3 вересня 2026 року Реєстр збитків для України відкрив подання заяв у нових категоріях, безпосередньо пов’язаних із культурною спадщиною та культурними цінностями.
Міжнародний Реєстр збитків для України: що це таке?
Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) — це міжнародна система, створена під егідою Ради Європи 16 травня 2023 року для документування та обліку заяв про шкоду, втрати й збитки, завдані Російською Федерацією Україні та постраждалим особам, установам і державі внаслідок агресії. Реєстр було створено у відповідь на низку резолюцій, які прийняла Генеральна Асамблея ООН після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Йдеться, зокрема, про Резолюцію A/RES/ES-11/5. Вона визнала, що Росія повинна бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права та має виплатити репарації за завдану шкоду. Резолюція також визнала необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків і рекомендувала створити міжнародний реєстр збитків в якості першого кроку у цьому процесі.
Реєстр охоплює збитки, завдані з 24 лютого 2022 року на території України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальними водами. До заявників належать фізичні та юридичні особи, а також Україна, її регіональні й місцеві органи влади та державні або підконтрольні державі установи.
Важливо розуміти: реєстр не є судом і сам не здійснює виплат. Його завдання — прийняти заяву, перевірити її відповідність установленим критеріям, зберегти докази та зафіксувати вимогу для подальшого міжнародного механізму компенсації.
Чому це принципово важливо для бібліотек?
Бібліотека — це установа культури, інформаційний центр і місце збереження документальної та культурної пам’яті громади.
Через війну значна кількість українських бібліотек зазнали:
- руйнування або пошкодження будівель;
- знищення чи втрату бібліотечних фондів;
- втрату рідкісних і цінних видань;
- пошкодження краєзнавчих колекцій;
- втрау архівних документів, рукописів, фотографій;
- знищення обладнання, меблів та технічних засобів;
- пошкодження електронних баз та цифрових ресурсів;
- втрату предметів, що мають історичну, культурну або меморіальну цінність;
- вимушеного переміщення бібліотеки та її фондів.
Додатково див. Результати XVII етапу дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії»
Особливо важливо, що 3 вересня 2026 року відкрито нові категорії заяв B2 та C2, спрямовані на пошкодження, знищення або втрату об’єктів, будівель та предметів культурної цінності.
Відповідно бібліотекам особливо варто звернути увагу на кілька напрямів:
- Пошкодження або знищення будівлі бібліотеки
Якщо бібліотека є окремою юридичною особою або перебуває у власності/управлінні органу місцевого самоврядування чи держави, документування пошкодження будівлі має значення для подальшого відшкодування.
Реєстр має категорії, пов’язані з пошкодженням публічних будівель та споруд, а також іншого нерухомого майна.
- Втрата або пошкодження бібліотечних фондів
Йдеться не просто про кількість втрачених книжок. Необхідно враховувати:
- рідкісні та цінні видання;
- стародруки;
- краєзнавчі документи;
- колекції місцевих авторів;
- рукописи;
- фотографії;
- документи з історії громади;
- меморіальні колекції;
- унікальні архівні матеріали.
Тобто втрата бібліотечного фонду може означати втрату частини культурної пам’яті конкретного міста, села чи регіону.
- Культурна спадщина
Саме цей напрям набув особливої актуальності зараз. У категоріях Реєстру передбачено B2 — втрата, пошкодження або знищення об’єктів та будівель, які належать до культурних цінностей, а також відповідні категорії щодо предметів культурної цінності.
Для бібліотек це може мати особливе значення, якщо у фондах зберігалися об’єкти, які мають історичну, культурну, мистецьку або іншу особливу цінність.
І тут постає питання про те, що документування збитків потрібно здійснювати системно.
У цьому сенсі було б доречним створити окрему папку або електронний архів: «Збитки бібліотеки внаслідок збройної агресії РФ» і накопичувати в ньому:
- Фотографії та відео пошкоджень — із датами.
- Акти обстеження будівлі.
- Переліки знищених або пошкоджених книг.
- Дані про кількість втрачених документів.
- Окремі списки рідкісних та цінних видань.
- Фотографії фондів до і після пошкодження, якщо вони є.
- Документи про вартість майна та обладнання.
- Свідчення працівників та очевидців.
- Посилання на публікації ЗМІ або офіційні повідомлення.
- Дані з Єдиної інформаційної системи у сфері культурної спадщини, якщо вони стосуються конкретного об’єкта.
- Документи про евакуацію або переміщення фондів.
Для української бібліотеки документування воєнних збитків — це не лише питання майбутньої компенсації.
Це також збереження доказів знищення української культурної спадщини та документування історії громади.
Кожна знищена книга, краєзнавча колекція, рукопис, фотографія чи архівний документ може бути частиною культурної пам’яті України. Саме тому бібліотекам важливо вже сьогодні створювати максимально повний і доказовий документальний слід своїх втрат.
Важливо розуміти і пам’ятати про те, що:
♦ Через роки може бути дуже складно встановити, що саме знаходилося у фонді та що було знищено.
♦ Фіксація втрат дозволяє показати міжнародній спільноті масштаб знищення української культурної спадщини.
♦ Зафіксована вимога може стати частиною майбутнього міжнародного механізму відшкодування.
♦Документування допоможе обґрунтувати потребу у відновленні будівлі, фондів, обладнання та цифрової інфраструктури.
♦ Реєстр формує документальну основу для встановлення масштабів шкоди, завданої Україні.
Створення Реєстру збитків для України є значним міжнародним зусиллям і першим кроком до створення механізму, який забезпечить справедливість та компенсацію для України та її народу. Реєстр уже працює не лише як українська ініціатива: до нього приєдналися 44 держави та Європейський Союз.
Джерела інформації
Офіційний сайт Реєстру збитків для України