Якої ви думки про майбутнє бібліотек? Наприклад, чи варто в умовах війни розмірковувати над довгостроковим плануванням стратегічного бачення бібліотек до 2040 року? Чи на часі або можливо ні спроби таких припущень? Чи можна знайти у відкритих джерелах всесвітньої мережі відповіді на ці питання?
Пропонуємо для професійних роздумів ознайомитися із наступними джерелами наших закордонних колег. Розпочнемо із огляду ініціативи «БІБЛІОТЕКИ МАЙБУТНЬОГО» від Дипломованого інституту бібліотечних та інформаційних фахівців Сполученого Королівства (CILIP), яка складається з практичного посібника планування невідомого майбутнього «Come rain or shine» та набору інструментів. Матеріали англійською мовою можна завантажити для ознайомлення безкоштовно за покликанням.
У звіті розглядаються як виклики, так і можливості, з якими стикаються публічні бібліотеки, також описані приклади, як бібліотечні служби застосовують інноваційний підхід. Документ визначає сім ключових сфер, де можна вжити заходів щодо відвідування, управління та керівництва, фінансів, робочої сили, цифрових технологій, ціннісних пропозицій та соціальної інфраструктури. Але ефективно планувати майбутнє бібліотеки зможуть тоді, коли розвинуть свою «грамотність щодо майбутнього».
«Ми живемо та працюємо в епоху невизначеності та змін, – наголошують у наборі інструментів «Future of Libraries Toolkit» розробники. – Глобальні виклики, такі як зміна клімату, пандемії, економічні кризи, зростання дезінформації та збільшення нерівності, вимагають оптимістичного, креативного та спільного реагування».
У документі визначено три сфери, де бібліотеки майбутнього зможуть зосередити зусилля та досягти максимального позитивного впливу:
- Цифровий доступ і соціальна ізоляція.
- Управління та лідерство.
- Грамотність майбутнього.
Адже «грамотність майбутнього» – це підхід до протистояння викликам і пошук та створення інноваційних рішень.
«Кожна бібліотечна служба бачить майбутнє не як один шлях, а як низку однаково можливих маршрутів», – вважають автори звіту. – І хоча майбутнє невідоме, проте можна вжити заходів, щоб бути якомога краще підготовленими. Можливо, бібліотекари не зможуть передбачити, що станеться в майбутньому, та все ж вони можуть забезпечити сталість сервісів, їх адаптивність і здатність задовольняти потреби мінливого суспільства, уникаючи при цьому потенційних пасток».
То що ж таке невизначеність, яка є рушійною силою змін, що матиме різний результат? У наборі інструментів представлені:
- Громадська довіра до технологій.
- Громадська довіра до влади.
- Ступінь порушення клімату.
- Швидкість економічного зростання.
- Політична стабільність.
- Вплив ШІ, робототехніки та інших форм автоматизації на робочі місця.
- Довгостроковий вплив Covid-19 на соціальні та когнітивні навички молодих людей.
- Потенціал для подальшого зриву через майбутні пандемії.
- Роль і використання готівки проти картки та цифрової (криптової) валюти.
- Кількість дезінформації.
У підсумку практичних вправ можна отримати відповідь на питання: як одягтися для невизначеної погоди? За сценарієм це штормове попередження чи сонячне світло крізь зливу, дні блакитного неба чи ще один сірий день? Відповідь маємо сформулювати разом.
Наступною для ознайомлення є стаття Яна Філіпса «Як планувати на довгострокову перспективу, коли бібліотеки постійно змінюються». Її було надруковано в гібридному часописі відкритого типу «Public Library Quarterly» у жовтні 2024 року. Докладніше із матеріалом можна ознайомитися за покликанням.
Стисло про головне. Розмірковуючи над майбутнім бібліотек, автор звертається для порівняння до припущень, які було сформульовано щодо того, якими будуть бібліотеки у ХХІ столітті. Та робить висновок, що бібліотека як пропонувала, так і надалі пропонуватиме своїм користувачам п’ять основних послуг: фонди, інформаційно-довідкові послуги, програми, доступ до технологій, місця та простори. Чому? Тому, що результати для окремих людей та спільнот з точки зору грамотності, навчання, добробуту та соціальних, цифрових і культурних зав’язків все ще залишатимуться реальними потребами.
Автор обережно висловлює думку щодо майбутнього.
По-перше, у бібліотеках все ще актуальними залишатимуться п’ять основних послуг, адже відвідувачі хотітимуть брати книжки; відвідуватимуть програми родинами; люди потребуватимуть допомоги в отриманні доступу до новітніх технологій; відвідувачі прагнитимуть перебувати в безпечних, комфортних й інклюзивних місцях для психологічного розвантаження; люди хотітимуть спілкуватися один з одним та зі своєю спільнотою.
По-друге, технології продовжуватимуть змінювати те, як, де та коли люди отримуватимуть доступ до бібліотечних послуг.
По-третє, бібліотеки матимуть різну привабливість для користувачів протягом їх життєвого циклу.
По-четверте, бібліотекарі все ще залишатимуться винахідливими та адаптивними до невизначеності, навіть якщо вони не зможуть знайти відповіді, то знайдуть спосіб допомогти відвідувачам.
По-п’яте, ідея безоплатної бібліотеки, відкритої для всіх, і надалі цінуватиметься достатньою кількістю людей, що унеможливитиме їх закриття.
Звісно майбутнє непередбачуване, але це не означає, що бібліотеки не можуть до нього підготуватися. Що відбувається вже сьогодні? Генеруються ідеї, розглядаються сценарії та окреслюються можливості.
Для українських бібліотекарів питання, що потребує відповіді вже сьогодні, наступне: яку роль відіграватимуть публічні бібліотеки в повоєнному суспільстві?
Спочатку звернемося до огляду «Бібліотеки та розбудова миру. Роль публічних бібліотек у постконфліктних суспільствах» від Natalia Qvortrup, 2017.
У статті емпіричним шляхом доведено, що існує приблизно дев’ять ролей, що бібліотеки виконують у постконфліктних суспільствах, і всі вони можуть бути прямо чи опосередковано реалізовані для розбудови миру:
- Роль місця зустрічі/простору соціальної мережі/інтеграції.
- Роль безпечного простору.
- Освітні/інформаційні центри/центри грамотності дорослих.
- Фізичний символ надії/соціальної трансформації.
- Гарант прав людини (головним чином права на інформацію, вираження думок і доступ).
- Збереження спадщини/культури.
- Співпраця з НУО/державними службами, громадськими лідерами (іншими секторами суспільства).
- Лідери громад під час кризи.
- Прихильники миру.
А от відповіді на окреслене питання можна знайти в спільній заяві ВГО Української бібліотечної асоціації та Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого «Бачення майбутнього українських бібліотек для післявоєнного відновлення, розвитку людського капіталу та економічно сильної і демократичної України», що було оприлюднено 30 вересня 2024 року на сайті УБА.
Бачення ролі бібліотек сформульовано наступним чином: «Бібліотеки ‒ це простір спільної дії, місце сили, інтелектуального, духовного і громадянського зростання та посилення спроможності особистості, громади, суспільства і держави.
Для того, щоб бібліотеки ефективно виконували свою соціальну роль, могли гнучко реагувати та відповідати на потреби окремих людей, громад і суспільства, необхідні проактивна позиція, розуміння потенціалу бібліотек та узгоджені дії всіх зацікавлених сторін ‒ держави, місцевої влади, суспільства і самих бібліотекарів, а також значні інвестиції для розвитку бібліотек всіх видів».