США: децентралізована система професійного розвитку
Досвід Сполучених Штатів Америки демонструє іншу модель професійного розвитку бібліотечних працівників, ніж у Фінляндії чи Великій Британії. У США немає єдиного національного центру, який би централізовано відповідав за підвищення кваліфікації всіх бібліотекарів. Натомість сформувалася розгалужена система професійного навчання, до якої входять професійні асоціації, федеральні установи, бібліотеки штатів, університети, консорціуми, некомерційні організації та самі бібліотеки. Така модель забезпечує значну різноманітність освітніх можливостей і дає змогу поєднувати професійні компетентності зі спеціалізованими потребами окремих типів бібліотек і категорій бібліотечних працівників.
Одну з провідних ролей у цій системі відіграє American Library Association (ALA). На її порталі Education & Careers зібрано ресурси для професійного розвитку, кар’єрного зростання та безперервної освіти бібліотечних та інформаційних працівників. Через ALA eLearning доступні онлайн-курси, вебінари в прямому ефірі та в записі, дискусії, панельні заходи і практичні семінари. Тематика охоплює управління та лідерство, адвокацію, управління фондами, каталогізацію, інформаційну грамотність, бібліотечне навчання, інклюзію та інші напрями діяльності.
Важливо, що професійний розвиток ALA адресований не лише дипломованим бібліотекарям. Окремі освітні ресурси призначені для бібліотечних асистентів, технічного та допоміжного персоналу, а підрозділи й професійні групи ALA пропонують власні програми навчання, наставництва та розвитку кар’єри. Такий підхід відповідає особливостям американського бібліотечного середовища, де рівень формальної освіти, професійний статус та функції працівників можуть суттєво відрізнятися.
Особливе місце в американській системі професійного розвитку посідає WebJunction – освітня програма міжнародного бібліотечного кооперативу OCLC. Її принципова риса відкритість: ресурси безоплатно доступні бібліотекам незалежно від їхнього типу, розміру або місця розташування.
Платформа пропонує щомісячні вебінари за участю бібліотечних практиків і експертів, сотні статей та професійних ресурсів, а також курси для самостійного проходження. Сам OCLC визначає ці можливості як гнучкі траєкторії безперервного професійного розвитку. Навчання орієнтоване не лише на отримання нової інформації: матеріали містять практичні ідеї та моделі, які бібліотечні працівники можуть адаптувати до потреб власних установ і громад.
За даними OCLC, у 2024–2025 фінансовому році понад 27 тисяч слухачів розвивали професійні навички через каталог курсів WebJunction. На той час він містив близько 70 курсів для самостійного проходження та 360 записів вебінарів.
OCLC започаткував серію Library Foundational Training (LiFT), покликану модернізувати підготовку бібліотечних працівників. Під час визначення тем для LiFT було проведено опитування працівників бібліотек різних типів і розмірів. Серед пріоритетних напрямів названо обслуговування користувачів, управління й розвиток колекцій, взаємодію з громадами та бібліотечне програмування. Ця робота продовжується і в 2026 році. WebJunction розширює серію LiFT новими курсами, зокрема з основ бібліотечного каталогу та каталогізації, а також регулярно проводить безоплатні вебінари для бібліотечних працівників.
Ще одна важлива складова американської моделі це федеральне грантове фінансування професійного розвитку. Особливу роль тут відіграє Institute of Museum and Library Services (IMLS) -федеральна установа, що підтримує діяльність бібліотек і музеїв.
Однією з ключових програм IMLS є Laura Bush 21st Century Librarian Program (LB21). На відміну від освітньої платформи, яка безпосередньо пропонує курси окремим працівникам, LB21 фінансує проєкти, спрямовані на розвиток кадрового потенціалу бібліотечно-інформаційної сфери. Програма підтримує навчання та професійний розвиток бібліотечних і архівних фахівців, підготовку викладачів і професійних лідерів.
У вересні 2026 року IMLS повідомив про результати чергового циклу фінансування: у межах Laura Bush 21st Century Librarian Program підтримано 40 проєктів, спрямованих на навчання та професійний розвиток працівників бібліотек і архівів, підготовку інформаційних лідерів та залучення нового покоління фахівців. Ще 62 проєкти отримали підтримку в межах National Leadership Grants for Libraries для створення та поширення моделей, практик та інструментів, що можуть посилювати бібліотечні й архівні послуги.
Американський досвід показує, що відсутність єдиного централізованого механізму не означає відсутності системності. Навпаки, професійний розвиток формується завдяки взаємодії багатьох учасників, кожен з яких виконує свою функцію.
ALA формує професійні орієнтири, компетентності та пропонує широкий спектр освітніх можливостей; її підрозділи розвивають навчання для конкретних професійних груп. OCLC через WebJunction забезпечує відкритий доступ до курсів, вебінарів та практичних ресурсів для бібліотечних працівників незалежно від місця роботи й типу бібліотеки. Федеральний IMLS, своєю чергою, інвестує у створення і масштабування нових моделей професійної освіти та розвитку кадрового потенціалу.
Характерною рисою цієї моделі є також демократизація доступу до професійного навчання. Особливо важливими стають безоплатні дистанційні ресурси, які дають можливість навчатися працівникам невеликих, сільських або фінансово менш спроможних бібліотек. Водночас існують більш спеціалізовані освітні програми професійних асоціацій, університетів та бібліотек штатів.
Китай: державне планування, професійна модернізація та розвиток «smart libraries»
Китайський досвід професійного розвитку бібліотечних працівників помітно відрізняється від децентралізованої американської моделі. Тут професійна модернізація бібліотек значною мірою розгортається в контексті державного стратегічного планування, цифровізації публічних культурних послуг та розбудови системи «розумних бібліотек». Відповідно змінюються й вимоги до фахівця: поряд із традиційними бібліотечними знаннями дедалі важливішими стають компетентності у сфері цифрових ресурсів, даних, інтелектуальних технологій, персоналізованих сервісів та управління новими форматами бібліотечної діяльності.
Базові засади діяльності публічних бібліотек визначає Закон КНР «Про публічні бібліотеки» (Public Library Law of the People’s Republic of China), ухвалений 2017 року. Закон передбачає включення розвитку публічних бібліотек до планів соціально-економічного розвитку відповідних рівнів влади та їх бюджетне фінансування. Водночас він установлює вимоги до кадрового забезпечення: працівники публічних бібліотек мають володіти відповідними професійними знаннями й навичками, а професійні фахівці можуть проходити встановлену державою систему оцінювання професійно-технічної кваліфікації.
Нинішню цифрову трансформацію бібліотек визначає не один спеціальний бібліотечний документ, а ширша система державного планування. 14-й п’ятирічний план КНР на 2021–2025 роки передбачав цифровізацію установ культури та прямо згадував розвиток smart libraries як складової сучасних публічних послуг. У плані розвитку культури на цей період було також поставлено завдання створювати систему розумних бібліотек, національну публічну культурну хмару та державну інфраструктуру культурних даних.
На практичному рівні («План розбудови системи публічних культурних послуг на період 14-ї п’ятирічки») ця політика означала перехід від простої оцифровки фондів до ширшої моделі інтелектуалізованої бібліотечної діяльності. У державних документах серед технологій, що мають використовуватися у публічній культурній сфері, названо хмарні обчислення, Big Data, штучний інтелект, блокчейн, віртуальну реальність та інші цифрові технології. Передбачено створення профілів користувачів, графів знань, інструментів аналізу даних, персоналізованих сервісів та систем підтримки управлінських рішень.
Цей напрям не завершився разом із 14-м п’ятирічним циклом. У 15-му п’ятирічному плані, що охоплює 2026–2030 роки, також передбачено підвищення ефективності smart museums, smart libraries та публічних культурних хмарних сервісів. Цифрова й інтелектуальна трансформація бібліотек залишається частиною довгострокової державної культурної політики КНР.
Важливу роль у професійній підготовці бібліотечних фахівців відіграє Національна бібліотека Китаю (National Library of China, NLC) та її Training Center. Центр проводить протягом року спеціалізовані очні й дистанційні програми, які охоплюють як традиційні напрями бібліотечної діяльності, так і нові технологічні та стратегічні питання.
Перелік навчальних програм Національної бібліотеки за 2026 рік показує значну тематичну широту: розвиток документних ресурсів, теорія і практика промоції читання, каталогізація, реставрація стародруків і західної книги, традиційне книжкове оправлення, а також підготовка, пов’язана з розбудовою smart libraries.
Важливою складовою сучасної китайської моделі стає дистанційне навчання. Наприклад, у червні-липні 2026 року Training Center Національної бібліотеки Китаю організував курс «Library Document Resource Development», який проходив онлайн на платформі (iTuqing). Учасники могли самостійно переглядати навчальні матеріали у зручний для них час.
Ще одна характерна риса китайської системи це поєднання навчання з оцінюванням і формальним підтвердженням окремих професійних компетентностей.
Національна бібліотека Китаю та National Library Online Cataloging Center проводять спеціалізовані програми для каталогізаторів. Так, у вересні 2026 року було оголошено онлайн-навчання для працівників бібліотек, постачальників книг і видавництв, присвячене китайському формату каталогізації, правилам каталогізації та роботі в системі об’єднаного каталогу.
Навчання передбачало дистанційні заняття та подальший онлайн-іспит. Учасники, які успішно проходили оцінювання, отримували кваліфікаційний сертифікат National Library Online Cataloging Center, чинний протягом п’яти років.
Китайський досвід демонструє модель, у якій важливу координуючу й освітню роль відіграє Національна бібліотека Китаю та пов’язані з нею професійні структури. Для неї характерні систематичні програми навчання, поєднання очних і дистанційних форматів, використання спеціалізованих цифрових платформ, навчання за конкретними професійними напрямами.
Швеція: багаторівнева система професійної підтримки та національна платформа Digiteket
Шведська модель професійного розвитку бібліотечних працівників формується в умовах значної децентралізації бібліотечної системи. Важливу стратегічну та координаційну роль у ній відіграє Національна бібліотека Швеції Kungliga biblioteket (KB), однак безпосередній розвиток публічних бібліотек значною мірою належить до компетенції муніципального та регіонального рівнів. Такий розподіл відповідальності створює модель, у якій професійний розвиток забезпечується не однією установою, а взаємодією національних, регіональних і місцевих структур.
Шведська система водночас ґрунтується на значній автономії місцевого самоврядування. Муніципалітети визначають фінансування та конкретні пріоритети діяльності публічних бібліотек, тоді як регіональні бібліотечні структури підтримують і координують їхній розвиток. У країні діє 21 регіональна бібліотечна організація, а серед важливих напрямів їхньої роботи – популяризація читання, цифрова інклюзія та регіональна співпраця.
Особливе місце в системі професійного розвитку працівників публічних бібліотек Швеції займає Digiteket – національна цифрова платформа підвищення кваліфікації та професійного натхнення. Платформа функціонує на базі бібліотек Мальме та водночас слугує майданчиком для навчальних і методичних матеріалів інших професійних структур.
Національна бібліотека Швеції визначає Digiteket як платформу цифрового професійного навчання та натхнення для працівників публічних бібліотек. Її головна мета : забезпечити публічним бібліотекам країни рівний доступ до можливостей розвитку компетентностей, незалежно від місця розташування конкретної бібліотеки. Значна частина контенту створюється самими бібліотечними працівниками, що робить Digiteket не лише освітнім ресурсом, а й середовищем професійного обміну.
Зміст платформи охоплює кілька ключових напрямів сучасної бібліотечної діяльності: демократичну місію бібліотек, цифрову компетентність, медіа- та інформаційну грамотність, популяризацію читання й літератури, доступне читання та доступні медіа. Матеріали представлені у вигляді курсів, професійних статей та ресурсів. Курси мають визначені цілі навчання й складаються з окремих занять, тоді як статті можуть містити практичні приклади, рекомендації, методики та аналіз професійних проблем.
Особливістю Digiteket є культура професійного обміну. Платформа створена таким чином, щоб знання та досвід, сформовані в окремих муніципалітетах або регіонах, могли поширюватися серед бібліотек усієї країни. Редакція співпрацює з бібліотечними працівниками, дослідниками та іншими фахівцями, а сама платформа може використовуватися для ширшого поширення регіональних програм професійного розвитку.
Шведський досвід демонструє модель, у якій методична та професійна підтримка не концентрується винятково в одній національній установі. Національна бібліотека виконує переважно стратегічну, аналітичну, координаційну та інфраструктурну функції; регіональні бібліотечні структури підтримують розвиток місцевих бібліотек; муніципалітети визначають власні пріоритети; а цифрові платформи на кшталт Digiteket створюють спільний національний простір професійного навчання й обміну досвідом.
Шведську модель можна охарактеризувати як децентралізовану, багаторівневу та мережеву. Її характерними рисами є поєднання автономії муніципальних бібліотек із національною координацією, сильний регіональний рівень професійної підтримки, використання бібліотечних планів як інструменту стратегічного розвитку, а також створення загальнонаціонального цифрового середовища професійного навчання.
Досвід Фінляндії, Великої Британії, США, Китаю та Швеції показує, що універсальної моделі професійного розвитку бібліотечних працівників не існує. У кожній країні вона формується відповідно до особливостей бібліотечної системи, державного управління, професійної освіти та розподілу відповідальності між національними, регіональними і місцевими інституціями.
У Фінляндії професійний розвиток інтегрований у національну та регіональну інфраструктуру розвитку публічних бібліотек, а взаємодія VAKE, AKE та платформи Liboppi забезпечує поєднання загальнонаціональних пріоритетів із потребами бібліотек окремих регіонів. Британський досвід акцентує на компетентнісному підході, самооцінюванні, індивідуальному плануванні безперервного професійного розвитку та професійному визнанні. У США сформувалася децентралізована система, в якій взаємодіють професійні асоціації, освітні платформи, університети, бібліотеки та федеральні програми підтримки. Китай демонструє значну роль Національної бібліотеки у професійній підготовці, спеціалізованому навчанні та підтвердженні окремих професійних компетентностей. Шведська модель, своєю чергою, поєднує муніципальну автономію, регіональну професійну підтримку, національну координацію та спільний цифровий простір навчання Digiteket.
Попри ці відмінності, у всіх розглянутих моделях простежуються спільні тенденції. Насамперед це перехід від епізодичного підвищення кваліфікації до безперервного професійного розвитку, який супроводжує фахівця протягом усієї професійної діяльності. Навчання дедалі більше інтегрується у щоденну практику і поєднує формальні освітні програми із самоосвітою, професійним спілкуванням, обміном досвідом, наставництвом, участю у професійних заходах.
Змінюється і зміст професійних компетентностей. Поряд із традиційними бібліотечними знаннями: комплектуванням, каталогізацією, організацією та збереженням фондів , дедалі більшого значення набувають цифрова та медіаінформаційна грамотність, робота зі штучним інтелектом, взаємодія з громадами, інклюзивність і доступність, промоція читання, управління, адвокація, лідерство та здатність адаптувати бібліотечні послуги до нових суспільних потреб.
Міжнародний досвід засвідчує поступове формування нової культури професійного розвитку, в основі якої – безперервність, доступність, компетентнісний підхід, цифрові можливості, професійна взаємодія та зв’язок навчання зі стратегічним розвитком бібліотеки. Професійне зростання бібліотекаря дедалі більше стає необхідною умовою розвитку бібліотеки. Здатність бібліотеки залишатися актуальною, освоювати нові технології, розширювати спектр послуг, відповідати на потреби громади та виконувати свою суспільну місію значною мірою залежить від того, наскільки готові її працівники постійно навчатися, переосмислювати професійну практику та перетворювати набуті знання на нові можливості для своїх користувачів.