Бібліотечна професія сьогодні змінюється разом із самою бібліотекою. Цифровізація, штучний інтелект, нові інформаційні загрози, розвиток медіаграмотності, зміна моделей читання, інклюзивність, робота з громадами, підтримка освіти впродовж життя все це суттєво розширює коло компетентностей сучасного бібліотечного фахівця. У багатьох країнах професійний розвиток бібліотекарів тому дедалі рідше розглядається як періодичне «підвищення кваліфікації». Натомість формується модель безперервного професійного розвитку (Continuing Professional Development (CPD), що супроводжує фахівця протягом усієї професійної кар’єри.
Такий підхід послідовно підтримує Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). У IFLA Guidelines for Continuing Professional Development: Principles and Best Practices безперервне навчання розглядається як спільна відповідальність самого фахівця, роботодавця, професійних асоціацій та установ, що забезпечують освітні можливості. У рекомендаціях наголошується, що бібліотечні працівники мають відстежувати зміни, які впливають на професію, визначати власні прогалини в компетентностях та формувати індивідуальні плани професійного навчання.
Актуальність такого підходу особливо посилилася в умовах цифрової трансформації. Під час оновлення рекомендацій щодо CPD у 2025 році IFLA звернула увагу на зміни у професійному навчанні, пов’язані, зокрема, з розвитком штучного інтелекту. Серед ключових питань названо забезпечення якості й доступності онлайн-навчання, розвиток цифрової грамотності, використання відкритих освітніх ресурсів, персоналізацію навчання та взаємодію між працівниками, роботодавцями, освітянами й постачальниками навчальних програм.
Необхідність постійного оновлення професійних знань підкреслюють і національні професійні організації. Зокрема, Американська бібліотечна асоціація (ALA) визначає освіту та безперервне навчання одним із ключових напрямів своєї діяльності та наголошує, що бібліотечні працівники мають постійно розширювати свої знання, аби відповідати темпам змін інформаційного середовища.
Для цього ALA розвиває власне цифрове середовище ALA eLearning, де зібрано освітні пропозиції різних підрозділів асоціації. Тут бібліотечні та інформаційні працівники можуть обирати онлайн-курси, вебінари в прямому ефірі та в записі, дискусії, панельні обговорення, практичні семінари й інші формати навчання. Каталог охоплює, зокрема, управління та лідерство, адвокацію, комплектування й управління фондами, каталогізацію, інформаційну грамотність, інклюзію та інші напрями професійної діяльності.
Причому йдеться не тільки про короткі вебінари. Наприклад, у 2026 році підрозділ ALA Core пропонує багатотижневі онлайн-курси з комплектування, каталогізації, метаданих, оцінювання й розвитку колекцій, цифрових бібліотечних проєктів, електронних ресурсів, збереження фондів, менеджменту, універсального дизайну навчання та інституційних репозитаріїв. Навчальні сесії повторюються протягом року, а учасники мають постійний доступ до матеріалів у межах курсу та взаємодіють із викладачами.
Міжнародний досвід водночас показує, що системи професійного розвитку бібліотекарів можуть вибудовуватися по-різному. В одних країнах провідну роль відіграють держава та визначені на національному або регіональному рівнях бібліотеки, в інших це професійні асоціації, університети, спеціалізовані навчальні центри, грантові програми, професійні мережі або загальнонаціональні цифрові платформи. Відрізняються механізми фінансування, способи організації навчання, системи оцінювання та підтвердження компетентностей.
Таким чином, професійне навчання дедалі більше стає частиною повсякденної професійної діяльності бібліотекаря, а не окремою подією, що відбувається раз на кілька років. Безперервний професійний розвиток передбачає постійний цикл: визначення власних потреб у знаннях і компетентностях – навчання та професійна взаємодія – застосування отриманого досвіду на практиці – оцінювання результатів – визначення наступних напрямів розвитку. Саме така логіка поступово перетворює професійний розвиток із набору окремих освітніх заходів на складову стратегічного розвитку як самого фахівця, так і бібліотеки.
Фінляндія: професійний розвиток як частина національної бібліотечної інфраструктури
Фінський досвід професійного розвитку бібліотекарів показовий насамперед тим, що підвищення компетентностей персоналу тут не розглядається як відокремлена освітня діяльність. Воно фактично вбудоване у загальну систему розвитку публічних бібліотек і підтримується на національному та регіональному рівнях. Такий підхід дозволяє пов’язувати професійне навчання не лише з індивідуальними потребами окремого працівника, а й зі стратегічними завданнями бібліотечної мережі загалом.
Законодавчу основу цієї моделі визначає Закон Фінляндії про публічні бібліотеки (Act on Public Libraries 1492/2016). Він закріплює національну та регіональну відповідальність за розвиток публічних бібліотек. Зокрема, національне завдання розвитку передбачає створення спільних сервісів для публічних бібліотек та сприяння їхній співпраці, а регіональне у підтримці розвитку бібліотек відповідної території, професійної компетентності їхнього персоналу та міжбібліотечної взаємодії. Отже, розвиток кадрового потенціалу фактично закріплений як одна зі складових функціонування всієї системи публічних бібліотек.
На національному рівні важливу роль відіграють National Development Services — VAKE (Valtakunnallinen kehittämistehtävä). Виконання національного завдання розвитку покладено на Міську бібліотеку Гельсінкі, а відповідна діяльність фінансується Міністерством освіти і культури Фінляндії. VAKE створює і розвиває онлайн-матеріали, платформи, комунікаційні та інші спільні сервіси для публічних бібліотек країни, підтримує безперервне навчання, співпрацю та професійні мережі бібліотечних працівників. До найвідоміших результатів його роботи належить комплекс національних онлайн-сервісів Kirjastot.fi, що містить, зокрема, професійну інформацію, повідомлення про навчальні заходи, новини галузі та інші ресурси для бібліотечних працівників.
На регіональному рівні діють бібліотеки, що виконують Regional Development Responsibility — AKE (alueellinen kehittämistehtävä). Нині такі функції покладено на дев’ять міських бібліотек : Йоенсуу, Куопіо, Лахті, Оулу, Порвоо, Рованіємі, Тампере, Турку та Ваасі. Їхнім завданням є створення умов для розвитку публічних бібліотек свого регіону, підтримка професійної компетентності персоналу та сприяння співпраці між бібліотеками. Національне та регіональні завдання розвитку замінили попередню систему центральної та провінційних бібліотек.
Важливим практичним інструментом цієї системи стала платформа Liboppi.fi – онлайн-середовище професійного навчання, створене для працівників публічних бібліотек Фінляндії. На платформі розміщуються онлайн-курси, які можна проходити незалежно від часу і місця. Навчальні матеріали можуть містити тексти, зображення, аудіо, відео та різні види завдань. Курси доступні фінською і шведською мовами.
Особливістю Liboppi є поєднання загальнонаціонального та регіонального рівнів навчання. Частина курсів доступна працівникам усіх публічних бібліотек країни, інші створюються для працівників конкретних AKE-регіонів. Платформу спільно розвивають AKE-бібліотеки та VAKE, а координацію її змісту здійснює редакційна група, до якої входять представники всіх AKE та VAKE.
Масштаб використання платформи також показує, що йдеться не про допоміжний експериментальний ресурс, а про сформований елемент системи професійного розвитку. За даними координаційної зустрічі AKE у березні 2026 року, наприкінці 2025 року в Liboppi було зареєстровано 2615 облікових записів. Серед найпопулярніших курсів 2025 року названо навчання, присвячене спільній муніципальній електронній бібліотеці, бібліотечній педагогіці та роботі з фондами. Серед нових напрямів з’явився також курс з основ штучного інтелекту.
Отже, фінська модель професійного розвитку бібліотечних працівників грунтується на принципах: державній підтримці, законодавчо визначеній відповідальності за розвиток компетентностей, поєднанні національного і регіонального рівнів, широкому використанні цифрового навчання та професійній співпраці. Важливо й те, що навчання не відокремлюється від процесів розвитку самої бібліотеки. Нові знання і компетентності персоналу розглядаються як ресурс, необхідний для вдосконалення бібліотечних послуг, упровадження технологій та забезпечення рівного доступу громадян до сучасних бібліотечних сервісів.
Велика Британія: компетентнісний підхід
У Великій Британії професійний розвиток бібліотечних та інформаційних працівників значною мірою ґрунтується на компетентнісному підході. Його сутність полягає не лише в участі у навчальних заходах, а у визначенні власного рівня знань і навичок, виявленні професійних потреб, плануванні індивідуальної траєкторії розвитку та осмисленні того, як нові знання впливають на практичну діяльність фахівця.
Важливу роль у цій системі відіграє CILIP – Chartered Institute of Library and Information Professionals, професійна асоціація фахівців бібліотечної, інформаційної та суміжних сфер. Одним із ключових інструментів CILIP є Professional Knowledge and Skills Base (PKSB) – професійна рамка знань і навичок для інформаційних, бібліотечних та інших професій. Вона розроблена за участю роботодавців, практиків, галузевих експертів та провайдерів освіти і визначається CILIP як основа навчання та розвитку професійних компетентностей.
PKSB охоплює широкий спектр професійних знань і навичок, а в її центрі знаходяться професійна етика та цінності. Для самого фахівця рамка може використовуватися як інструмент самооцінювання: вона допомагає визначити потреби у навчанні, підготуватися до оцінювання професійної діяльності, спланувати кар’єрний розвиток, побачити сильні сторони та компетентності, які потребують удосконалення.
Водночас PKSB орієнтована не тільки на окремого працівника. Роботодавці можуть використовувати її для аналізу компетентностей колективу, виявлення прогалин у знаннях і навичках, планування навчання персоналу та формування програм розвитку кадрового потенціалу. Таким чином, одна й та сама рамка пов’язує індивідуальний професійний розвиток бібліотекаря з потребами установи.
Це суттєво відрізняється від традиційної моделі, коли спочатку формується пропозиція курсів, а працівник обирає з неї певний захід. За компетентнісного підходу вихідною точкою стає питання: які знання й навички необхідні конкретному фахівцеві або бібліотеці і які з них потрібно розвивати?
Із PKSB безпосередньо пов’язана система Professional Registration CILIP. Вона передбачає кілька рівнів професійного визнання, серед яких Certification, Chartership та Fellowship. При цьому оцінюється не просто кількість курсів або семінарів, які відвідав фахівець. Важливе значення має здатність продемонструвати, як професійний досвід і навчання привели до нового розуміння, розвитку компетентностей або змін у практичній роботі.
Для професійної реєстрації претендент використовує PKSB для аналізу власних знань і навичок, визначає напрями подальшого розвитку, здійснює CPD та готує рефлексивні матеріали, які демонструють результати цього розвитку.
Після отримання професійної реєстрації CILIP пропонує процедуру revalidation, за допомогою якої фахівець може підтверджувати свою подальшу залученість до безперервного професійного розвитку. Для цього необхідно пройти щонайменше 20 годин CPD та осмислити, як ця діяльність сприяла розвитку знань і навичок.
Важливо, що CILIP трактує CPD досить широко. До нього може належати не лише формальний курс або конференція, а й, наприклад, читання професійної літератури, обговорення фахових питань із колегами чи професійна взаємодія в цифровому середовищі. Це ще раз підкреслює, що безперервний професійний розвиток не обмежується спеціально організованим навчанням.
У 2026 році у Великій Британії зроблено важливий крок до системнішого підходу саме до кадрового потенціалу публічних бібліотек Англії. Arts Council England, CILIP, Libraries Connected та Libraries Rising спільно розробили стратегію Developing the Future Public Library Workforce: Realising Our Shared Ambitions.
Документ, представлений у липні 2026 року, формує спільне бачення майбутнього кадрового потенціалу публічних бібліотек і пропонує практичні орієнтири для керівників бібліотечних служб, місцевої влади та партнерських організацій. Йдеться про планування кадрових ресурсів, розвиток компетентностей і створення можливостей для професійного та кар’єрного зростання.
Особливо показово, що стратегія пов’язує професійні компетентності бібліотечних працівників зі зміною ролі самої публічної бібліотеки. Сучасні бібліотеки розглядаються як важливі громадські простори, що підтримують навчання, культуру, цифрову інклюзію та інші потреби громад. Серед компетентностей, значення яких посилюється, окремо названо взаємодію з громадами, цифрову грамотність та грамотність у сфері штучного інтелекту.
Ця ініціатива важлива ще й тому, що переводить питання професійного розвитку з рівня окремого працівника на рівень стратегічного планування кадрового потенціалу всієї галузі. Професійне навчання в такій моделі пов’язується з прогнозуванням майбутніх потреб бібліотек, розвитком кар’єрних траєкторій, залученням і утриманням працівників та формуванням компетентностей, необхідних для роботи з громадами, які постійно змінюються.
Ще одним напрямом британської моделі є розширення доступу до цифрового професійного навчання. Улітку 2026 року Libraries Connected інвестувала у створення нової доступної платформи електронного навчання. Її модулі пов’язані з напрямами Universal Library Offers і мають допомагати насамперед працівникам, які безпосередньо взаємодіють із користувачами, розвивати практичні знання й навички для якісного надання бібліотечних послуг та постійного професійного розвитку.
Libraries Connected також реалізує окремі проєкти розвитку компетентностей. Наприклад, ініціатива Innovating in Trusted Spaces була спрямована на дослідження ролі бібліотек у цифровій інклюзії громад та, серед іншого, на підвищення впевненості працівників у використанні нових технологій.
Далі буде…