Громадські активісти, зокрема бібліотекарки, які бажали через наполегливу роботу зробити кроки до персональних змін, щоб отримати можливість потрапити до команди Агентів змін, взяли участь у проекті Інституту соціокультурного менеджменту «Школа громадської участі−4». Його реалізація стала можливою за фінансової підтримки Фонду ім. Ч. С. Мотта.
Довідка: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, що виникла в 2000 році, а наступного року була офіційно зареєстрована. ІСКМ реалізує соціокультурні проекти, навчає громадських активістів, проводить дослідження, розробляє та видає навчально-методичні посібники, інформаційні бюлетені й іншу літературу, що висвітлює особливості реалізації громадської діяльності, активізації громад, трансформації закладів культури в центри місцевої активності.
Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.
Основні тематичні пріоритети ІСКМ: розвиток громад; трансформація закладів культури в центри місцевої активності, розвиток демократичних процесів, сприяння євроатлантичній інтеграції України.
Перший етап школи було розпочато ще у 2012-2013 роках. Слухачі школи мали змогу відвідати тренінги:
- «Анімація громадської діяльності»,
- «Польський досвід діяльності центрів місцевої активності та розвитку громад»
- «Технології розвитку громад: кращі практики»,
- підсумкову конференцію за результатами проекту «Соціальна анімація для розвитку культури та громад» тощо.
Другий етап – 2014-2015 рр. – передбачав проведення тренінгів:
- «Розвиток місцевих громад»,
- «Розробка та режисерування анімаційних фільмів та мультфільмів» (Молдова),
- «Анімація громадської діяльності»,
- «Основні засади взаємодії ГО із ЗМІ. Типові помилки НДО»,
- «Залучення фінансування з місцевих джерел (локальний фандрейзинг)»,
- «Польський досвід розвитку громад»,
- підсумкової конференції тощо.
Третій етап проекту (2016-2017 рр.) запропонував учням наступні тренінги:
- для тренерів,
- «Анімація громадської діяльності»,
- «Польський досвід розвитку громад»,
- «Кращі практики розвитку громад»,
- «Створення альтернативних освітніх проектів для розвитку місцевої громади»,
- «Підготовка проектної заявки для отримання гранту»,
- «Залучення громади до проектної діяльності»,
- підсумкову конференцію тощо.
Остання освітня ініціатива охоплює такі часові рамки: з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року. Вже було проведено тренінги:
- Анімація громадської діяльності»,
- «Польський досвід розвитку громад»,
- «Залучення фінансування з місцевих джерел (локальний фандрейзинг)»,
- для тренерів,
- для учасників освітніх проектів,
- «Кращі практики розвитку громад»,
- «Роль громадських активістів у створенні стратегічного плану громади».
Що з цього цікаво нам, бібліотекаркам? Експерти Інституту пропонують взяти у скарбничку досвід соціальних аніматорів, які реалізовують цікаві, корисні та дієві ініціативи, які сприяють розвитку громад.
У цьому нам допоможе видання «Навчання, яке веде до розвитку громад: Досвід двох освітніх проектів Інституту соціокультурного менеджменту».
Тут представлені позитивні приклади соціокультурної діяльності громадських активістів (соціальних аніматорів) на локальному рівні із використанням технологій, інструментів та інших методичних матеріалів, отриманих в рамках проектів Інституту соціокультурного менеджменту «Участь через залучення» та «Школа громадськоїучасті-4». Кожна історія описує шляхи активізації громадян, вирішення проблем територіальних громад та створення центрів місцевої активності на базі закладів культури.
Географія бібліотечних Агентів змін у цих історіях успіху представлена учасниками з наступних областей:
Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Полтавської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької. Ось декілька тез учасників.
Олена Кочанова (ГО «Персона», м. Павлоград, Дніпропетровська обл.): «Можу навести багато прикладів активістів, які працюють бібліотекарями, керівниками гуртків або будинків культури по всій Україні, коли вони отримали інструменти соціальної анімації, вони перетворили свої заклади на центри розвитку активності. Це спонукало до розвитку в самих громадах. В цих закладах люди і навчаються, і інформуються, відпочивають, роблять це набагато якісніше. Бібліотеки – якщо вони долучаються самі, або долучають громадських активістів чи соціальних аніматорів – починають жити. Вони починають бурхливе життя, до них приходить інтернет, приходять сучасні технології. І тоді на базі цих платформ які вже є, над тою інфраструктурою яка є, вона не руйнується, а навпаки стає ресурсом в громаді».
Тетяна Сафронова (Лубенська центральна районна бібліотека ім. В. Малика, ГО «Предки», м. Лубни, Полтавська обл.): «Про проект Інституту соціокультурного менеджменту «Участь через залучення» я дізналася на платформі «Громадський простір». Вже перший етап проекту відкрив для мене новий погляд на діяльність закладу культури та познайомив з поняттям соціальної анімації – діяльності працівників культури та громадських активістів з об’єднання та активізації жителів громади задля вирішення місцевих проблем. Працівник культури, який мешкає у громаді, має високий рівень довіри у членів своєї спільноти, професійні знання та навички, пристосоване та оснащене приміщення, розуміє важливість своєї місії і головне має набір інструментів може ефективно діяти задля розвитку та позитивних змін у суспільстві».
Іванна Білик (бібліотека с. Сутківці Ярмолинецького район, Хмельницька обл.): «Все залежить від нас, від активістів громади. Ще жодна ініціатива, навіть найкреативніша, сама себе не реалізувала. Потрібні люди. Коли люди усвідомлюють те, чим володіють, розуміють свою відповідальність за майбутнє своєї землі, дітей, і розуміють, що можуть впливати на це – вони розкривають свій потенціал. ‹…› Сьогодні ми об’єднуємо свої зусилля навколо вирішення проблем населення села: залучити до цієї роботи громадськість, владу. Мова йде про формулу – партнерство. Це новий погляд на наше життя, вважаю його еволюційним: від споживачів послуг – до партнерів з розумінням власної відповідальності і прав. Він трохи незвичний, але за партнерством майбутнє, і саме проект «Участь через залучення» дає мені знання, що допомагають на шляху становлення нової громади».
До речи, у статті «Ми діємо для розвитку своєї громади» Іванна Білик ділиться лайфаком як сільську бібліотеку перетворити на інформаційну платформу регіонального туризму, і чи допоможе в цьому ініціація створення громадської організації при бібліотеці. А стати тренером тренінгової сесії під назвою «Бібліотека і громада: співпраця заради розвитку» – це неабияка довіра експертів проекту та визнання ефективності запроваджених бібліотекою суспільних ініціатив. Докладніше на порталі «Громадський простір».
Наостанок хочу процитувати Анастасію Шевченко (асистентку проекту «Участь через залучення»): «Децентралізація – реформа, що змінює життя громад, впливає на світогляд, соціальну активність громадян, руйнує їх усталені стереотипи та переконання. Тому громади потребують локальних активістів, які знаються на реформі, вміють використовувати її на благо громади шляхом реалізації соціокультурних заходів на місцях».
P.S. Оксана Набока (координаторка проекту «Школа громадської участі-4») у виданні зазначила: «Польським будинкам культури набагато важче функціонувати, аніж бібліотекам. Вся причина в тому, що бібліотеки у Польщі законодавчо захищені від закриття і постійно фінансово підтримуються з місцевих бюджетів. В той же час, будинки культури мусять самостійно себе забезпечувати, придумувати нові форми роботи, залучати населення до участі у заходах». Може саме з цього розпочався процес поступового розчинення автентичного смислу бібліотеки у нових ефективних моделях закладів культури? Та ми, як і інші бібліотеки у світі, підтримуємо одну з основних цінностей бібліотечної справи – сталий розвиток.