Привернула увагу інформація щодо успішного розвитку Парафіївської ОТГ (Ічнянський район, Чернігівська обл.). Центром громади є смт. Парафіївка, чисельність населення громади становить 5965 осіб. Громада має три ЗОШ І-ІІІ ступенів, п’ять ДНЗ, п’ять бібліотек, одну музичну школу, п’ять будинків культури, чотири ФАПи і т.п. У 2016 році громада здійснила капітальні ремонти окремих шкіл та дошкільних закладів, забезпечила їх новими меблями, комп’ютерами, побутовою технікою, придбала шкільний автобус тощо.
У Програмі соціально-економічного та культурного розвитку громади на 2017 рік передбачено подальші реконструкції та капітальні ремонти освітніх закладів, трьох будинків культури, але жодного слова щодо бібліотек.
Виникають питання: з бібліотеками все гаразд, вони самодостатні, мають гарне матеріально-технічне забезпечення ? Чи вони настільки не помітні і незнані в громаді, що серед основних завдань і напрямків Програми розвитку 2017 року у соціокультурному житті громади не знайшлось місця для бібліотек?
Зауважу, така ситуація непоодинока і схожі моменти присутні у Програмах розвитку гуманітарної сфери значної кількості ОТГ. Які причини даної ситуації? Можливо це: нерозуміння органами місцевого самоврядування ролі бібліотеки як складової соціокультурної інфраструктури громади; невміння бібліотекарів комунікувати з владою, з громадою; прорахунки методичних служб (колишніх ЦРБ) щодо напрямків підвищення кваліфікації бібліотечних працівників; патріархальне мислення значної кількості бібліотечних фахівців і т.п.
В умовах децентралізації перед публічними бібліотеками постають нові виклики: стати знаними та затребуваними у соціокультурній інфраструктурі громади або громада відмовиться від їх утримання.
Відповідно, не обійтись без трансформації професійної свідомості бібліотечної спільноти. Компонентами цієї трансформації є, зокрема, професійна самооцінка, самомотивація до набуття сучасних практичних навичок в області проектного менеджменту, фандрейзингу, адвокаційних спроможностей тощо.
У цьому контексті пропонуємо бібліотекарям звернути увагу на книгу “Бог завжди подорожує інкогніто” Лорана Гунеля, французького письменника і фахівця у сфері особистісного розвитку. У книзі автор звертається до людей, які не живуть для себе; які бояться висловити свою думку, щоб не розчарувати інших; у яких є брак самоповаги ; які постійно скаржаться та приміряють на себе роль жертви. Щоб змінитися, автор пропонує навчитися: чинити опір власним страхам, боротися з доріканнями, підвищувати самоповагу, правильно комунікувати.
