Книжка має дивовижну здатність з’являтися у нашому житті саме тоді, коли вона найбільше потрібна. Вона розраджує, дає відповіді, навчає або просто дозволяє знаходити декілька хвилин спокою у турбулентні часи. Та чи часто українці розгортають друковані або електронні сторінки сьогодні?
Фото з сайту Міністерства культури України
Міністерство культури України оприлюднило результати важливого дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду «Повір у себе». Це розмова про наші мовні уподобання, доступність книгарень, витрати на літературу та, звісно ж, про роль бібліотек.
Зібрали для вас найцікавіші тези та думки, які змушують замислитися.
Про що говорять цифри та серця читачів?
Найзворушливішим і водночас найважливішим висновком опитування є сила випадковості, яка насправді є нашою можливістю:
37% українців зізналися, що можуть почати читати більше завдяки випадковій зустрічі з цікавою книжкою
«Тому маємо зробити так, щоб ця зустріч відбувалася якомога частіше», — наголосила Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка культури України Тетяна Бережна. Оригінал повідомлення читайте ТУТ.
Це означає, що кожна наша виставка, кожна тематична поличка чи навіть затишний куточок у бібліотеці — це шанс подарувати комусь любов до читання.
А як зробити книжку ближчою? Заступниця Міністра Богдана Лаюк зауважує, що збільшення кількості регулярних читачів — це наша спільна справа: видавців, книгарів та бібліотекарів.
🔍 Що це означає для нас — публічних бібліотек? (C. 39–41)
Результати опитування дають нам, бібліотекарям та громаді, щирий привід для роздумів:
Половина українців поки не користуються бібліотеками. Це великий потенціал для нашого розвитку та пошуку нових форматів.
Кожен п’ятий із тих, хто не бере книжки в бібліотеці, не зміг пояснити чому. Це свідчить про те, що у людей часто немає бар’єру чи негативу — їм просто потрібне дружнє нагадування про те, що ми поруч і завжди відкриті.
У селищах міського типу та невеликих громадах частіше нарікають на відсутність бажаних книжок. Це важливий сигнал для оновлення фондів.
Також у дослідженні є надзвичайно цікаві описи читацьких аудиторій та їхніх практик (обов’язково зазирніть на сторінки 47–53 — там детально описано, хто і як читає сьогодні в Україні!). Це готовий портрет нашого відвідувача — з його потребами, страхами та вподобаннями.
Оригінал дослідження читайте за посиланням gradus_report_minkult_chytannya-final_compressed
Інфографіку та головне фото до допису, яке підготовлене Мінстерством культури України, поширюється із відкритих джерел – офіційної сторінки міністерства у Facebook.
Колеги-бібліотекарі та активісти громад! Зміни починаються з нас. Ці дані — практичний компас для щоденної роботи.