Сьогодні медіаграмотність — це не просто вміння користуватися гаджетами. Це базовий елемент навичок виживання в цифровому світі та головний щит для захисту демократії. Коли стрічку новин формують алгоритми соцмереж, інфлюенсери та штучний інтелект, кожному з нас критично важливо вміти відрізняти факти від чиїхось думок і протистояти дезінформації.
Медіаграмотність та цифрове навчання не обмежуються технічними навичками. У новому європейському Звіті підкреслено, що цей комплекс включає критичне мислення, самосвідомість, креативність та відповідальну участь у цифровому середовищі. Це особливо актуально в епоху «культури скролінгу» та коротких відео (TikTok, Reels, Shorts).
Хронологія подій: 12 червня 2026 року на сайті Європарламенту з’явився Звіт про нову стратегію медіаграмотності та цифрового навчання, підготовлений Комітетом з питань культури і освіти.
Ознайомитися із оригіналом документу (текст англійською мовою) ТУТ.
Переклад документу, підготовлений Робочою групою з міжнародної діяльності НБУ імені Ярослава Мудрого подано ТУТ.
Хто під прицілом?
Найуразливіші в інтернеті — діти та підлітки. Без базових навичок фільтрації інформації надто ранній контакт із гаджетами завдає реальної емоційної та когнітивної шкоди.
Серед головних загроз: кібербулінг, фінансові шахрайства, шкідливий контент, іноземні маніпуляції та фейки, створені за допомогою ШІ.
Рішення: Цифрова освіта має бути цілісною та адаптивною до віку; починати повинна з початкової школи і тривати протягом усього життя.
Що пропонує Європа?
Оскільки рівень підготовки в різних країнах відрізняється, пропонується єдиний скоординований підхід:
- Регулювання платформ: Змусити онлайн-гігантів чітко маркувати контент, створений штучним інтелектом, та зменшувати системні ризики.
- Спільна розробка програм: Залучати до створення освітніх курсів не лише чиновників, а й саму молодь, вчителів, батьків та дослідників.
- Стабільне фінансування: Забезпечити постійну підтримку та моніторинг національних програм із медіаграмотності.
У розділі звіту «Медіаграмотність та цифрове навчання: сприяння цілісній та орієнтованій на майбутнє системі освіти»:
визнає роль публічних бібліотек, громадських центрів та організацій громадянського суспільства як надійних, доступних та інклюзивних центрів медіаграмотності та цифрового навчання, що сприяють соціальній інтеграції, демократичній участі та рівному доступу до знань, культури та інформації; закликає держави-члени зміцнювати партнерські відносини та інвестиції в ці ключові місцеві інфраструктури шляхом належного фінансування, навчання персоналу та доступу до сучасних цифрових інструментів та ресурсів.
Ключові тези про новий європейський підхід до медіаграмотності:
Головна мета: Навчити людей різного віку базовим цифровим навичкам, щоб вони могли безпечно користуватися інтернетом, розвивати творчість та уникати ризиків онлайн-платформ.
Захист демократії: Медіаграмотність розвиває критичне мислення, допомагає ухвалювати самостійні рішення та захищає суспільство від дезінформації, поляризації та втручання у вибори (ініціатива «Щит демократії ЄС»).
Інклюзивність та доступність: Освітні підходи мають бути інноваційними та адаптованими до потреб усіх верств населення, особливо вразливих груп (через соціальні, економічні чи географічні фактори).
Навчання «рівний-рівному»: Визнано високу ефективність Центрів безпечного інтернету та громадських організацій у неформальному навчанні дітей та підлітків безпеці в мережі.
Безпека та протидія цькуванню: Медіаграмотність є ключем до боротьби з кібербулінгом; навчання має бути наскрізним — від школи і протягом усього життя.
Розуміння алгоритмів: Програми мають пояснювати, як дизайн платформ маніпулює емоціями та викликає залежність від соцмереж.
Ментальний добробут: Обов’язкове включення до програм тем цифрової емпатії та впливу інтернету на психічне здоров’я.
Співпраця та експертність: Посилення взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства, а також підтримка експертних спільнот на зразок EDMO для обміну найкращим досвідом.
Системний моніторинг: Заклик до створення чіткої системи оцінки знань та стійкості громадян до дезінформації (через довготривалі дослідження та програми підтримки батьків).
Ключовий висновок
У звіті медіаграмотність та цифрове навчання розглядаються як основа сильної та сталої європейської медіаекосистеми.
Враховуючи стратегічну важливість медіаграмотності та цифрового навчання, існуючу систему слід удосконалити структурованим підходом до освітніх дій, визнаючи, що вищий рівень грамотності сприяє більшій довірі до авторитетних ЗМІ, підтримує плюралізм ЗМІ та підвищує економічну стійкість сектору.
Сприяючи розвитку критично налаштованих, поінформованих та розширених можливостей громадян, медіаграмотність та цифрове навчання можуть відчутно посилити громадянську участь, соціальну інтеграцію та цілісність демократичних процесів у всьому Союзі.
P.S. Звіт ще має бути схвалений на пленарному засіданні Парламенту, але на той момент він стане цінним орієнтиром для бібліотек, як у Європі, так і в усьому світі, у відстоюванні повного визнання в урядовій політиці – та портфелях фінансування – медіаграмотності та цифрового навчання.
Ми вдячні депутату Європарламенту Росу Семперу, а також депутату Європарламенту Еріку Марквардту та всім іншим, хто підтримав включення бібліотек до цього тексту.