“Якщо ви думаєте про стандартизацію не тільки як про найкраще з того, що ви вмієте, але ще як про те, що можна зробити ще краще, ви досягнете більшого”.
Генрі Форд
Жодне суспільство не може існувати без законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю якості послуг/продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища, тобто без технічного регулювання.
Одним з найбільш результативних шляхів удосконалювання виробничих відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності послуг – це процес стандартизації. Саме стандартизація встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності або її результатів (тобто продукції, процесів, робіт, послуг), розробляючи і приймаючи доступні всім нормативні документи.
Не обходиться без стандартизації і бібліотечна галузь, адже галузеві стандарти встановлюють для неї правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності або результатів.
У своїй роботі бібліотечні фахівці спираються на Міждержавні стандарти – ГОСТ, стандарти серії ISO; державні стандарти України — ДСТУ; галузеві стандарти України — ГСТУ та ін.
Бібліотечні фахівці України мають можливість відслідковувати впорядкований та постійно оновлюваний Перелік стандартів з довідково-інформаційної, бібліотечної, видавничої справи і суміжних галузей на сайті «Бібліотечному фахівцю» – розділ «Офіційна інформація» – лінк «Стандарти».
А в якій мірі регулюють стандартами свою діяльність бібліотеки зарубіжних країн?
Пропонуємо вашій увазі матеріал про вплив стандартів на роботу бібліотек Австралії від головного бібліотекаря Відділу наукової організації бібліотечних процесів НБУ ім. Ярослава Мудрого – Прокопенко Надії.
Австралія вирізняється своїми особливостями у підходах до організації діяльності публічних бібліотек. Тут діють науково обґрунтовані національні стандарти й рекомендації, які сприяють розвитку бібліотечної системи. Такі досягнення стали можливими завдяки багаторічній співпраці Австралійської бібліотечно-інформаційної асоціації (ALIA) та Австралійського альянсу публічних бібліотек (APLA).
ALIA є головною професійною організацією для сектору бібліотечних та інформаційних послуг Австралії. Заснована в 1937 році, її штаб-квартира знаходиться в Канберрі. Асоціація керується статутом і радою директорів, які обираються членами на два роки. ALIA видає щоквартальний науковий Журнал Австралійської бібліотечно-інформаційної асоціації та журнал новин для членів INCITE , що виходить раз на два місяці . Асоціація проводить ряд конференцій, які відбуваються в різних місцях Австралії. Керує стандартами бібліотечної та інформаційної освіти в Австралії. ALIA створила публічні кампанії для просування бібліотек і навчання, зокрема День любителів бібліотек, Тиждень бібліотеки та інформації, Тиждень інформаційної обізнаності, Національний синхронний час історій та національний Літній клуб читання.
Перший вагомий крок у створенні національних стандартів було зроблено ще в 1990 році. Тоді ALIA опублікувала документ під назвою «На шляху до якісного обслуговування: цілі, завдання та стандарти для публічних бібліотек Австралії» (Towards a quality service: goals, objectives and standards for public libraries in Australia. ALIA, 1990, reprinted 1994). Цей документ заклав основу для єдиного підходу до розвитку бібліотек у масштабах усієї країни.
Проте створення таких стандартів мало свої виклики. Австралія — це країна з великою географічною різноманітністю, тому універсальні рішення не завжди можуть бути ефективними для бібліотек, розташованих у різних штатах країни. Наприклад, потреби бібліотек у великих містах значно відрізняються від вимог бібліотек на островах або у віддалених районах. Тому було важливо враховувати специфіку регіонів і громад, аби створити ефективну та доступну систему для всіх.
У 2020 році Австралія оновила свої національні стандарти для публічних бібліотек, ґрунтуючись на сучасних даних і галузевих прогнозах. Нові стандарти врахували статистику на національному рівні, дані штатів і територій за 2018–2019 роки, які були опубліковані Національними та державними бібліотеками Австралії (NSLA).
Довідка. Національні та державні бібліотеки Австралії (NSLA) — це зареєстрована асоціація, що включає національні, державні та територіальні бібліотеки Австралії та Аотеароа Нової Зеландії. Асоціація забезпечує механізм для спільних підходів до збирання статпоказників, надання послуг, дослідження, адвокації, розвитку навичок і бібліотечних стандартів, вносячи переваги спільного досвіду в програму спільної роботи.
Окрім цього, NSLA спиралась на місцеві бази даних, що їх розробляли державні бібліотеки й бібліотечні асоціації окремих штатів. Ці дані охопили широкий спектр бібліотечних послуг та показників і відобразили рівень використання населенням бібліотек у різних штатах країни.
Стандарти також врахували існуючі практики в окремих штатах, таких як Новий Південний Уельс і Квінсленд, де вже були розроблені специфічні нормативи для бібліотек. Так, з 2020 року публічні бібліотеки почали керуватись низкою стандартів і рекомендацій, створених на основі трьох ключових документів:
- Рекомендації, стандарти та критерії оцінювання публічних бібліотек Австралії (2016), розроблені Австралійською асоціацією публічних бібліотек (APLA) та Австралійською бібліотечною та інформаційною асоціацією (ALIA).
- “Живі навчальні бібліотеки” (v7.3, 2020) – документ, що регламентує діяльність публічних бібліотек у штаті Новий Південний Уельс, опублікований Державною бібліотекою Нового Південного Уельсу (SLNSW).
- Стандарти та рекомендації для публічних бібліотек Квінсленду (липень 2020 року), створені Державною бібліотекою Квінсленду (SLQ).
Для забезпечення якісного функціонування публічних бібліотек Австралії були визначені основні показники, такі як:
- S1. Витрати на бібліотеки – оцінка бюджетів, що виділяються на підтримку діяльності.
- S2. Кадрове забезпечення – кількість і кваліфікація працівників.
- S3. Години роботи – забезпечення зручного доступу користувачам.
- S4–S6. Фонди та матеріали – обсяг, термін зберігання та стан бібліотечних колекцій.
- S7. Доступ до технологій – наявність сучасних цифрових сервісів.
- S8–S10. Членство, відвідування та книговидача – популярність бібліотеки серед громади.
- S11–S14. Зношеність фондів, користування електронними послугами та програми – якість та різноманіття послуг.
Основні напрямки рекомендацій стосуються 14 напрямків, серед яких виділяються:
- Взаємодія з громадою, управління бібліотекою, фінансування.
- Доступ до технологій, організація спеціальних програм для різних груп населення.
- Партнерство та співпраця з іншими установами.
Важливо зазначити, що кожен стандарт є структурованим документом, який містить:
- завдання, що стоять перед бібліотеками;
- чіткі критерії оцінки послуг;
- термінологію для полегшення розуміння змісту;
- пояснювальні примітки, що допомагають інтерпретувати вимоги.
Залежно від мети оцінювання, стандарт може виконувати кілька функцій:
- Встановлювати мінімальні рівні обслуговування, що відповідають очікуванням громади та загальноприйнятим нормам.
- Задавати критерії високого рівня для аналізу та порівняння ефективності бібліотечних послуг.
- Сприяти порівняльному аналізу бібліотек зі схожими умовами: розмірами, місцем розташування чи структурою.
- Визначати цілі розвитку, спрямовані на покращення якості послуг та їх доступності.
Стандарти 2020 року базуються на показниках на душу населення, що забезпечує універсальність і порівнянність. Цей підхід дозволяє оцінювати та коригувати послуги з урахуванням чисельності населення на певній території. Наприклад, витрати на бібліотечне обслуговування варіюються залежно від розміру громади:
- Для великих міст (понад 100 000 мешканців) середні витрати становлять $45 на особу.
- У громадах із населенням від 20 000 до 99 999 – $48 на особу.
- Для менших регіонів (5 000–19 999 осіб) середні витрати зростають до $56 на особу.
- У найменших громадах (менше ніж 5 000 осіб) середній показник сягає $63 на особу, що пояснюється базовими витратами на персонал і інфраструктуру, незалежно від масштабу послуг.
Ці витрати фінансуються з різних джерел: державних асигнувань, грантів, субсидій, а також за рахунок спонсорства та внесків користувачів.
Оновлені стандарти й рекомендації стали основою для модернізації бібліотечних послуг, підвищення їх доступності та ефективності в обслуговуванні громад. Адже вони встановили цільові показники, орієнтовані на результати для громад різного розміру та типу.
Таким чином, австралійська бібліотечна система слугує прикладом того, як стандарти можуть стати основою для інноваційного розвитку, забезпечуючи доступність і ефективність бібліотечних послуг у всіх куточках країни.