Дослідження видавничої галузі України

Нещодавно Британська Рада в Україні за підтримки Українського інституту книги презентували заключний звіт  Дослідження видавничої галузі України, яке тривало  з лютого по жовтень 2020 року.

   Дослідження фокусується на сучасному стані книговидавничої галузі в Україні, результати представлені за галузями (видавці, книготоргівля, книгорозповсюдження, права, обмеження російського імпорту, порушення авторських прав, читання та розвиток аудиторії, установи та асоціації, вплив Covid-19), разом із висновками та рекомендаціями щодо просування української літератури за кордоном, розвитку навичок і читацької аудиторії. Дослідження включає понад 100 годин офлайн та онлайн інтерв’ю з видавцями, продавцями, бібліотекарями, працівниками фестивалів, представниками культурних та галузевих установ, та іншими зацікавленими сторонами.

   Авторка звіту дослідження: Емма Шеркліфф, видавнича консультантка з понад 20-річним досвідом роботи в галузі. Працювала у видавництвах у Парижі, Мельбурні, Абуджі та Лондоні, а також у Британській Раді в Нігерії та Ірані.
Координаторка дослідження: Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики УІК. На переконання директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, дослідження українського книжкового ринку є ключовим завданням задля розроблення ефективних  державних політик, розвитку успішного креативного  і зокрема книжкового бізнесу і, звісно ж, промоції читання.

   Окрема увага дослідників була приділена питанню вивчення  рівня читання та стану і розвитку читацької аудиторії. Зокрема, було визначено падіння читацького попиту, яку респонденти  назвали другою найважливішою проблемою,  з якою стикається книговидавнича галузь, причому зазначалося,  що українці дедалі менше цікавляться  книгами, занадто зайняті, щоб читати, а під час  дозвілля віддають перевагу перегляду  телепрограм та іграм.

   Серед іншого,  розглядався стан розвитку бібліотечної галузі в Україні, оскільки бібліотеки є повноцінними гравцями в частині реалізації державних ініціатив стосовно промоції читання та організації  корисного дозвілля  своїх відвідувачів. Так, дослідниця відзначила відсутність гарантованого державного  фінансування, саме  тому у бібліотеках часто  не знають, скільки коштів отримають  у наступних роках і чи отримають взагалі.  Придбання книг для поповнення фондів бібліотек часто здійснюється на пожертви  авторів чи організацій. Незважаючи на державні ініціативи щодо підтримки бібліотечної галузі, видавці одностайно вважали, що недостатнє державне фінансування й підтримка бібліотек  є серйозною проблемою  для видавничої галузі. Одночасно, незважаючи на недостатнє фінансування  (або саме з цієї причини), бібліотеки  перетворюються на центри спілкування  громад і майданчики для організації подій  (бесід, дискусій, інших творчих зустрічей),  освітніх заходів (в тому числі уроків  англійської мови, що проводяться волонтерами для ВПО) та дозвілля. Також було відзначено: незадовільний технічний стан бібліотек та їх приміщень, відсутність необхідних пристосувань для людей з інвалідністю, що забезпечують доступність бібліотек; відсутність  літературних критиків як перешкода для розвитку читацької аудиторії, а також  традиції критичного огляду як усталеного процесу.

   Під час розробки рекомендацій  експертка зосередила увагу на двох питаннях:  як найкраще скористатися досвідом  видавничої галузі з Великої Британії та як посприяти розвитку міжнародних  зв’язків. Серед інших напрямків, які на її думку заслуговують на значну  увагу,  хронічне недофінансування  бібліотечної галузі, відсутність надійної  статистики, труднощі з мережею  розповсюдження і книготоргівлі, а також   проблема піратства.

   Детальні рекомендації за цим звітом будуть  опубліковані окремим документом, де буде викладено трирічну стратегію взаємодії  з галуззю.

Матеріал підготувала – Горчинська В., головний бібліотекар НМВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)