Коли книга стає ліками: бібліотерапевтична місія бібліотек (ч. 1)

Бібліотерапія, що визначається як використання книг для терапевтичних цілей, стала поширеною практикою в сучасних зарубіжних і українських бібліотеках. Це явище відображає зростаюче розуміння потенціалу літератури у підтримці психічного здоров’я та добробуту громад по всьому світу.

Концепція бібліотерапії має давню історію – ще в стародавньому Єгипті над входом до царської бібліотеки фараона Рамсеса II був напис “дім зцілення для душі” (детальніше див. статтю С. Ковальчук «Бібліотерапія» в УБЕ та статтю “Бібліотерапія” у ВУЄ.

У наш час різні країни демонструють унікальні моделі впровадження бібліотерапевтичних практик.

Так, Великобританія, яка  є піонером у впровадженні системних підходів до бібліотерапії,  за останні два десятиліття розвинула три контрастні моделі бібліотерапії.

Серед них:

Програма Reading Well  — це загальнонаціональна ініціатива у Великобританії, започаткована The Reading Agency у співпраці з Libraries Connected (раніше — Society of Chief Librarians). Програма надає перевірені експертами списки книжок, які допомагають людям покращити своє психічне здоров’я, впоратися з життєвими викликами або підтримати близьких.

 Мета програми:

  • Підтримати психічне здоров’я за допомогою читання
  • Надати надійні джерела самодопомоги
  • Підвищити роль бібліотек у сфері охорони здоров’я та добробуту.

Основні напрями програми Reading Well:

  • Reading Well for mental health – книжки для дорослих із тривогою, депресією, травмою, ОКР, розладами харчової поведінки тощо.
  • Reading Well for young people (Shelf Help) – підлітковий сегмент — проблеми стресу, самоповаги, дружби, тиску однолітків.
  • Reading Well for children – включає книжки для дітей віком 7–11 років, які допомагають краще розуміти свої емоції, переживати втрату, гнів тощо.
  • Reading Well for long term conditions – для тих, хто має хронічні захворювання (діабет, артрит, рак), і потребує психологічної підтримки.

Reading Well for dementia – книги для людей з деменцією, їхніх родичів та опікунів.

Як працює програма?

  • Списки книг складаються експертами з охорони здоров’я, включаючи NHS, NICE, психіатрів, психологів і практиків.
  • Книги доступні безкоштовно в публічних бібліотеках по всій Великобританії.
  • Бібліотеки використовують плакати, буклети та онлайн-ресурси, щоб інформувати спільноту.
  • Часто реалізується у співпраці з місцевими органами охорони здоров’я — лікарі можуть “прописувати” книги пацієнтам.

📖 Приклади активностей бібліотек:

  • Bristol Libraries проводять регулярні зустрічі “Bibliotherapy Reading Groups”, де обговорюють книги з Reading Well.
  • Leeds Libraries інтегрували програму в роботу з молоддю — провели тренінги з емоційного інтелекту на базі рекомендованих книжок.
  • Manchester Libraries проводять інформаційні кампанії на місцевому рівні в партнерстві з NHS Trust.
  • У бібліотеках Лондона часто використовують Reading Well як елемент підтримки іммігрантів, що адаптуються до нового середовища (особливо — категорії про тривогу та депресію).

Результати:

  • Більше 3 млн читачів скористалися книгами з Reading Well.
  • 90% користувачів сказали, що книги допомогли їм краще зрозуміти стан, з яким вони стикаються.
  • 85% бібліотекарів вважають, що програма сприяє зміцненню зв’язків між бібліотеками і місцевими службами охорони здоров’я.

  Shared Reading — це модель групового читання вголос, де учасники разом слухають уривки художньої літератури (переважно прози та поезії), які читає фасилітатор, а після прочитання тексту слухачі діляться своїми думками, спогадами та емоціями. Групи зустрічаються щотижня (онлайн або офлайн), 60–90 хвилин.

Учасники часто називають ці сесії “терапією без терапії”, повідомляють про зменшення тривожності, самотності, депресивних симптомів.

Модель була заснована організацією The Reader (Ліверпуль, Велика Британія) понад 20 років тому.

Міцну традицію щодо креативної бібліотерапії має Австралія та Нова Зеландія.

  • Так, в Тасманії (острівний штат Австралії) у партнерстві з місцевими бібліотеками й охороною здоров’я діє програма Words for Wellbeing (Слова для благополуччя). За програмою пропонуються списки літератури для зцілення, адаптовані до різних потреб (від тривоги, депресії, втрат); проводять поетичні сесії, воркшопи з творчого письма, обговорення літератури; користується підтримкою психологів, бібліотекарів, арт-терапевтів.
  • Бібліотерапія у  Державній бібліотеці Вікторії – це безкоштовний, фасилітований підхід до саморефлексії, що використовує оповідання та вірші, що читаються вголос через серію подкастів. Бібліотерапію проводить практикуючий бібліотерапевт, доктор Сьюзен Маклейн. Користувачам, бажаючим долучитись до бібліотерапії бібліотека пропонує ознайомитись із порадами для того, щоб отримати максимальну користь від кожного подкасту:
          • Будьте готові прийняти досвід читання вголос.
          • Оповідання та вірш читаються повільно… насолоджуйтесь словами, дозвольте собі поглинути їхній зміст та образи, які вони передають.
          • Намагайтеся не піддаватися спокусі робити щось інше, поки слухаєте. Зосередьтеся на словах повністю та утримайтеся від суджень.
          • Зверніть увагу на будь-які почуття, які у вас виникають. Можливо, ви захочете тримати під рукою блокнот, щоб робити нотатки.
          • Приділіть трохи часу, щоб обміркувати свою поточну ситуацію з різних точок зору.
          • Розслабтеся. Насолоджуйтесь цими історіями та віршами: вони для вас.
          • Детальніше тут

В Університеті Мельбурна діє магістерська програма з підготовки фасилітаторів для роботи з нарративними підходами у контекстах травми, відновлення, сімейної роботи. У студентів формуються аналітичні, клінічні, дослідницькі компетенції з власним практичним проєктом у фінальному модулі .

Також функціонує мережевий ресурс Narrative Practice Research Network (Мережа досліджень наративної практики). Це спільна ініціатива Університету Мельбурна та Dulwich Centre. Ресурс  підтримує дослідження та практику щодо: наставництва, публікацій, конференцій, спільних програм, науково-практичного зростання фасилітаторів .

Окрім благополучних країн існують численні приклади використання бібліотерапії в публічних бібліотеках країн, які пережили війну чи військові конфлікти. Бібліотерапія в цих контекстах часто використовується як засіб емоційного відновлення, подолання травми та підтримки психічного здоров’я.

♦  Так, після геноциду 1994 року в Руанді бібліотеки та громадські центри проводили сесії з читання й обговорення книжок для дітей-сиріт та дорослих, які пережили втрату. Проєкт «Books for Rwanda» («Книги для Руанди») підтримував бібліотеки в сільських регіонах і включав читання терапевтичних історій. В центрі уваги були казки, які допомагали дітям впоратись з втратою та відновити довіру до дорослих.

 В Сьєрра-Леоне після громадянської війни (1991–2002) в місцевих бібліотеках організовувалися читальні гуртки для підлітків, які допомагали відновлювати навички соціальної взаємодії та критичного мислення.

♦  Після Балканських воєн 1990-х бібліотеки в Сараєво впроваджували наративну терапію через читання, щоб допомогти мешканцям опрацювати свої воєнні спогади. Спільні обговорення книжок відбувались у форматі “бібліотечних вечорів” із психологами.

Далі буде…

Фото заставки «Бібліотерапія – образ книги та серця» , Ноттінгемський університет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)