Новий рік у нашому блозі розпочинаємо з огляду законодавчих новацій, що впливають як на організацію роботи бібліотек, так і на умови оплати праці фахівців. Розглянемо ключові зміни в оновленій нормативній базі:
12 грудня 2025 року було офіційно оприлюднено Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
⚖️ У 2026 році держава зробила принциповий вибір: мінімальна зарплата встановлена одразу на весь рік, без поетапного підвищення.
З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить:
- 8 647 грн — у місячному розмірі;
- 52 грн — у погодинному розмірі.
Якщо зарплата працівника менше мінімальної, а саме 8647 грн, потрібно здійснити доплату до мінімальної заробітної плати. У Міністерстві економіки нагадують, що така доплата є обов’язковою для всіх роботодавців і має забезпечити працівникам гарантований рівень оплати праці незалежно від системи нарахувань на підприємстві.
У 2026 році з мінімалки утримуються такі податки:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%;
- військовий збір – 5%.
Також у разі виявлення Держпрацею неоформлених працівників, то з 1 січня 2026 року штраф за це буде становити 86 470 грн за кожного неоформленого працівника. Якщо є порушення мінімальних державних гарантій, штраф складатиме з 1 січня 2026 року 2 МЗП за кожного працівника, тобто по 17 294 грн, порушення інших вимог трудового законодавства «коштуватиме» 1 МЗП – а це 8647 грн за кожне таке порушення.
⚖️ Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 02.01.2026 № 4 вніс зміни до порядку оплати праці працівників бюджетної сфери за Єдиною тарифною сіткою. Зокрема, з 1 січня 2026 року посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з окладу працівника 1 тарифного розряду – 3 470 гривен.
Наприклад, якщо оклад 1-го тарифного розряду становить 3 470 грн, а завідувачка бібліотеки-філії має 12-й розряд із коефіцієнтом 2,12, то посадовий оклад дорівнює:
3 470 грн × 2,12 = 7 356 грн.
Посадовий оклад менший від мінімальної зарплати (8 647 грн). Відповідно потрібно здійснити доплату до мінімальної заробітної плати.
Варто пам’ятати, що законодавством прямо визначено перелік виплат, які не включаються до заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру. До них належать:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
- доплати за роботу в нічний час;
- оплата надурочних годин;
- доплати за роз’їзний характер робіт;
- премії до святкових і ювілейних дат.
Важливо, що Постановою КМУ передбачено забезпечення диференціації заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.
До речі , Yevheniya Kravchuk , заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції після зустрічі 7 січня Комітету гуманітарної та інформаційної політики з оновленою командою Міністерства культури та інформаційної політики на своїй сторінці у фейсбуку наголосила про Головний кадровий виклик: оплата праці. «Це моє основне інституційне питання — низькі зарплати працівників культури. Необхідно відходити від застарілих тарифних розрядів, які роблять цю сферу непривабливою.
Позитивний приклад: Міністерство соціальної політики, яке змогло вийти на гарний рівень оплати для соціальних працівників.
Наступні кроки: Планую увійти до робочої групи при Мінкультури, яка працюватиме над оновленням системи оплати праці».
⚖️ У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» . Він імплементує в українське законодавство положення підпунктів (g) та (i) пункту 1 статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована Україною у 2009 році.
Нововведення стосуються розрахунку нормативу, звітності та відповідальності роботодавців.
Акценти:
Замість щорічного, роботодавці будуть зобов’язані розраховувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю щокварталу. Звітність про виконання нормативу також буде подаватися щоквартально у складі податкових розрахунків.
Норматив на квартал визначатиметься так:
- 1 робоче місце – для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників (СКШП) від 8 до 25 осіб.
- 4% від СКШП – для роботодавців із СКШП понад 25 осіб.
- 2% від СКШП – для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією чи навчанням осіб з інвалідністю.
Для зарахування працівника з інвалідністю до виконання нормативу, з 2026 року мають одночасно виконуватися три умови:
- Місце роботи має бути основним.
- Нарахована заробітна плата має перевищувати розмір мінімальної.
- Робочий час має відповідати нормальній або адаптованій тривалості.
Замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу запроваджується «цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю».
⚖️ Верховна Рада України 18 грудня 2025 року прийняла в цілому проєкт Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках.
Постанова про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках охоплює ключові події, інституції та постаті, які відіграли визначну роль у формуванні української державності. Це ще раз підкреслює важливість вшанування нашої історії на загальнодержавному рівні.
Серед ключових дат 2026 року:
- 450 років Острозькій академії – першому закладу вищої освіти у Східній Європі.
- 375 років битві під Берестечком.
- 50-річчя утворення Української Гельсінської групи.
- 170 років від дня народження Івана Франка та 160 років Михайла Грушевського.
- 120 років від дня народження Олени Теліги – поетеси та діячки ОУН.
- 100-річчя економіста і мецената Богдана Гаврилишина.
- 100-ті роковини вбивства Симона Петлюри в Парижі.
- 60 років співака В’ячеслава Хурсенка.
Детальнішетут
⚖️ Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про наставництво. Новий Закон визначає правові, організаційні та процедурні засади державної політики у сфері наставництва.
Цей документ закладає не просто юридичну основу, а цілу філософію системної підтримки та взаємної турботи в суспільстві.
Метою є побудова цілісної системи, де наставництво офіційно визнається як соціальна послуга. Це добровільна, безоплатна діяльність дорослих, яка представляє собою справжню громадську місію та форму відповідального волонтерства. Наставництво передбачає дружню підтримку, що базується на довірі, спілкуванні та взаємному розвитку. Детальніше тут
⚖️ Прийнято у другому читанні і в цілому проєкт Закону про академічну доброчесність.
Закон України «Про академічну доброчесність» створює правові передумови для підвищення якості освіти і науки, утвердження етичних стандартів в академічному середовищі та зміцнення довіри суспільства до результатів освітньої і наукової діяльності. Детальніше тут