Так сталось що 9 вересня було щедрим на різноманітні онлайн події, як від колег, так і держустанов, громадських організацій, асоціацій тощо. Особисто зосередила увагу на двох заходах, а саме: публічних обговореннях: «Культура в умовах децентралізації. Нові райони» та вебінарі: «Цілі сталого розвитку: що вимірюємо, куди рухаємось?».
І як методист не можу не поділитись враженнями, роздумами, засторогами щодо окремих меседжів від держпосадовців.
І. Отже, щодо публічного обговорення: «Культура в умовах децентралізації. Нові райони»:
ПРИЄМНО. Міністерство культури та інформаційної політики пропонує у проєкті державного бюджету на 2021 рік збільшити фінансування сфери культури на 50%.
Резюме: є надія, що збільшення фінансування торкнеться і закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів, адже цьогорічне оновлення БФ торкнулось мінімальної кількості публічних бібліотек – 603 (найменше охоплення за всі часи). У той же час, за словами Олександри Коваль, очільниці УІК, у наступному році порядок поповнення фондів буде суттєво змінений, а УІК планує видавати гранти бібліотекам ОТГ, на які вони зможуть закуповувати потрібні їм книжки самостійно. Сподіваюсь, що аплікаційна форма на отримання гранту не буде передбачати графи: «Обґрунтування потреби у новій книжковій продукції», адже це, за словами київської колеги, все одно що запитати хірурга: «А навіщо Вам скальпель?».
ОБНАДІЙЛИВО. На 2021 рік планується зафіксувати відсоток в державному фонді регіонального розвитку, який виділятиметься на культуру.
Резюме. УРА! Втілення даної пропозиції дозволить публічним бібліотекам вже як суб’єктам долучитись до оновлення власних просторів за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.
Сподіваюсь, що послана надія стане добрим сніданком і не перетвориться на кепську вечерю! Тримаємо кулаки!
ТУМАННО. Розвивати державно-приватне партнерство (ДПП).
Резюме: більшість проєктів ДПП в ЄС були реалізовані в наступних сферах: транспорт – 31%, медицина – 19%, освіта – 13%, телекомунікації – 10%. В культурній галузі пригадуються – усипальниця Тадж-Махал в Індії, палац Бельведер в Пфінстбергу (Німеччина) і т.п. В Україні станом на 01.01.2020 на засадах ДПП укладено 187 договорів, з яких реалізується 52 договори (34 – договорів концесії, 16 – договорів про спільну діяльність, 2 – інші договори). Успішним в культурній галузі – «Міський парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна» (м. Фастів, Україна).
Зацікавленість у даній проблематиці виявила, що серед зарубіжних країн ДПП – не є пріоритетом для бібліотечної галузі.
На мою думку, впровадження прогресивних методів бюджетування закладів культури (у т.ч. ПБ), орієнтованих на якісний результат, має передбачати оновлене правове середовище (із законів та підзаконних актів), яке:
- дозволить розробити та реалізувати довгоочікувану державну програму: «Велике будівництво: модернізація публічних бібліотек України». Профінансувати програму можливо за рахунок затвердженого % з акцизів на алкоголь, тютюнову продукцію, податків на азартні ігри/лотерею;
- збільшить кількість бібліотечних проєктів – за рахунок зменшення податків для суб’єктів підприємництва, які беруть участь в модернізації бібліотек;
- покращить якість або розширить репертуар бібліотечних послуг – фінансовий інструмент, як право 1 % (платники податків мають право 1 % свого прибуткового податку переказати безпосередньо організаціям, які працюють на суспільне благо) і т.п.
- Хоча бібліотечні фахівці протягом років на різних рівнях озвучували ці та інші пропозиції буду сподіватись, що ніщо так не сприяє створенню майбутнього, як сміливі мрії.
СУМНІВНО. Міністр культури нагадав про розвиток центрів культурних послуг (ЦКП): «Ми сподіваємося цього року зробити кілька пілотних проєктів у кількох регіонах.- це трансформування 16 тисяч бібліотек, клубів та інших центрів у сучасні центри надання культурних послуг нової якості: онлайн-бібліотеки, кіноточки тощо…». Підтримав створення ЦКП і В’ячеслав Негода, заступник міністра розвитку громад і територій України.
Роздуми. під час публічного обговорення В’ячеслав Негода зазначив, що «…однією з перспектив розвитку об’єктів культури може стати ініціатива Мінкультури щодо створення мережі сучасних Центрів культурних послуг в кожній громаді – щось на зразок Центрів надання адміністративних послуг, які вже довели свою ефективність». Я б скоріш порівняли ЦНАПи із сучасними публічними бібліотеками, адже ці установи мають можливість одночасно надавати мешканцям громад сучасні, зручні та якісні послуги.
Не знаю чому, але модель нового ЦКП у мене асоціюються з українською казкою «Рукавичка». Так, як і в казці в одному закладі намагаються об’єднати театр, музей, музичну школу, Інтернет-центр, бібліотеку, кружки, кінозал, фітнес-клуб тощо.
Світовий досвід демонструє розбудову багатопрофільних просторів для публічних бібліотек. Оновлені приміщення, ІТ, традиційні та нові послуги бібліотек спрямовані на те, щоб кожний мешканець громади мав можливість навчатись протягом життя, розвивати власні творчі здібності, отримувати нові знання та навички, долучатись до цікавих зустрічей та різноманітних подій…
І тут задаю собі питання: чи не перетвориться сільська бібліотека, отримавши відремонтовану кімнату (може й 2 – 3, але маю сумніви, бо «рукавичка» не витримає) в ЦКП, у звичайного «видавальщика книжок», перекресливши сутність сучасної публічної бібліотеки?
Резюме. Розумію, що місцевій владі не просто утримувати мережу занедбаних закладів культури. Розбудувавши у центрі громади модернове приміщення ЦКП, туди без проблем може переїхати й одна з бібліотек громади. Але не «варто пришивати кобилі хвоста», адже «знаходження під одним дахом – не означає бути в структурі однієї організації!» (Т. Богуш, зав. НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого).
Зберігаючи та модернізуючи локальну бібліотечну мережу представники органів місцевого самоврядування отримають культурно-інформаційні центри, які будуть надавати широкий спектр послуг для різних цільових груп та реалізуть право людини на вільний, всебічний розвиток особистості.
Можливо варто прагнути не до одноденного успіху (ура, відкрили новий ЦКП!), а до цінностей, що надають бібліотеки?
Безрезультативно. 70% управлінь культури з 75 ОТГ ніколи не подавали заявки на проєкти для культури, 53 % керівників управлінь культури не проходили навчання в умовах децентралізації, 97 % – готові навчатись та спонукати до цього колег. Зараз не можу навести подібні цифри щодо керівників ПБ в ОТГ. Але розуміємо, що показники кардинально не будуть відрізнятись. Нещодавно урядом схвалено Концепцію реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами. Серед завдань реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами передбачено впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг. Також передбачено вжиття заходів до впорядкування умов оплати праці працівникам сфери культури відповідно до показників ефективності їх роботи.
Резюме. «Зміни – закон життя. І ті, хто дивиться тільки в минуле чи лише на сьогодення, безперечно – пропустять майбутнє» ( Джон Ф. Кеннеді).
Грантова діяльність та залучення позабюджетних коштів стане суттєвим джерелом додаткових фінансів для реалізації проектів розвитку кожної бібліотеки ОТГ. І можливо саме цей напрямок займе провідне місце в планах роботи методичних та тренінгових центрів ОУНБ. Долучення бібліотечних фахівців з ОТГ до Школи DESPRO , курс із програми «КРЕАТИВНА ЄВРОПА» , практичного курсу: “ГРАНТРАЙТИНГ- (“НАПИСАННЯ ГРАНТІВ”)”, онлайн курсу «Написання проектних заявок» допоможе у наступному році подати свою першу заявку до регіонального осередку УКФ (обіцяють відкрити в наступному році), Громадського бюджету .
Моторошно. Було зазначено, що після створення нових районів більшість закладів культури , які до реформи були у спільній власності громад і в управлінні районів, перейдуть в громади, де ці об’єкти розташовані. Саме громади отримають пріоритетне право вирішувати, що робити з цією інфраструктурою.
Резюме. На порядку денному – доля районних бібліотек. Не берусь стверджувати, що всі бібліотеки будуть збережені. В кожній громаді ситуація буде розвиватись за індивідуальним сценарієм. В даних умовах варто згуртувати навколо бібліотеки критичну масу людей, зацікавлених у її збереженні та подальшому розвитку.
Наостанок зазначу, що у ВР мають проголосувати ЗУ
НАОСТАНОК. 25 жовтня місцеві вибори пройдуть вже на новій територіальній основі. Але щоб реорганізувати органи місцевого самоврядування в нових громадах і райдержадміністрації в нових районах, Верховна Рада має прийняти законопроект №3651, який врегулює питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та інших зобов’язань. Якщо Закон не буде проголосовано – отримаємо колапс.
ІІ. Вебінар: «Цілі сталого розвитку: що вимірюємо, куди рухаємось?».
Надовго акцентувати вашу увагу не буду. Зацікавленим раджу ознайомитись із Першим Добровільним національним оглядом щодо Цілей сталого розвитку, який присвячено питанням трансформаційних перетворень суспільства на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР).
Зазначу одне, що спікери заходу додатковий раз підтвердили думки методистів щодо зміни підходів в оцінюванні ефективності діяльності бібліотек. Заміна одних кількісних показників на інші в держзвітності за формою 6-нк дозволить констатувати поточну ситуацію, але ніяким чином не впливатиме на стратегічний розвиток бібліотек.
Наприклад, у 2020 році, в умовах карантину був збільшений суспільний інтерес до онлайн-контенту. Наскільки ефективним і затребуваним був саме бібліотечний онлайн-контент? Чи реально наприкінці року отримати подібні дані в загальноукраїнському вимірі?
Можливо на черговій всеукраїнській Школі методистів варто обговорити індикатори, що дозволять моніторити реалізацію стратегічного розвитку бібліотек? Так, у 2020 році, в умовах карантину
Очікую на ваші пропозиції, зауваження, застереження…