Сучасні публічні бібліотеки вже не обмежуються традиційною роллю зберігання книг. Вони поступово трансформуються у простори, де розвивається спільнота, формується нова культура взаємодії та народжуються соціальні ініціативи. Це головна думка статті “Public Libraries as Social Innovators” , опублікованої у 2024 році. Автори команди LibrarIN дослідили, як змінюється місія публічних бібліотек у XXI столітті.
Стисло про LibrarIN. Це сайт проєкту програми «Горизонт Європа», який відкриває нові можливості для партисипативного управління та сталого фінансування європейських бібліотек як ключових культурних установ, з’явилася ця дослідницька стаття.
Від техніки до людського виміру
Традиційна модель бібліотечної діяльності спиралася на мобілізацію технічних можливостей у контексті низької взаємодії. Іншими словами, бібліотека виступала як посередник між користувачем і ресурсом: надає книжку, забезпечує доступ до каталогу, пропонує довідку.
Сьогодні ж ситуація змінюється. Бібліотека входить у режим високої взаємодії, коли в центрі — не ресурси як такі, а людські здібності, креативність і співпраця. У статті ось як це описано: «…відхід від мобілізації технічних можливостей у контексті низької інтерактивності до мобілізації людських можливостей у контексті високої інтерактивності». Тобто, тепер важливо не тільки, що саме зберігається, а те, як і разом з ким відбувається створення нового знання.
У статті зазначено, що сьогодні бібліотеки поступово переходять від функції тих, хто зберігає книжки до тих, хто формує спільноту. Це означає зміну фокусу з матеріальних ресурсів на взаємодію між людьми.
Бібліотека більше не просто місце доступу до інформації, а майданчик для спілкування, обміну думками, взаємного навчання. Автори відзначають, що така трансформація вимагає не просто нових послуг, а іншого підходу до роботи з користувачами.
Соціальна інновація у фокусі
Соціальна інновація, за визначенням авторів, — це зміна моделей взаємодії між людьми. Як наслідок, публічні бібліотеки є ключовими гравцями в економіці знань.
У цьому контексті бібліотеки можуть виступати як посередники, що допомагають вибудовувати нові соціальні зв’язки та підтримувати партнерства.
Це означає, що бібліотека бере участь у вирішенні соціальних завдань: допомагає людям об’єднуватися, ініціювати зміни, реагувати на нові потреби громади.
У статті також йдеться про зміну логіки послуг. Якщо раніше переважали послуги з низькою взаємодією (наприклад, видача книг), то зараз все більшого значення набуває співпраця з користувачами у форматі живого спілкування, творчих зустрічей, клубів, відкритих подій. Таким чином, бібліотека починає працювати з людьми як з активними учасниками процесу, а не як з пасивними споживачами послуг.
Зі зміною ролі бібліотеки змінюється і роль бібліотекаря. Він вже не лише фахівець з інформації, а й модератор, фасилітатор та організатор спільної діяльності. Це вимагає нових навичок: уміння вести діалог, працювати з групами, підтримувати ініціативи громади. Це означає, що бібліотека виступає у ролі платформи для зв’язків, де зустрічаються різні учасники — мешканці, активісти, підприємці, молодь, а бібліотекар майбутнього — не просто фахівець зі знань, а архітектор соціальних зв’язків, який вміє будувати середовище довіри, співучасті та спільної творчості.
Одночасно у статті підкреслюється важлива особливість суспільства знань. Сучасна економіка цінується не лише кількістю накопичених знань, а й умінням створювати їх у взаємодії. Тому бібліотека, що розглядає себе лише як сховище, ризикує залишитися осторонь ключових суспільних процесів. Натомість бібліотека, що працює як соціальний інноватор, — стає простором колективного виробництва знань: через дискусії, спільні проєкти, випадкові зустрічі, «слабкі зв’язки» між людьми. У цьому процесі бібліотека може бути простором, де виникає нове — через зустрічі, обговорення, співтворчість. Це означає, що бібліотека не лише передає знання, а й створює умови для його народження. Так формується нова цінність бібліотечного простору.
Виклики, які штовхають до змін
Перетворення бібліотеки на соціального інноватора не відбувається у вакуумі. На тлі цього руху постають і виклики, які стають каталізатором змін.
Серед них — зниження відвідуваності, скорочення фінансування, конкуренція з боку цифрових платформ, зміна моделей уваги у користувачів.
Та замість конкурувати, бібліотеки можуть створювати альтернативну цінність: пропонувати не лише інформацію, а й участь, досвід, спільноту.
І саме в цьому — шанс на відновлення суспільного інтересу до бібліотеки як до простору, що має сенс.
Соціальна інновація в бібліотеці не може бути просто «додатком» до традиційної діяльності — виставок чи клубів. Це переформатування самої культури взаємодії: коли бібліотека більше не обслуговує пасивних відвідувачів, а працює з активними учасниками, які спільно створюють зміст, ідеї, сенси.
Згідно з висновками авторів статті, майбутнє публічних бібліотек залежить від їхньої здатності бути частиною змін у суспільстві. Публічна бібліотека може бути осередком довіри, діалогу, підтримки. А бібліотекар — не просто виконавець, а той, хто допомагає громаді об’єднати зусилля та знайти нові підходи до розвитку.
Це означає, що бібліотеки мають шанс відігравати ще важливішу роль у майбутньому. Але для цього потрібне бачення, готовність змінюватися та працювати з людьми по-новому.