Донедавна бібліотекар тримав у руках картку бібліотечного каталогу — маленький фрагмент упорядкованого всесвіту. Сьогодні бібліотечний фахівець тримає перед собою вікно діалогу зі штучним інтелектом (далі — ШІ). І текст тут виступає не лише як результат натхнення, але й продукт співтворчості, де ШІ — асистент, а не автор.
Що важливо знати по темі ШІ. Як штучний інтелект спричинив зміну парадигми в бібліотечній справі впливаючи на професійну практику, освіту, політику та глобальну адвокацію пропонуємо ознайомитися із статтею (текст англійською мовою, 2025) Garcia-Febo, Loida. A New Paradigm for Librarianship: A Review of Library Associations’ Work and AI from 2019 Until the Present. IFLA Management of Library Associations.
У цій статті розглядається, як бібліотечні асоціації в усьому світі формували залучення професії до штучного інтелекту з 2019 року до теперішнього часу. Стаття завершується визначенням трьох стратегічних пріоритетів (грамотності в галузі ШІ, глобальної співпраці та гнучкого управління), що дозволять бібліотечним асоціаціям продовжувати лідерство в професії завдяки постійній технологічній трансформації.
Отже, питання моєї професійної зацікавленості полягає у тому чому важливо аби бібліотекар мав навички грамотності в галузі ШІ, етики даних та цифрової стратегії, коли до написання науково-популярних статей залучається ШІ-асистент? У чому полягають виклики і можуть існувати можливості?
Тема ШІ належить усім, хто критично та відповідально займається формуванням його значення для бібліотечної галузі. Інструменти ШІ все більше вбудовуються в екосистеми бібліотек, що дозволяє:
- здійснювати підтримку користувачів у режимі реального часу через розмовні інтерфейси;
- покращувати доступність та багатомовність бібліотечних послуг та сервісів;
- аналізувати дослідження для наукової комунікації;
- оперативно оцінювати потреби та здійснювати аналіз спільноти. Такі розробки підвищують важливість етичних рамок.
Бібліотекар — це той, хто знає каталог, потреби користувачів, контекст громади. Машина — алгоритм, що має обробити великі об’єми текстів, витягти шаблони, запропонувати чернетки. Співавторство тут означає: бібліотекар задає напрям, окреслює завдання, надає контекст; ШІ генерує чернетку, пропонує ідеї, структуру.
У такому співавторстві виникає питання: хто відповідає за достовірність? Машина може помилятись або генерувати «рекомендації» без розуміння місцевого контексту. Безсумнівно бібліотекар має залишатись «редактором знаннь» — перевіряти, коригувати, адаптувати.
Тут дуже пасує рефлексія з книги (текст англійською мовою) «Triptych: Death, AI, and Librarianship» (2025), уривок з якої надруковано у Library Journal.
Один з авторів вважає, що бібліотекарі мають бути готові «… підтримати громаду у час, коли ШІ переосмислює інформаційну грамотність».
Про що ж йдеться у «Триптиху»? По-перше, це збірку з трьох лекцій, що базується на серії ідей, які презентував Девід Ланкес (Lankes, R. David), професор бібліотечної справи в Техаському університеті в Остіні, протягом минулого року. Йдеться про такі теми як штучний інтелект, пошук радості у складні часи, бібліотекарі без формальних дипломів.
Ці лекції, зміст яких перегукується один з одною, представляють три перспективи розвитку бібліотечної справи:
- Члени громад почуваються дедалі більш ізольованими, виключеними з ширшого суспільства, що призводить до відчаю.
- Бібліотекарі повинні одночасно радіти життю та допомагати громадам у часи, коли штучний інтелект трансформує традиційні уявлення про інформаційну грамотність: від того, щоб викликати в людей скептицизм, до того, щоб підтримувати людей у стресових ситуаціях, коли кожна інформація автоматично викликає підозру. Радість, співчуття та адаптивність виступають як професійні імперативи.
- Щоб відповісти на виклики та можливості, що постають перед бібліотечною справою, маємо краще сформулювати, хто такий «дикий бібліотекар» виходячи за рамки питань університетських ступенів та звань.
Майбутнє бібліотек залежить від їх здатності вийти за рамки еволюції та швидко адаптуватися до мінливого суспільства.
Та ця книга цікава іншим. Девід Ланкес у статті (текст англійською мовою) An Urgent Conversation: AI and Librarianship зізнається: «… я написав цю книгу за допомогою ШІ, тому що найкращий спосіб дізнатися про потенціал ШІ – позитивний і негативний – це взаємодіяти з ним, незалежно від того, чи спрямована ця взаємодія на допомогу бібліотекарям урятувати людей від відчаю, чи на боротьбу з потенційно руйнівними наслідками відходів ШІ та корпоративного ігнорування економічних, культурних та соціальних наслідків впровадження цієї потужної нової технології, перш ніж встановлювати будь-які запобіжні заходи».
Ось декілька аргументів від автора, що обґрунтовує використання штучного інтелекту у видавничій справі:
- ця книга та наступні книги, статті та доповіді на конференціях не є результатом серії експериментів. Це приклад дослідження в дії;
- для багатьох статей і книг на момент офіційної публікації вони, по суті, стають історичними документами;
- повільна наука вимагає швидкої публікації;
- якщо бібліотекарі збираються вдосконалювати інструменти ШІ, їм потрібно знати їх. А це означає експериментувати в рамках дисципліни, щоб знайти міцну основу в умовах змін;
- пришвидшити дискусії в професійних колах про штучний інтелект. Тому що час має вирішальне значення.
Переглянути сторінку автора про книгу (текст англійською мовою) можна за посиланням ТУТ.
Бібліотекарі України теж мають можливість піднімати важливі питання щодо ШІ на сторінках фахових видань, під час відвідування професійних заходів. З останнього:
- Ярошенко Т. Бібліотеки та штучний інтелект: ігнорувати не можна використовувати // Бібліотечна планета. 2024. № 3. С.6-11.
- Данькевич Ю. В. Штучний інтелект та його роль у бібліотеках закладів вищої освіти / Ю. В. Данькевич, О. Г. Костенко
- Штучний інтелект у бібліотечних медіа: тренд чи необхідність? XIV Всеукраїнська онлайн-школа бібліотечного журналіста: День перший, День другий, День третій, День четвертий.
На останок коротко про етичний кодекс бібліотечного ШІ. Тут центральна тема — не стільки сам алгоритм, скільки нормативи, цінності, яких бібліотекар має дотримуватись, коли вводить і використовує ШІ-рішення у бібліотеках. Звісно, що в цьому питанні варто звернутися до заяви ІФЛА щодо бібліотек та штучного інтелекту (IFLA Statement on Libraries and Artificial Intelligence, 2020). У документі запропоновані ролі, які бібліотеки повинні прагнути виконувати в суспільстві зі зростаючою інтеграцією ШІ, зокрема, йдеться про те, що бібліотеки можуть відповідально використовувати технології ШІ для просування своєї соціальної місії.
IFLA Entry Point to Libraries and AI — документ (текст англійською мовою), задуманий ІФЛА як інструмент для підтримки бібліотекарів в оцінці етичного використання штучного інтелекту, надає бібліотекарям перелік ключових міркувань та сценаріїв для оцінки та обговорення переваг і ризиків використання штучного інтелекту в бібліотек.