаційних розрядів визначено у нормативно-правовому документі – Випуск 81 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників “Культура та мистецтво”, затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 року № 168). Відповідно буде змінено і тарифний розряд, який визначається відповідно до Наказу МКУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (від 18.10.2005 № 745, із змінами). Збільшення кваліфікаційного розряду здійснюється керівником школи за наявності коштів фонду оплати праці. Ця позиція затверджена Постановою КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (від 30 серпня 2002 р. № 1298, із змінами)  : «Надати право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків:

а) установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них;

б) надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання;

в) затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці» (див. п. 4 Постанови КМУ 1298).

8. Олександр. Прошу допомоги!!! Підскажіть будь ласка процедуру (алгоритм) встановлення категорії “провідний бібліотекар” та 12 тарифного розряду завідувачу бібліотекою закладу загальної середньої освіти. Дуже дякую!!!!

   Відповідь. Встановлюється відповідно до Наказу Мінкультури за № 745 від 18.10.2005р. (із змінами). Провідний бібліотекар це самостійна посада і категорій не має. Категорії передбачено для бібліотекарів – І категорія, ІІ категорія або без категорії. Звертаємо Вашу увагу, що для встановлення тарифного розряду необхідно врахувати групу оплати праці (див. Додаток 7 до наказу Міністерства культури і туризму України18.10.2005 № 745) .

9. Валентина. Скажіть, будь-ласка, чи може бути у завідувача бібліотеки технікуму вища категорія? Якщо ні, то яка?

   Відповідь. Посада зав. бібліотеки (у т.ч. навчального закладу) не передбачає вищої/нижчої категорії . Завідувач/директор бібліотеки – керівні посади і  мають певний тарифний розряд, який визначається відповідно до Наказу Мінкультури за № 745  .

Такж, звертаємо увагу на  Додаток 2 «СХЕМА тарифних розрядів посад керівних працівників бібліотек, централізованих бібліотечних систем» (Таблиця 4) та підпункт г) Додатку 7 «ПОКАЗНИКИ для віднесення до груп за оплатою праці керівних працівників бібліотек та централізованих бібліотечних систем» до Наказу Мінкультури за № 745.

10. Ніна. Чи має право завідувачка шкільної бібліотеки отримувати доплату за суміщення?

    Відповідь. Відповідно до Наказу МКіТ України «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 року N 745 доплата за суміщення професій (посад): …  не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.

11. Анна. Я працюю шкільним бібліотекарем на 0, 75 ст. Чи можу я додатково на 0,5 ст. працювати ще й комірником у школі? Чи не знімуть з мене бібліотечні надбавки?

   Відповідь. Якщо за основною посадою Ви бібліотекар, то Ви маєте право отримувати не лише як надбавку за особливі умови роботи у граничному розмірі 50 % посадового окладу, так і доплату за вислугу років, якщо маєте бібліотечний стаж (див. Постанову КМУ від 22 січня 2005 р. N 84). Не мають права працювати за суміщенням або сумісництвом керівники бібліотек. Посада бібліотека не є керівною. Бібліотекар має право працювати за суміщенням або сумісництвом.

Суміщення професій (посад) – це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Сумісництво – виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в тій самій або іншій установі є сумісництвом. Питання щодо роботи за сумісництвом регулюються нормами постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245 . У п. 2 Постанови № 245 передбачено, що за сумісництвом можна працювати протягом не більш як 4 год. на день і повного робочого дня у вихідний день, причому за місяць тривалість такої роботи не може перевищувати половини місячної норми робочого часу. Тобто, оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. Запис до трудової книжки здійснюється роботодавцем лише тоді, якщо того забажає сам сумісник.

12. Марина. Для вчителів основний документ щодо самоосвіти – «ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», постанова КМУ від 21.08. 2019 р. № 800. Для шкільних бібліотекарів підвищення кваліфікації також проводиться згідно цьому Порядку? Тобто і ми повинні накопичувати 150 годин за 5 років ? Чи є окремі нормативні документи? на жаль, нічого не пишуть про шкільних бібліотекарів в нових документах про освіту.

   Відповідь. 1. ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників не має жодного відношення до підвищення кваліфікації працівників культури. Бібліотекарі (у т.ч. шкільні)  –  є суб’єктами діяльності у сфері культури (див. ЗУ «Про культуру» і Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників “Культура та мистецтво”. Випуск 81, затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 року № 168).

2. Основними документами, що врегульовують питання підвищення фахового рівня бібліотечних працівників є: Закон України «Про професійний розвиток працівників», «ПОЛОЖЕННЯ про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури» (затверджено Наказом Міністерства культури і туризму України від 16.07.2007  N 44).

3. Законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які бібліотечний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року. Цю кількість годин Ви маєте визначити самостійно у щорічному плані роботи (наприклад , це може бути від 3 до 10 % від норми тривалості робочого часу на поточний рік).  Нагадуємо,  що під час атестації бібліотечний працівник має надати атестаційній комісії  документи, що засвідчують зростання його фахового і кваліфікаційного рівня. Атестаційна комісія на засіданні розглядає подані їй матеріали про роботу працівника, який атестується, а також заслуховує самого працівника. Також, відповідно до законодавства, фінансування професійного розвитку працівників здійснюється роботодавцем за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел (ст. 15 ЗУ «Про професійний розвиток працівників»).

Відповіді на запитання підготували Розколупа Н.І., заст. Генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого, засл. працівник культури України,  Лагута Л.В., гол. бібліотекар НМВ .

 

Картинка з сайту: Kid’Z Studio  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)