Децентралізація на бібліотечній мапі України: Львівщина

Шановні колеги! Ми розпочинаємо серію публікацій з регіонів України щодо стану публічних бібліотек в умовах децентралізації .
Сподіваємось, що ознайомлення із регіональною специфікою, аналіз ситуацій дозволить нам, консолідуючи знання та вміння, виокреслити найбільш оптимальні моделі бібліотечного обслуговування в громадах, запропонувати оригінальні, нестандартні рішення розв’язання проблем тощо.
Відкриває серію публікацій Львівська область.
Публічні бібліотеки Львівщини в умовах децентралізації.
Вир реформ, що відбуваються у нашій державі захопив і бібліотечну галузь.
Що змінилося за цей час у бібліотечному секторі Львівського регіону?
В 13 районах області із 20 розпочато процес децентралізації і вже зареєстровано 34 об’єднані територіальні громади (7 міських, 8 селищних та 19 сільських). З них 25 активно діють, а 9 очікують виборів.
На баланс діючих ОТГ було передано 172 бібліотеки і 7 пунктів видачі, до кінця року планується передати ще 83 бібліотеки (разом бібліотеки ОТГ становитимуть 19% усіх публічних бібліотек області). Найбільшу кількість – 10 ОТГ зареєстровано в Самбірському районі.
На сьогодні Ходорівська міська територіальна громада є однією з найбільших (26,0 тис. мешканців; 28 бібліотек і 4 пункти видачі), найменшою – Міженецька сільська територіальна громада (2,2 тис. мешканців; 3 бібліотеки).
Майже всі бібліотеки ОТГ діють як самостійні структури, але в процесі становлення ОТГ відбулося, поки що, незначне коригування мережі, а саме:

• 2 бібліотеки були закриті за рішенням сесії сільських рад Давидівської та Луківської ОТГ;
• 2 бібліотеки для дорослих і для дітей міста Ходорова були об’єднані в комунальний заклад «Ходорівська міська публічна бібліотека», яка фактично діє за принципом ЦБС і має в своїй структурі сектор комплектування та обробки документів, внесено до штатного розпису посади методиста та працівника інформаційного центру;
• 1 бібліотека змінила статус на пункт видачі в Новострілищанській ОТГ;
• 1 бібліотека колишньої військової частини стала центральною бібліотекою Новокалинівської ОТГ;
• 1 публічна бібліотека була об’єднана зі шкільною бібліотекою в Бабинській ОТГ;
• відповідно до рішення сесії Стрийської районної ради Стрийська ЦРБ залишилася координаційним методичним центром для бібліотек Грабовецької ОТГ.

Декілька фактів щодо бібліотек Давидівської ОТГ. На баланс громади перейшли бібліотеки у незадовільному стані. Книжковий фонд – не  актуальним. Саме тому в громаді взялись за модернізацію та комплектування фонду.
У нових умовах бібліотека села Давидова отримала комфортне приміщення у новій музичній школі, понад 14 тис. грн. витрачено на нові видання (придбано 177 примірників, вдвічі більше ніж у 2016 році) і 40 тис. грн. на нові меблі.
Першими кроками до змін публічних бібліотек ОТГ стали: передплата періодичних видань, придбання нових художніх творів сучасних українських письменників, закупівля видань на допомогу шкільній програмі, організація зустрічей з письменниками, оновлення матеріально-технічної бази, придбання комп’ютерної техніки, організація благодійних акцій на підтримку воїнів АТО тощо. І хоча коштів, які були виділені на всі ці добрі справи все ще не достатньо, все ж таки можемо констатувати той факт, що вони є позитивними.

В умовах реформування Громадською організацією «Європейський діалог» спільно з науково-методичним відділом комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» було проведено соціологічні дослідження «Сільські бібліотеки в умовах децентралізації» та «Реформування системи публічних бібліотек України в контексті децентралізації», було подано проектну пропозицію до Плану реалізації Стратегії Львівщини 2016-2018 рр. щодо створення мережі громадських центрів надання адміністративних послуг на базі сільських публічних бібліотек (подібні проекти задекларовані в Планах реалізації Стратегій ряду областей, зокрема Рівненській, Дніпропетровської, Вінницької).
На думку незалежних експертів основними проблемами залишаються:

• відсутність реального реформування галузі, спроби реформування бібліотечної системи України мають швидше точковий, а не системний характер;
• відсутність реальної допомоги як на державному рівні, так і на місцевому;
• значне фінансове навантаження на місцеві бюджети при наявній інфраструктурі;
• недостатня активність самих бібліотек в питаннях лобіювання своїх інтересів, розширення спектру послуг громаді.

Як науково-методичний центр регіону до цього переліку можемо додати ще кілька:

• кадри (віковий рівень та некомпетентність);
• недостатнє фінансування (у т.ч. відсутність субвенції на культуру);
• облік і статистика (в ЕСМаР не було завантажено звіти публічних бібліотек 8 ОТГ за 2016 рік);
• відсутність відповідних навичок щодо формування та опрацювання бібліотечних фондів, в т. ч. перехід на УДК;
• професійний вакуум внаслідок руйнування професійного контакту з методичними центрами;
• переведення працівників бібліотек на неповний робочий день з метою економії коштів (Чишки дві бібліотеки-філії не об’єднані, працівники переведені на 0,5 ставки), зменшення заробітної плати внаслідок зміни категорії, а в деякий випадках затримка виплат (складною залишається ситуація в Самбірському районі);
• нестандартні структури: Комунальний заклад «Бібліотека – інформаційний центр інтелектуального та творчого розвитку» Гніздичівської ОТГ у складі якого працює 3 бібліотеки-філії (смт.Гніздичів, с.Лівчиці, с.Руда) та 2 пункти видачі літератури (смт.Гніздичів, с.Ганнівці), які не мають визначення у Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

Процес розпочато. Що далі? На думку партнерів ГО «Європейський діалог» і експертів:

• оптимізація мережі бібліотек є неминучою, тому головне, щоб оптимізація не стала їхнім банальним скороченням;
• керівникам бібліотек, методичним службам усіх рівнів треба вивчати й аналізувати питання щодо організації бібліотечного обслуговування в регіонах і здійснювати інформаційну та методичну підтримку органів влади під час прийняття рішень;
• необхідна координація зусиль провідних фахівців, науковців і організаторів бібліотечної справи, залучення експертів-консультантів з інших країн, доведення професійної позиції до представників уряду;
• бібліотекарям варто доносити до широкого загалу статистичні дослідження щодо того, як бібліотеки впливають на економічне зростання, а також шукати шляхи позабюджетного фінансування;
• краще мати одну велику бібліотеку на громаду з 25 000 осіб, ніж 15 ніяких;
• створити районний чи обласний фонд підручників з мобільним переміщенням за потребою;
• в ОТГ на базі існуючих публічних бібліотек утворити комунальний заклад – публічна бібліотека громади, що матиме в населених пунктах громади структурні підрозділи – філії;
• на районному рівні заклади культури, в т.ч. бібліотеки, будуть передані до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Олена Шматько, завідувач науково-методичного
відділу комунального закладу Львівської обласної ради
«Львівська обласна універсальна наукова бібліотека»