Приємно іноді передивлятися старі сімейні фотоальбоми. Це допомагає зануритися в атмосферу того часу. Саме фотографії допомагають побачити те, якими колись були твої рідні та знайомі.
Особливо приємно передивлятися фото села\містечка\міста у якому ти живеш, щоб прослідкувати настільки воно змінилося за цей час чи лишилося ж таким автентичним та недоторканним.
Населені пункти постійно змінюються – наче і не кардинально, проте, якщо порівняти сучасне із тим, якими вони були ще кілька десятиліть тому, зміни ці суттєві і дуже помітні. Тому тим цікавіше розглядати старі фотографії.
Де можна подивитися старі фото? У місцевому музеї! Але якщо такого немає? Тоді запрошуймо до бібліотеки!
Давні фотографії це добрий краєзнавчий матеріал. Вони є свідками подій і викликають емоції. У кожного свої, звичайно. На одному і тому ж зображенні архітектор побачить особливості архітектурного стилю, модельєр – модні тенденції відображеного часу, а читач, можливо, знайде схожість у рисах обличчя своїх рідних.
Дуже цікавий проект запрацював у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, м. Київ. Він передбачає пошук, збір, відновлення та формування електронної бази рідкісних світлин з домашніх архівів киян, що мають історичну києвознавчу цінність. Київ крізь призму сімейних фотоархівів киян можна побачити в цифровій бібліотеці “Київ”. Враховуючи технічні можливості цієї бібліотеки з’явилася послуга реставрації старих, пожовклих пошкоджених фото. Вона передбачає сканування, опрацювання у спеціальних програмах і запис на носії. Безперечно, подібні ресурси є справжнім скарбом для краєзнавців.
Робота із фото знаходить відгук у читачів. Це підкреслюють заходи у бібліотеках, які пов’язують історичні моменти і сучасність. Добре, коли такі виставки відбуваються у партнерстві – як було у Новотроїцькій бібліотеці (Херсонська обл.). Виставка архівних документів «Старі фотографії розповідають» підібрана працівниками архівного відділу Новотроїцької районної державної адміністрації.
Багато ідей можна взяти від виставки, що відбулася у Миколаївській ОУНБ ім. Гмирьова. Матеріал розміщений на сайті інформаційного агентства «СВІДОК ІНФО».
Таку фото-стіну ми побачили у культурно-освітньому центрі «Толока» Попельнастівської ОТГ Кіровоградської області, важливою складовою якого є, до речі, публічна бібліотека. Серед портретів і групових світлин попельнастівців різних років є дзеркальні віконця. Кожен сучасник може підійти і побачити своє відображення у цій інсталяції.
Варто подумати про ідею збирати фото пов’язані із своїми територіями та місцевим населенням. Сьогодні стало модним проводити генеалогічні розвідки. А місцева бібліотека є тією інституцією яка може допомагати у цій роботі. Можливо варто попросити у своїх жителів поділитися старими фото (або переведеними у цифровий формат копіями) і історіями з ними пов’язаними. Це значно збагатить краєзнавчий потенціал бібліотеки і дозволить їй стати об’єднуючою ланкою громади.