Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. “А за що ми тоді воюємо?” – сказав Черчилль.
А заради якого майбутнього розбудовуються сучасні громади?
Чи мають відповідь представники виконавчої влади в ОТГ на питання: заради яких людей нині формуються потужні, спроможні громади? Якщо для влади пріоритетом є виховання освічених, активних, солідарних громадян, спроможних генерувати, підтримувати та безпосередньо реалізовувати нові ідеї, проекти – це громади з великим майбутнім.
Мені довелось неодноразово спілкуватись з представниками органів місцевого самоврядування щодо реалій публічних бібліотек. У відповідь чула таке: ми не збираємось закривати бібліотеку, якщо будемо бачити, що вона затребувана громадою, що її постійно відвідують…
Згодна на 100 %, але за умови, що бібліотека відремонтована та облаштована сучасними меблями, має нові надходження, передплату, Інтернет, комп’ютери, бібліотекарі постійно підвищують свою кваліфікацію тощо. Наразі реалії дещо інші: у переважній більшості сільських бібліотек капітальний ремонт відбувся 20–30 років тому; подекуди відсутні опалення або світло; щорічна передплата налічує 1–2 місцеві газети; нові надходження за рік – це декілька видань за державними програмами , а про Інтернет і комп’ютери взагалі не йдеться.
Переконатись у неспроможності такої бібліотеки допоможе експеримент: використати на 2–3 місяці приміщення такої бібліотеки для роботи органів місцевого самоврядування і проаналізувати ефективність роботи в таких умовах. Зрозуміло, що бібліотека моделі 60-х років минулого століття не зможе стати центром читання, центром громадського життя, центром інноваційного розвитку громади.
За останні три роки децентралізації ми можемо спостерігати за певними успіхами у формуванні освітнього, частково спортивного просторів. У царині культури позитивних прикладів замало. На запити чуєш відповідь: є більш нагальні завдання, грошей нема. Нема грошей… А треба поставити мету, кинути все і знайти гроші для бібліотек. Лише вклавши кошти можна отримати відкриті, комфортні, креативні, багатофункціональні, безпечні бібліотеки. Саме наявність сучасної бібліотеки в ОТГ реально демонструє модерне обличчя її влади.
Для скорішої розбудови сільських бібліотек не потрібно йти непроторенними шляхами, а пропоную скористатись наявними проектами, які довели свою спроможність.
Так, облаштувати невелику сільську бібліотеку (S = 40–70 кв м) дозволить розроблений проект медіатеки від Благодійного Фонду Петра Порошенка та Дружини Президента України – Марини Порошенко. Цей проект є складовою соціальної програми «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Проект створено за європейськими стандартами. Вартість складає близько 375 тис. грн.
Сільська, селищна бібліотека площею від 80 до 150 кв м для комфортного розвитку, дозвілля, спілкування, генерації ідей може запозичити окремі складові SMART-бібліотеки у Рясному (м. Львів).
Простір вищезазначеної бібліотеки пропонує : book-авеню, ІТ-парк, kiddy-area, кінозал, контакт-простір, ерудит-портал та креатив-лабораторію. У бібліотеці є найсучасніші художні і пізнавальні книги, інтерактивна дошка, електронні читанки, графічні планшети, фотоапарати та відеокамера.
Зазначені можливості забезпечать черги до будь-якої бібліотеки.
Прикладом сучасної організації бібліотечного простору може бути і проект «БібліоSmilеSity: інформаційно-пізнавальний центр дозвілля» КЗК «Центральна бібліотека ім.І. С. Тургенєва ЦБС Слобідського району м. Харкова».
БібліоSmilеSity – це комфортний, привітний й технічно обладнаний інформаційно-пізнавальний центр в бібліотеці, що має безліч ресурсів для навчання, повсякденних справ і дозвілля: Інтернет, книги, музику, відео, цікаві події.
Не можна обійти увагою досвід розвитку бібліотечної галузі в Тернопільській області
Не буду щирою, якщо зазначу, що фінансування – це єдина проблема публічних бібліотек. Друга найактуальніша проблема – це кадри. Тому, далі буде…