Робота з електронною звітністю: замітки на полях

Наша Бібліотека адмініструє Електронну систему моніторингу базової мережі публічних бібліотек України вже шостий рік поспіль.
Щороку ми, як методисти, передивляємось величезні масиви звітів. Прикро, але помилки залишаються тими самими з року в рік.
Аналізуючи звіти цього року звернула увагу на деякі моменти, які характерні для багатьох звітів. Я навмисне не вказуватиму бібліотеки адже багато хто впізнає себе у цих ремарках.

Багато бібліотек публічних загального призначення ігнорують показник читачів віком від 60 років. Це означає два варіанти: перший – бібліотека не обслуговує пенсіонерів; другий – статистика розподілу користувачів за віковою ознакою не ведеться. Дуже сумнівно, що старші люди не ходять до бібліотеки. Не варто ігнорувати ці дані, адже це вагомий аргумент для обґрунтування потрібності публічної бібліотеки всім категоріям місцевого населення.
Як показує практика для старших людей бібліотека ще потрібніша ніж для молодих. Нещодавно у соціальних мережах побачила поширення статті про пенсіонера, який виграв судову справу за відсутність захисної маски під час карантину. Серед його виправдань про незнання про карантин були факти: телевізор зламався, газети не виписую бо дорого, бібліотека зачинена.
Цілий блок зауважень стосується використання технологій.
Наявність  комп’ютерів з інтернетом у бібліотеці часом супроводжується відсутністю електронної пошти. Це не є помилкою, але є принциповим у компетенції бібліотекарів. Як можуть фахівці вчити користувачів комп’ютерній грамотності не володіючи елементарними можливостями комунікації. Відсутність електронної пошти обмежує фахівців у професійному спілкуванні, адже всі методичні центри роблять професійні розсилки, що стосуються фахової інформації. І це питання скоріше до методичних центрів. Можливо бібліотекарі не володіють простими навичками, тоді їх треба цьому навчити і зацікавити новими можливостями. Припускаємо, що є випадки т.з. саботажу з боку деяких бібліотекарів, які відмовляються використовувати електронну пошту як засіб комунікації з колегами та з читачами. А ще це небажання впроваджувати послуги інформування читачів через розсилки. Сподіваємося що час розставить все на свої місця і такі колеги зрозуміють і оцінять переваги роботи на вимоги часу.
Є випадки наявності комп’ютерів для читачів з доступом до інтернету в той час коли кількість осіб, які скористалися доступом до інтернет у бібліотеці дорівнює нулю. Така ситуація зазвичай трапляється у сільських бібліотеках. Це може означати, або комп’ютери для користувачів слугують атрибутами інтер’єру і їх не дозволяють використовувати; або про них не знають користувачі; або у відвідувачів такий рівень домашньої комп’ютеризації, що у публічних місцях доступу не потребують. Можливий ще банальніший варіант – бібліотекарі не ведуть облік таких користувачів. Питання – чому? Адже це також є доказом важливості публічних бібліотек, особливо у світлі тенденцій діджиталізації суспільства.
Міністерство цифрової трансформації України створює карту партнерських хабів  Дія. Цифрова освіта  , щоб українці дізналися про освітні можливості у своєму населеному пункті. Маючи великий досвід у навчанні своїх користувачів роботі з комп’ютерами та інтернет, бібліотеки одними з перших підтримали цей проєкт та активно долучилися до реалізації амбітної цілі аби 6 мільйонів українців опанували цифрову грамотність протягом наступних 3 років!
Наступне зауваження також стосується сільських бібліотек, або бібліотек-філій із одним комп’ютером.  Маючи 1 ПК підключений у мережу інтернет, не вказують його як таким, що можуть користуватися читачі. Це нелогічно, адже якщо читач потенційно може скористатися технічним засобом у статистиці ми про це говоримо. Говоримо задля того, щоб підкреслити потенціал бібліотеки як інформаційного закладу з можливим наданням послуг з використанням ІТ-технологій. Можливо скептики зауважать, що це архаїка, але нам важливо доводити свою актуальність і затребуваність у населення.
Не нехтуймо такою можливістю! До речі, в інструкції по заповненню ЕСМаР вказано: «Якщо комп’ютер використовується і працівниками бібліотеки, і користувачами, то він рахується як для користувачів».
Є зауваження по заповненню розділу «Бібліотечні фонди».
Зробити суто математичну помилку у цьому розділі складно через закладені логічні формули. Рух фондів перевіряється за видами, за мовами, за джерелами надходження. Проте найчастіше помилки трапляються у розподілі за мовами. Респонденти не намагаються перерахувати із показником «всього». При чому це стосується і надходжень і вибуття і фонду на кінець року. Питання наступне – як проходить здача статистичних звітів державної звітності? Це халатність при заповненні тільки ЕСМаР чи форми 6-НК також?
У нас є випадки відображення передачі фондів із ЦБС до ОТГ через списання і зарахування їх як нові надходження. Це катастрофічно спотворює статистику щодо НОВИХ надходжень. Мало того, знаходились колеги-унікуми, які показували цей т.з рух фонду, як надходження за Державними програмами.
Вимушені констатувати факт приховання закритих бібліотек не тільки місцевою владою, але й методичними центрами різних рівнів.
Наприклад, у сільському населеному пункті є три бібліотеки-філії. Філія №2 і №3 обслужили за рік 8 і 15 користувачів відповідно, і відпрацювали по 69 год. Ще було б зрозуміло коли це у останньому звітному періоді (закрили у першому кварталі, наприклад), але коли це з року в рік? Як можна пояснити цю ситуацію і навіщо доводити її до абсурду? Чому ми так тримаємося за кількість? До бібліотеки № 1 теж більше питань ніж відповідей. Дивіться самі:  площа 24 м2 , читачі – 517. Населення – близько 4 тис. осіб.
Щодо годин роботи. Тут важливо розібратися самим бібліотекарям. Кожна бібліотека заповнює позицію, яка відповідає кількості годин її роботи на тиждень – Бібліотеки, а не колективу бібліотеки. Якщо у бібліотеці працює 1 людина на одну ставку, то майте на увазі норми КЗпП, та щорічні листи від Міністерства соціальної політики Про розрахунок норми тривалості робочого часу на рік.
Це тільки деякі ремарки, які виникають при перегляді звітів бібліотек. Якщо такий матеріал буде вам корисним ми продовжимо у подальшому висвітлювати такі проблеми на сторінках нашого блогу.

Допис Кравченко С.М., гол. бібліотекара НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)