Найбільш ефективними форматами бібліотерапії у публічній бібліотеці є групові форми роботи. Спільне читання з подальшим обговоренням дозволяє учасникам безпечно проживати емоції, знаходити відгук у досвіді інших та поступово зменшувати внутрішню напругу. Групи креативного письма дають можливість вербалізувати травматичний досвід і трансформувати його у текст — поезію, есе чи щоденникові записи. Ветеранські групи самодопомоги за принципом «рівний — рівному» сприяють відновленню соціальних зв’язків і формуванню спільноти підтримки, а бібліотека в цьому випадку виступає нейтральним і безпечним майданчиком.
В Україні вже існує практика публічних читань мілітарної поезії, де військові читають власні твори та вірші полеглих побратимів, що є важливим актом осмислення та інтеграції досвіду. Наживо ці вірші у виконанні авторів можна було послухати у межах читання мілітарної поезії «#Фронтмени», організованому «Культурним десантом» під час фестивалю «Книжкова країна».
Так, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека восени 2025 року провела цикл респект-зустрічей «Від міста наречених до міста сильних жінок». Зокрема – захід з нагоди Дня захисників та захисниць України, який був присвячений матерям і дружинам військовослужбовців, загиблих під час російсько-української війни. Учасниці ділилися власним досвідом соціалізації, здатністю продовжувати життя після втрати та активною участю у громадському житті. Учасниці розповіли про виховання дітей, волонтерську діяльність та підтримку спільнот, що об’єднують родини загиблих захисників.
У День захисників та захисниць України Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система првела вечір зустрічей із військовими та ветеранами, авторами поезії та музики. Захід супроводжувався виступом Валерія Вовка, автора поетичної збірки «Вірші, написані війною» та актора ветеранського аматорського театру «Серцевір», який разом із побратимом продемонстрував уривок із моновистави «Суха статистика війни».
Свої поетичні твори на воєнну тематику представила старший лейтенант Збройних сил України Людмила Ковальчук-Осипенко. Вперше у цьому форматі виступив із авторськими піснями запорізький музикант і журналіст Тарас Василенко, який наразі проходить службу в Чернігові.
Захід продемонстрував важливість культурної підтримки та творчого осмислення воєнного досвіду, став майданчиком для спілкування між військовими, ветеранами та громадою, а також підкреслив роль бібліотеки як центру збереження пам’яті, переосмислення власного досвіду та ментального відновлення.
Рівненська обласна дитяча бібліотека активно долучається до процесу реабілітації військовослужбовців, які проходять лікування у Державній установі «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Рівненській області». У партнерстві із Сектором соціального захисту та супроводу постраждалих сімей цієї установи бібліотека реалізує серію арт-терапевтичних і творчих заходів, покликаних сприяти психологічному відновленню та емоційній розрядці військових.
Зокрема, майстер-класи з розпису гіпсових фігурок і медово-імбирного печива, арт-терапевтичні заняття з художницею-ілюстраторкою Ганною Іллюк.
Завдяки цій діяльності бібліотека не лише розширює свої соціальні функції, а й стає важливою платформою психологічної адаптації та ресоціалізації військових через культуру, гру та мистецтво.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.Чижевського активно підтримує військовослужбовців, які проходять лікування у медичних закладах Кропивницького. Бібліотека реалізує партнерські ініціативи з лікарнями, громадськими організаціями, волонтерами, психологами та реабілітаційними центрами, надаючи пораненим захисникам психосоціальну підтримку та організовуючи спеціальні культурно-освітні заходи.
З початку широкомасштабної агресії в Україні бібліотека започаткувала проєкт «Книга для захисника», провела сотні заходів, спрямованих на психологічну реабілітацію та відновлення морального стану військових. Поранені отримують у бібліотеці доступ до виставок, зокрема робіт Людмили Кривенко «Арт-літо», беруть участь у майстер-класах із 3D-моделювання сувенірів, екоквестах та інтелектуальних іграх, що сприяють творчій самореалізації та емоційному відновленню.
Особливу увагу слід приділяти добору літератури. У бібліотерапії важлива не лише художня цінність тексту, а й його потенційний вплив на емоційний стан читача. Художня література допомагає розвивати емпатію, знаходити сенси й відчуття надії. Нон-фікшн, довідкові та освітні видання розширюють можливості ветеранів, надаючи знання про психологічну самодопомогу, правові питання, соціальні сервіси та адаптацію до цивільного життя. Важливо також працювати з потребами родин ветеранів, адже підтримка близького оточення безпосередньо впливає на процес реінтеграції.
До прикладу, добірка книг за порадою до Тетяни Сіренко — травматерапевтки, заступниці директора Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна», експертки проєкту «Психічне здоров’я для України» – Психологічна самодопомога: 10 книжок про те, як вирватися з емоційної прірви.
Також мережа освітньо-культурних просторів «Гончаренко центр» створила безкоштовну онлайн-бібліотеку для військових, ветеранів і членів їхніх родин. У бібліотеці зібрали корисні матеріали та ресурси — довідники, інструкції, зразки документів та юридичні пам’ятки. Колекція матеріалів включає такі розділи:
- Юридична допомога (права військовослужбовців, зразки рапортів, алгоритми дій у правових питаннях);
- Психологічна підтримка (інформація про реабілітацію, поради щодо подолання стресу);
- Адаптація до цивільного життя (покрокові інструкції, соціальні програми для ветеранів);
- Стосунки в родині (поради щодо збереження та відновлення сімейних відносин після повернення з війни).
Для переходу від поодиноких локальних ініціатив до системного впровадження бібліотерапії в Україні необхідні стратегічні рішення. Йдеться про розробку адаптованих методик, створення національного реєстру рекомендованої літератури, а також системне навчання бібліотекарів як фасилітаторів розвивальної бібліотерапії. Не менш важливим є міжвідомче партнерство — зокрема співпраця з Міністерством у справах ветеранів, Міністерством охорони здоров’я, психологічними службами та громадськими організаціями. У такій моделі бібліотека стає частиною ширшої інфраструктури психосоціальної підтримки ветеранів та членів їх родин.
Розширення таких практик неможливе без належної підготовки самих бібліотекарів. Важливою передумовою безпечного й ефективного впровадження бібліотерапії є цілеспрямоване навчання бібліотекарів особливостям спілкування з ветеранами війни та членами їхніх родин. Йдеться не про підготовку бібліотекарів як психологів, а про формування базових компетентностей травмоорієнтованої комунікації: розуміння впливу бойового досвіду на поведінку й емоційні реакції, вміння вести чутливу розмову без ретравматизації, дотримання етичних меж та вчасне перенаправлення до фахових служб. В Україні вже реалізуються навчальні програми, тренінги й освітні модулі для бібліотекарів, спрямовані на роботу з ветеранською аудиторією, психологічну безпеку бібліотечного простору та розвиток навичок підтримувального спілкування. Наявність таких практик засвідчує поступовий перехід від інтуїтивної допомоги до професійно підготовленої бібліотечної участі в системі психосоціальної підтримки ветеранів і їхніх родин.
VII Бібліотечний форум Житомирщини, що відбувся на базі Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва за підтримки Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації, об’єднав бібліотекарів, психологів, освітян, представників громадських організацій та органів влади й був спрямований на осмислення нової гуманітарної місії бібліотек у воєнний час. У фокусі заходу — дитиноцентризм, людиноцентризм і ветераноцентризм — розглядалися питання психологічної безпеки, безбар’єрності, ментального здоров’я та ролі бібліотеки як стабілізуючого простору громади. Окремий акцент було зроблено на ветеранському напрямі через літературно-мистецькі зустрічі з письменниками-ветеранами та психологічний практикум «Бібліотека як безпечний простір спільноти», під час яких бібліотекарі отримали практичні орієнтири щодо підтримувального спілкування, роботи зі складними емоційними станами та використання художнього слова як інструменту м’якої психосоціальної підтримки.
Рівненська обласна бібліотека провела вебінар «Практичний досвід спілкування з ветеранами та членами їхніх сімей» для бібліотекарів територіальних громад області, присвячений ролі бібліотек у підтримці інтеграції ветеранів у мирне життя.
Спікерка заходу, директорка КЗ «Ветеранський простір» Рівненської обласної ради Ольга Яковлєва, представила основні напрями діяльності установи, охарактеризувала категорії громадян, яким надається допомога, та наголосила, що бібліотеки є безпечним середовищем, де ветерани можуть отримати психологічну підтримку та відчути спокій і прийняття. Під час вебінару були представлені рекомендації щодо самодопомоги та технік подолання стресу. До обговорення долучився військовослужбовець ЗСУ та письменник Сергій Гридін, який підкреслив актуальність теми.
Учасники вебінару, серед яких дружини військовослужбовців та бібліотекарі, що працюють у волонтерських хабах на базі бібліотек, поділилися практичним досвідом взаємодії з ветеранами
Ще одним прикладом цілеспрямованої підготовки бібліотекарів до роботи з ветеранською аудиторією став професійний тренінг «Цифрова безпека та ветеранська політика як ключ до локальної стійкості громади: вимір бібліотек», проведений Коломийською міською публічною бібліотекою в межах Методичного дня. Захід був спрямований на формування у бібліотекарів комплексного бачення сучасних викликів безпеки та соціальної адаптації ветеранів, поєднуючи питання цифрової грамотності з основами ветеранської політики. Окремий навчальний блок було присвячено особливостям спілкування з людьми, які мають військовий досвід, формуванню чутливого та недискримінаційного підходу до комунікації, а також створенню в бібліотеці дружнього й безпечного середовища для ветеранів та членів їхніх родин. Важливо, що ініціатива стала логічним продовженням навчання, пройденого бібліотекарями у співпраці з громадським сектором і міжнародними партнерами, та засвідчила здатність публічних бібліотек трансформувати зовнішній освітній досвід у власні практики професійної підготовки, орієнтовані на підвищення стійкості громади.
Бібліотерапія є етично виваженим, економічно доступним і доказово ефективним інструментом підтримки ветеранів війни та членів їхніх родин. Зарубіжний досвід демонструє, що бібліотечна робота з ветеранами має бути довгостроковою й системною. Для України в умовах війни та післявоєнного відновлення бібліотерапія може стати не лише засобом індивідуальної підтримки, а й важливим елементом національної стійкості, де книга виступає інструментом зцілення, осмислення та повернення до повноцінного життя.