Хочу бути корисною(им) для своєї громади або Чи стане рушієм змін депутатська спільнота бібліотекарів?

Одного дня саме вони — небайдужі професіонали бібліотечної справи з чіткою та усвідомленою громадянською позицією — вирішили стати каталізаторами змін у своїх громадах.

Мова піде про виборчі перегони, що відбулись у жовтні цього року.

Статус депутата для багатьох обраних став можливістю докласти зусиль для вирішення проблем людей та впливати на ситуацію, а не залишатися осторонь. Одночасно людина, яку обрали на представника народу, автоматично стає об’єктом постійної уваги з боку своїх виборців.

Ми вирішили дослідити, як тепер представлені в регіонах депутаті-бібліотекарі? За допомогою вебдодатку ІАС «Місцеві вибори» проаналізували інформацію, надану територіальними виборчими комісіями відповідно до вимог Закону України «Про місцеві вибори». Пропонуємо вашій увазі результати нашого «польового» дослідження.

П’ятірку лідерів за кількістю депутатів-бібліотекарів посідають наступні регіони:

• Вінницька та Хмельницька області по 11 обранців;
• Волинська та Запорізька області по 10 обранців;
• Сумська область — 8 обранців.

(Дніпропетровська – 6, Донецька – 2, Житомирська – 1, Закарпатська – 1, Івано-Франківська – 4, Київська – 7, Кіровоградська – 6, Луганська – 1, Львівська – 6, Миколаївська – 4, Одеська – 5, Полтавська – 3, Рівненська – 5, Тернопільська – 1, Харківська – 5, Херсонська – 6, Черкаська – 4, Чернівецька – 4, Чернігівська – 7)

Із загальної кількості обраних депутатів (42 342 осіб) за фахом бібліотекарі 0,3 %.

Усі 24 регіони охоплені впливом представників бібліотечної спільноти.

Дотримуючись норм забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків серед депутатів-бібліотекарів шестеро осіб — чоловічої статі, з них двоє — директори міських бібліотек віком 34 та 65 років.

За посадою народні обранці розподілилися наступним чином:

• керівні посади (директор, завідувач) – 53 особи,
• троє методистів,
• 69 бібліотекарів,
• троє осіб інших професій: комірник-бібліотекар, технічний працівник та редактор.

Ба більше, крім представників суто бібліотечних закладів 34 депутати-бібліотекари представляють інші заклади, а саме:

• заклади освіти — 18,
• заклади культури — 5,
• органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети — 11.

Ранжування народних обранців за віковою ознакою показало наступне. Наймолодшому депутату — 27 років, найдосвідченішому — 77. Лише 12% — бібліотекарі віком до 35 років.

Визначаючи ступень довіри з боку політичних партій до бібліотекарів, вбачаючи їх агентами соціально-культурних змін в громадах, варто зазначити наступне.

Рейтинг очолює команда фахівців із статусом «самовисування» — 25 осіб. З них переважна більшість — бібліотекарі віком 40–50 років.
Наступними у рейтингу за чисельністю є:

• політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 21 особа:
  – до 30 років —1 особа,
  – 30-40 років — 3,
  – 40-50 років — 8,
  – 50-60 років — 7,
  – старші за 60 років — 2;
• політична партія «Слуга народу» — 18 осіб:

  – до 30 років —1 особа,
  – 30–40 років — 4,
  – 40–50 років — 7,
  – 50–60 років — 5,
  – старші за 60 років — 1;

• політична партія «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ» — 14 осіб:
  – 30–40 років — 2 особи,
  – 40–50 років — 3,
  – 50–60 років — 9,
• політична партія «ЗА МАЙБУТНЄ» — 10 осіб:
  – 30–40 років — 1 особа,
  – 40–50 років — 3,
  – 50–60 років — 6,
• політична партія «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» — 9 осіб:
  – до 30 років —1 особа,
  – 30–40 років — 1,
  – 40–50 років — 3,
  – 50–60 років — 3,
  – старші за 60 років — 1.

Усі інші партії представлені меншою кількістю депутатів-бібліотекарів. Наприклад, політична партія «Українська стратегія Гройсмана», що історично поширює свій вплив на Вінницький регіон, обрала до списків в ОМС різних рівнів сім бібліотекарів.

Безсумнівно, що сьогодення вимагає від народних обранців надшвидкого темпу опанування нових знань. Що з цього приводу можна порадити колегам? Звісно використовувати як настільну книгу порадник, що було підготовлено у 2020 році Інститутом Політичної Освіти «Як бути ефективним депутатом».

Зважаючи на те, що 6 грудня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 листопада 2020 року № 1009-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», шкода що до лав районних рад було обрано лише двоє бібліотекарів у Львівській та Харківській областях. Адже саме на депутатський корпус районних рад покладено обов’язки передати до комунальної власності територіальних громад усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, що знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Докладніше про це ми писали тут.

При прийнятті рішень використовувати можливості:

• вибудови ефективної комунікації з виборцями, адже депутат є представником спільних інтересів громади;
• включення до стратегії розвитку та плану соціально-економічного розвитку громади стратегічного плану щодо надання культурних послуг;
• публічної адвокації життєздатності культурної інфраструктури громади.

Чи станете ви амбасадорами публічного просування сталості бренду «БІБЛІОТЕКА» у ваших громадах, покаже час. Успіхів вам на цьому шляху !

Ідея — Світлани Кравченко, матеріал підготувала — Марина Адаменко, головні бібліотекарі НМВ.