Нещодавно Британська Рада в Україні за підтримки Українського інституту книги презентували заключний звіт Дослідження видавничої галузі України, яке тривало з лютого по жовтень 2020 року.
Дослідження фокусується на 
сучасному стані книговидавничої галузі в Україні, результати представлені за галузями (видавці, книготоргівля, книгорозповсюдження, права, обмеження російського імпорту, порушення авторських прав, читання та розвиток аудиторії, установи та асоціації, вплив Covid-19), разом із висновками та рекомендаціями щодо просування української літератури за кордоном, розвитку навичок і читацької аудиторії. Дослідження включає понад 100 годин офлайн та онлайн інтерв’ю з видавцями, продавцями, бібліотекарями, працівниками фестивалів, представниками культурних та галузевих установ, та іншими зацікавленими сторонами.
Авторка звіту дослідження: Емма Шеркліфф, видавнича консультантка з понад 20-річним досвідом роботи в галузі. Працювала у видавництвах у Парижі, Мельбурні, Абуджі та Лондоні, а також у Британській Раді в Нігерії та Ірані.
Координаторка дослідження: Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики УІК. На переконання директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, дослідження українського книжкового ринку є ключовим завданням задля розроблення ефективних державних політик, розвитку успішного креативного і зокрема книжкового бізнесу і, звісно ж, промоції читання.
Окрема увага дослідників була приділена питанню вивчення рівня читання та стану і розвитку читацької аудиторії. Зокрема, було визначено падіння читацького попиту, яку респонденти назвали другою найважливішою проблемою, з якою стикається книговидавнича галузь, причому зазначалося, що українці дедалі менше цікавляться книгами, занадто зайняті, щоб читати, а під час дозвілля віддають перевагу перегляду телепрограм та іграм.
Серед іншого, розглядався стан розвитку бібліотечної галузі в Україні, оскільки бібліотеки є повноцінними гравцями в частині реалізації державних ініціатив стосовно промоції читання та організації корисного дозвілля своїх відвідувачів. Так, дослідниця відзначила відсутність гарантованого державного фінансування, саме тому у бібліотеках часто не знають, скільки коштів отримають у наступних роках і чи отримають взагалі. Придбання книг для поповнення фондів бібліотек часто здійснюється на пожертви авторів чи організацій. Незважаючи на державні ініціативи щодо підтримки бібліотечної галузі, видавці одностайно вважали, що недостатнє державне фінансування й підтримка бібліотек є серйозною проблемою для видавничої галузі. Одночасно, незважаючи на недостатнє фінансування (або саме з цієї причини), бібліотеки перетворюються на центри спілкування громад і майданчики для організації подій (бесід, дискусій, інших творчих зустрічей), освітніх заходів (в тому числі уроків англійської мови, що проводяться волонтерами для ВПО) та дозвілля. Також було відзначено: незадовільний технічний стан бібліотек та їх приміщень, відсутність необхідних пристосувань для людей з інвалідністю, що забезпечують доступність бібліотек; відсутність літературних критиків як перешкода для розвитку читацької аудиторії, а також традиції критичного огляду як усталеного процесу.
Під час розробки рекомендацій експертка зосередила увагу на двох питаннях: як найкраще скористатися досвідом видавничої галузі з Великої Британії та як посприяти розвитку міжнародних зв’язків. Серед інших напрямків, які на її думку заслуговують на значну увагу, хронічне недофінансування бібліотечної галузі, відсутність надійної статистики, труднощі з мережею розповсюдження і книготоргівлі, а також проблема піратства.
Детальні рекомендації за цим звітом будуть опубліковані окремим документом, де буде викладено трирічну стратегію взаємодії з галуззю.
Матеріал підготувала – Горчинська В., головний бібліотекар НМВ.