Український досвід: як бібліотеки створюють нові можливості для читання
Досвід українських публічних бібліотек переконує, що сучасні формати популяризації читання не обов’язково потребують значних фінансових ресурсів чи складного технічного забезпечення. Нерідко успіх ініціативи визначають вдало обрана ідея, зацікавленість бібліотекарів, підтримка партнерів та готовність враховувати потреби своєї аудиторії. Книжкові клуби, літературні студії, творчі майстерні й інтерактивні читання поступово стають важливою складовою бібліотечної роботи, допомагаючи не лише заохочувати людей до читання, а й формувати навколо бібліотек активні спільноти.
Особливого значення ці практики набувають в умовах повномасштабної війни. Попри безпекові обмеження, складні умови роботи та зміни в повсякденному житті громад, бібліотеки продовжують створювати можливості для спілкування, творчості та спільного осмислення прочитаного. Водночас літературні ініціативи дедалі частіше виходять за межі традиційного обговорення книжок, поєднуючи читання з історією, культурою, грою та іншими видами діяльності.
Одним із показових прикладів формування читацької спільноти є книжковий клуб «Читацький простір» Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. Ідея його створення виникла на міському абонементі бібліотеки за участі активної читачки Ольги Онисько. Перша зустріч відбулася у лютому 2025 року й була присвячена книжці Павла Єремєєва «Міфи та фейки з історії України. 33 спростування». Уже цей вибір засвідчив прагнення організаторів не обмежуватися обговоренням художньої літератури, а використовувати читання як можливість для критичного осмислення інформації та розмови про важливі суспільні питання.
Згодом тематика зустрічей значно розширилася. Учасники клубу зверталися до історії та культури України, родинної пам’яті, світової літератури в українських перекладах, сучасних суспільних процесів і національних традицій. Водночас клуб поступово вийшов за межі бібліотечного приміщення: окремі зустрічі відбувалися у харківських кав’ярнях, книгарнях та інших міських локаціях. Зокрема, у травні 2026 року учасники зібралися в кав’ярні «Нафта» для розмови про пам’ять українських митців, які загинули внаслідок російської агресії. Зустріч була присвячена харківській художниці й поетці Вероніці Кожушко.
У лютому 2026 року «Читацький простір» відзначив свою першу річницю. За цей час клуб став місцем не лише літературних обговорень, а й змістовного культурного діалогу, у якому книжки допомагають осмислювати історію, сучасність і власний досвід. Важливо й те, що окремі засідання проводяться у змішаному форматі, розширюючи можливості участі для читачів, які не можуть бути присутніми особисто.
Цей досвід демонструє, як бібліотечний клуб може поступово перетворюватися на стійку спільноту, здатну не лише об’єднувати шанувальників літератури, а й підтримувати культурне життя міста. Особливо показовим є залучення самих читачів до розвитку ініціативи та вихід бібліотеки в інші громадські простори.
Інший підхід до організації клубної роботи демонструє Бібліотека міста Самар (Дніпропетровська область), де регулярні читацькі зустрічі започаткували ще у 2023 році. Згодом тут розвинувся книжковий клуб «Я люблю книгу», учасники якого не лише обговорюють заздалегідь обрані твори, а й самостійно пропонують літературу для наступних зустрічей, обмінюються рекомендаціями та знайомляться з книжковими новинками.
Особливістю клубу стало поєднання традиційного літературного обговорення з ігровими та творчими елементами. До програм зустрічей входять вікторини, рольові завдання, тематичні дискусії. Наприклад, учасникам пропонували влаштувати своєрідний «літературний суд» над відомими книжковими парами, аргументувати власні позиції та водночас практикувати українську мову. У такий спосіб літературна розмова стає більш невимушеною, а читачі отримують можливість не лише висловити враження від книжки, а й проявити кмітливість, творчість і почуття гумору.
Досвід Харкова та Самара показує, що навіть у межах одного формату, книжкового клубу, бібліотеки можуть використовувати різні підходи. В одному випадку основний акцент робиться на змістовних дискусіях і культурному діалозі, в іншому – на поєднанні літератури з грою та творчими завданнями. Проте обидві практики об’єднує важливий принцип: читач перестає бути лише відвідувачем заходу й поступово стає активним учасником його організації та змістового наповнення.
Не менш цікаві можливості відкривають літературні студії, у яких читачі можуть спробувати себе в ролі авторів. Особливо показовим є досвід Тростянецької публічної бібліотеки (Сумська область), яка у 2023 році реалізувала проєкт дитячої літературної студії «Творчий клондайк» за підтримки Українського інституту книги коштом державного бюджету.
Упродовж майже трьох місяців юні учасники знайомилися з письменниками, навчалися створювати художні тексти, брали участь у літературних зустрічах, писали вірші й оповідання та готували ілюстрації. Результатом спільної роботи став літературний альманах «Первоцвіти Тростянеччини», презентація якого відбулася 17 листопада 2023 року. Кожен учасник отримав власний примірник збірки, до якої увійшли дитячі твори.
Особливого значення цей проєкт набув з огляду на пережитий громадою досвід війни та окупації. Значна частина дитячих текстів була присвячена воєнній тематиці, спогадам і переживанням юних авторів. Відтак літературна студія стала не лише майданчиком для розвитку творчих здібностей, а й можливістю висловити власні думки, розповісти про пережите та залишити ці свідчення у книжці.
Цей досвід цінний передусім тим, що бібліотечна ініціатива мала конкретний результат, саме видання колективної збірки. Діти пройшли шлях від першої творчої ідеї до власного опублікованого твору, а бібліотека виступила організатором і партнером цього процесу..
Своєрідне продовження цієї ідеї можна побачити в діяльності Рівненської обласної бібліотеки для дітей, яка реалізувала творчу КнигоСтудію «Читацьке Бюро» у співпраці з Всеукраїнською ініціативою «Додай читання» та партнерами. Проєкт передбачав залучення дітей до створення власних літературних історій та їхнього ілюстрування.
Одним із напрямів роботи стало ательє «Барва», учасники якого працювали над художнім оформленням майбутньої книжки. Зокрема, учні Рівненської дитячої художньої школи імені А. Мартиненка ілюстрували казку «Як паляниця та гарбуз лад навели», створену школярами Рівненського ліцею «Колегіум» разом із письменницею Євгенією Пірог. До проєкту можна було долучатися як особисто, так і дистанційно.
Особливістю цієї ініціативи стало поєднання літературної творчості з образотворчим мистецтвом і цифровими можливостями. Діти виступали не лише авторами текстів, а й учасниками процесу створення книжки, знайомлячись із різними етапами її підготовки.
Інший приклад, літературна студія «Ясниця» Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка, створена у відділі підліткового читання. Її програма передбачає літературні майстер-класи, читання й обговорення власних творів, а також можливість участі у всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Показово, що перше засідання студії через повітряну тривогу відбулося в укритті. Попри вимушену зміну місця проведення, учасники змогли продовжити заняття й долучитися до творчої роботи
Окремий напрям українського досвіду становлять інтерактивні читання для дітей, які поєднують знайомство з книжкою, гру та творчу діяльність. Цікаву практику започаткувала Львівська обласна бібліотека для дітей, це книжковий клуб «ЛеоЧитанка», розрахований на малюків віком 3–4 роки.
Зустрічі клубу проходять у форматі інтерактивного читання та доповнюються творчими майстер-класами й сенсорними іграми. Маленькі учасники не лише слухають історії, а й створюють власних книжкових персонажів, виконують тематичні завдання та досліджують предмети, пов’язані з прочитаним. Наприклад, після знайомства з книжкою Джулії Дональдсон «Суперчерв’як» діти ліпили власних героїв і долучалися до тематичної гри.
Такий формат допомагає зробити перше знайомство з літературою природною частиною дитячої гри. Книжка стає основою для спільної діяльності, а читання поєднується з розвитком мовлення, уяви, дрібної моторики та спілкуванням.
Дещо інший підхід використовує Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка, де діє літературний клуб «Книжковий Джем» для дітей віком 8–10 років. Щомісячні зустрічі поєднують обговорення «книги місяця», знайомство із сучасною дитячою літературою, вікторини та різноманітні творчі завдання. За мотивами прочитаного діти створюють комікси, ілюстрації, закладки та інші роботи.
Особливістю цього формату є поєднання спільного обговорення книжки з можливістю творчого відгуку на неї. Дитина може не лише розповісти, що їй сподобалося у творі, а й представити власне бачення персонажів і подій через малюнок або іншу творчу роботу.
Близькою за змістом, але відмінною за організацією є ініціатива «Теплі літературні читання» бібліотеки-філії № 1 для дітей «Казка» Ужгородської публічної бібліотеки. Щотижневі надвечірні зустрічі об’єднують дітей та їхніх батьків навколо спільного читання дитячої літератури й світової класики. Ведучою виступає педагог Олена Баладжян, яка на волонтерських засадах проводить заняття, поєднуючи читання з творчими активностями, обговоренням сюжетів і дружнім спілкуванням.
Учасники знайомляться з казками Івана Франка та сучасними дитячими історіями, малюють, виготовляють закладки, обговорюють персонажів і події. Важливою складовою ініціативи є залучення батьків, завдяки чому бібліотечні зустрічі допомагають підтримувати традицію спільного родинного читання.
Літературні квести та театралізовані формати відкривають ще один напрям популяризації читання через активну участь у книжкових пригодах. Зокрема, Центральна міська бібліотека для дітей міста Миколаєва організувала літературний квест «Знайди книгу – знайдеш скарб» для учнів 5–6 класів ліцею № 60. Захід відбувся в межах обласної літературної акції «День читання. Читай. Живи. Мрій» та Всеукраїнського тижня дитячого читання.
Учасники вирушили у подорож тематичними локаціями «Казки», «Пригоди», «Детективи» та «Фентезі», де виконували інтерактивні завдання й знайомилися з відомими літературними персонажами. Такий підхід дозволив представити різні жанри дитячої літератури у формі гри, а відвідувачам перевірити власні знання, проявити кмітливість та отримати нові читацькі враження.
Цей приклад засвідчує, що навіть окремий бібліотечний захід може стати основою для активного знайомства з літературою. Водночас подібні квести легко адаптувати до різних вікових груп, літературних тем і можливостей конкретної бібліотеки, використовуючи книжкові фонди, тематичні експозиції та наявний простір.
Особливої уваги заслуговують ініціативи, які поєднують літературу з культурною спадщиною та виходять за межі традиційного бібліотечного середовища. Одним із яскравих прикладів став проєкт «Замкові читання» Публічної опорної бібліотеки імені Івана Тиктора Красненської громади (Львівська область), започаткований у червні 2026 року.
Місцем його реалізації обрали Музей-заповідник «Золочівський замок», де знайомство із сучасною українською літературою відбувалося в атмосфері історичної пам’ятки. Бібліотекарі перевтілювалися в образи різних історичних епох, створюючи для глядачів незвичну літературну подорож. До реалізації ініціативи долучилися працівники опорної бібліотеки та бібліотек-філій Красненської громади. Першим представленим твором стала книжка Юлії Сливки «Чуєш, коли приїдеш додому?».
Проєкт розвивався у форматі послідовних тематичних випусків, кожен із яких знайомив аудиторію з новою книжкою. Завдяки цьому літературна промоція поєдналася з історико-культурним середовищем, а бібліотека отримала можливість звернутися до ширшої аудиторії, зокрема людей, які цікавляться культурною спадщиною та історією рідного краю.
Така практика демонструє можливості співпраці бібліотек із музеями, культурними установами та іншими партнерами, а також відкриває перспективи розвитку літературного туризму.
Розглянуті ініціативи переконують, що українські бібліотеки активно шукають власні шляхи розвитку читацької культури, поєднуючи традиційні форми роботи з новими підходами. Водночас ці приклади свідчать про важливу зміну ролі читача. Він дедалі частіше виступає не лише споживачем бібліотечних послуг, а й учасником формування змісту заходів, автором власних творів, ініціатором ідей та партнером бібліотеки.
Книжкові клуби, літературні студії, інтерактивні читання й квести відкривають нові можливості для залучення різних категорій користувачів, допомагають розвивати читацькі інтереси, підтримувати творчі ініціативи та формувати спільноти однодумців. Досвід зарубіжних і українських бібліотек засвідчує, що успіх таких практик залежить не стільки від масштабності заходів чи фінансових можливостей, скільки від творчого підходу бібліотекарів, розуміння потреб аудиторії та готовності залучати читачів до активної участі.