28–29 жовтня 2025 року відбулася VІ науково-практична конференція «Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі», присвячена 105-річчю Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету. Організаторами виступили Наукова бібліотека ХНМУ, Національна наукова медична бібліотека України та ВГО «Українська бібліотечна асоціація». Подія об’єднала фахівців бібліотечної справи з різних регіонів країни, які обговорили стратегічні напрями розвитку бібліотек у сучасних умовах, зокрема під час війни. Серед основних тематичних напрямів були представлені питання стійкості та адаптивності бібліотек у періоди соціальних потрясінь, менеджменту й інституційного розвитку, забезпечення доступності та інклюзії, цифрової трансформації від сканування до штучного інтелекту, збереження локальної спадщини у глобальному цифровому середовищі, бібліотек як медіаторів відкритої науки, підвищення інформаційної грамотності та розвитку професійних компетентностей бібліотекарів ХХІ століття.
Серед виступів, що викликали найбільшу зацікавленість учасників, була доповідь директорки Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету Ірини Киричок, яка представила унікальну ініціативу зі створення простору для психоемоційної підтримки університетської спільноти. Цей напрям став важливим складником діяльності бібліотеки в умовах воєнного часу, коли турбота про емоційний стан користувачів набуває особливої ваги. В межах програми проводяться артсесії «Магія Петриківського розпису», під час яких учасники знайомляться з історією українських традицій, символікою петриківського орнаменту, вивчають його базові елементи й на практиці створюють власні декоративні розписи. Такі заняття мають на меті не лише розвиток творчого потенціалу, а й психоемоційне розвантаження, формування культури піклування про ментальне здоров’я. Протягом 2024–2025 років було проведено 19 артсесій, у яких взяли участь 327 осіб — студенти, викладачі та члени їхніх родин. За результатами анкетування більшість респондентів відзначили позитивний вплив занять на зниження рівня стресу та покращення емоційного стану, що підтверджує важливість продовження таких практик у діяльності бібліотеки.
Продовжуючи тему психоемоційної підтримки й культурного розвитку, завідувачка відділу інформаційно-бібліографічної роботи Наукової бібліотеки ХНМУ Світлана Кравченко розповіла про трансформацію культурно-просвітницької діяльності університетської бібліотеки. Вона наголосила, що цифрові технології відкрили нові можливості для комунікації з користувачами та популяризації медичної науки. У фокусі уваги — створення віртуальних виставок, інтерактивних інтернет-журналів, зокрема ресурсу «Бібліотерапевт», який став важливим майданчиком для просвітницької та психологічної підтримки. У цих проєктах поєднано пізнавальний контент із елементами терапії через мистецтво та слово, що дозволяє бібліотеці бути не лише інформаційним, а й соціокультурним центром університетської спільноти. Також бібліотека створює віртуальні виставки-нариси, присвячені пам’яті видатних вчених-медиків, які зробили вагомий внесок у розвиток науки, освіти й охорони здоров’я, сприяючи збереженню академічної спадщини та формуванню історичної пам’яті.
Досвід поєднання інклюзії, освіти та турботи про ментальне здоров’я представила директорка бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Валентина Білоус. Вона розповіла про реалізацію пілотного проєкту «Бібліотека без меж», спрямованого на забезпечення доступу до освітніх ресурсів для людей з інвалідністю та користувачів із особливими освітніми потребами. Бібліотека активно співпрацює з Міжнародним інститутом вивчення травми, сприяє створенню безбар’єрного середовища та підтримці студентів у кризових ситуаціях. В університеті діє освітньо-науковий центр NotBox, який проводить навчальні заходи з акцентом на психологічне здоров’я, а бібліотека бере участь у численних культурно-просвітницьких, волонтерських та благодійних ініціативах. Така діяльність підтверджує, що бібліотека здатна бути важливою частиною системи підтримки людини у складних соціальних умовах, об’єднуючи навколо себе освітян, студентство і громаду.
В умовах війни бібліотеки Харкова працюють у надзвичайно складних обставинах, проте продовжують розвиватися та реалізовувати суспільно важливі проєкти. Директорка Наукової бібліотеки Державного біотехнологічного університету Наталія Ніколаєнко розповіла про основні напрями роботи установи, серед яких — збереження фондів, зокрема їх переміщення у безпечніші місця, та сканування рідкісних видань для створення електронних копій. Важливим завданням стало формування україномовного контенту на відкритих інтернет-платформах, участь у регіональному проєкті «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» та у створенні сторінки «ДБТУ на сторінках Вікіпедії». Бібліотека активно долучається до благодійних і спонсорських проєктів, підтримує переселенців, організовує збори для Збройних сил України, реалізує проєкт «Місце вдячності та шани». Професійне зростання команди, волонтерська діяльність і розвиток цифрових ресурсів стали невід’ємною частиною її стратегії під час війни.
Директорка Наукової бібліотеки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Марія Медведь презентувала досвід підтримки дітей із родин внутрішньо переміщених осіб. У бібліотеці відкрито спеціальну локацію для дітей ВПО, де регулярно проводяться освітньо-розважальні заходи, екскурсії та майстер-класи. Такі ініціативи допомагають дітям адаптуватися до нового середовища, познайомитися з культурою Закарпаття та відчути себе частиною місцевої громади. Водночас ці зустрічі формують у дітей емоційну стійкість і позитивне сприйняття нових соціальних зв’язків, що особливо важливо для родин, які пережили вимушене переселення.
Великий інтерес викликав виступ директорки Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Наталії Петренко, присвячений міжнародним грантовим ініціативам і проєктам відбудови бібліотеки, яка зазнала пошкоджень від обстрілів. Завдяки міжнародним грантовим коштам проводяться масштабні реставраційні роботи, зокрема відновлення даху, світлового ліхтаря, системи опалення головного корпусу, а також ремонт приміщення міського абонемента. У межах грантових програм здійснено протиаварійні роботи та відновлення вікон. Триває реставраційний ремонт системи опалення головного корпусу бібліотеки, що здійснюється за підтримки Цільового фонду Японії «Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО». Ці кроки спрямовані на створення безпечних умов для користувачів і працівників бібліотеки, а також на збереження унікальних фондів, що становлять частину культурної спадщини країни. Виступ став прикладом того, як міжнародна солідарність допомагає українським бібліотекам виживати й відновлюватися, зберігаючи свою роль у культурному житті країни.
Особливий інтерес викликала історія співпраці Центральної дитячої бібліотеки Новобаварського району м. Харкова з британською бібліотекою-партнером The Campus Library, North Somerset Council у межах міжнародного проєкту «Бібліотеки – посестри: Україна – Велика Британія». Як розповіла бібліотекарка Вікторія Жупинська, спільна діяльність триває вже два роки й охоплює широкий спектр ініціатив — від проведення екологічних заходів та Літнього марафону читання до виставок, присвячених українській культурі, та передачі англомовних і українських книг для популяризації української мови у Великій Британії. Цей досвід став яскравим прикладом партнерства без кордонів і дружби, заснованої на спільних цінностях освіти, культури та взаємопідтримки.
Глибокий емоційний відгук аудиторії викликала розповідь завідувачки Гранітненської сільської бібліотеки відділу культури, молоді та спорту Мирненської селищної військової адміністрації (Волноваський район, Донецька область) Любові Полєвої. Після окупації селища бібліотека була втрачена, а українська література — знищена: книги вилучено, розстріляно як мішені та спалено. Попри це, бібліотекарка не припинила роботу: створила нові сторінки бібліотеки у соціальних мережах, організувала онлайн-заняття, майстер-класи, розмовний клуб і продовжила збір краєзнавчих матеріалів громади. Її діяльність стала символом незламності українських бібліотекарів, здатних відновлювати культурне життя навіть у найскладніших обставинах.
Професійна частина конференції також охопила питання цифрової трансформації та впровадження штучного інтелекту у бібліотечну практику. Головний бібліотекар кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Анастасія Бугрій представила доповідь «Цифрові платформи для віртуальних виставок у практиці європейських бібліотек». Вона розглянула функціональні можливості платформ Omeka, Movio та Genially, порівняла їх за рівнем доступності, зручності використання та інтерактивністю. На основі аналізу європейського досвіду було зроблено висновки про ефективність цих інструментів для українських бібліотек, які прагнуть створювати сучасні онлайн-виставки та просувати власні ресурси у віртуальному просторі. Окремий блок конференції був присвячений новим напрямам використання штучного інтелекту — від генерації текстових матеріалів до автоматизації процесів управління інформацією, що свідчить про готовність українських бібліотек до активної інтеграції у цифрову екосистему.
Загалом конференція продемонструвала, що бібліотеки залишаються осередками людяності, знань і духовної стійкості. Вони не лише зберігають і популяризують культурну спадщину, а й стають платформами для діалогу, творчості, психологічного відновлення та соціальної інтеграції. Попри війну, українські бібліотеки впевнено рухаються у часі та просторі, адаптуючись до нових викликів, розширюючи горизонти співпраці та утверджуючи себе як важливі соціокультурні інституції сучасності.