Скільки не кажи халва, халва – в роті солодше не стане

Пригадати вислів  Ходжа Насреддіна змусив коротенький абзац із річного звіту однієї з ОУНБ: «Найбільш ефективним шляхом вирішення зазначених проблем є створення «Публічної бібліотеки ОТГ району», яка збереже структуру і функції центральної районної бібліотеки, буде фінансуватися всіма ОТГ району і буде їх спільною власністю. Позитивом є те, що окремі ОТГ залишають свої бібліотеки в складі ЦБС і обіцяють делегувати фінансування для них на 2019 рік».

Наскільки пропозиція щодо короткострокових планів поєднується із стратегією децентралізації? На мою думку тактика збереження Публічної бібліотеки ОТГ району, яка буде  фінансуватися всіма ОТГ району, розрахована максимум на 1-2 роки. А що далі?

Вже сьогодні адміністративно-територіальна реформа потребує реалізації наступного етапу: формування устрою за формулою «громада – район – регіон».

Експерти Української асоціації районних та обласних рад (УАРОР) докладно проаналізували ситуацію і дійшли висновку, що території існуючих нині районів неефективні як з економічної, так і управлінської точок зору, що суттєво обмежує можливості для подальшого сталого розвитку.

Так, заручившись розумінням у Мінрегіоні та підтримкою Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні», в Українській асоціації районних та обласних рад здійснили пілотний проект «Моделювання адміністративно-територіального устрою в Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях на новій територіальній основі». Експерти змоделювали новий субрегіональний рівень управління, істотно скоротивши кількість нинішніх районів: Тернопілька обл. – 4 райони (замість існуючих 17); Харківська обл. – 4 (замість 27);  на Луганщині – 6 районів (замість 18); на Донеччині – 7 районів (замість 18).

УАРОР уже підготували чотири законопроекти, з ухваленням яких буде прискорено процес реформи децентралізації на субрегіональному рівні в згаданих чотирьох областях. Після цього вони збираються продовжити практику пілотного моделювання районного рівня і на інші регіони.

Зрозуміло, що за таких обставин виникають питання: чи будуть готові Публічні бібліотеки ОТГ району до нових етапів власної реорганізації, чи будуть спроможними ПБ ОТГ перебрати на себе відповідальність за: процеси комплектування і обробки власного БФ; поповнення БФ за рахунок Державних програм; методичний супровід; звітування (у т.ч. ЕСМаР) тощо.

В сучасних реаліях процес децентралізації вимагає від методистів ОУНБ не лише обізнаності щодо ефективних моделей трансформації мережі публічних бібліотек на регіональному рівні, але й вмінь і навичок щодо:

  • встановлення і зміцнення конкурентоспроможної довгострокової позиції публічних бібліотек в ОТГ;
  • розробки заходів і дій, що допоможуть бібліотекам отримати перевагу над  закладами, які в подальшому можуть обмежити функціонал сучасної публічної бібліотеки  (наприклад, Центр культурних послуг);
  • розробки показників та критеріїв оцінки якості надання бібліотечних послуг населенню;
  • впровадження різних тематичних модулів під час підвищення кваліфікації (у т.ч. онлайн) бібліотечних фахівців з ОТГ.

Наостанок рекомендую уважно ознайомитись з Розпорядженням КМУ від 22 травня 2019 р. № 355-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами” .

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)