Краудсорсинг у бібліотеках: як громада допомагає зберігати історію та знання

Сучасні публічні бібліотеки трансформуються відповідно до змін у суспільстві, технологічного розвитку та потреб громади. Основні тренди в їх діяльності включають, зокрема, діджиталізацію та впровадження інновацій: електронні бібліотеки: чат-боти та AI-сервіси;  віртуальні та доповнені реальності (VR/AR)краудсорсингові ініціативи.

Пропоную сьогодні розглянути краудсорсингові ініціативи в бібліотеках – це ефективний спосіб залучення громади до спільної роботи над створенням та збереженням культурної та історичної спадщини. Цей підхід дозволяє бібліотекам не лише ефективніше опрацьовувати великі обсяги інформації, а й зміцнювати зв’язки з громадою, залучаючи людей до спільної роботи над проєктами. Завдяки цьому бібліотеки стають активними центрами колективної пам’яті та історичного збереження.

Краудсорсингові ініціативи можуть мати різні форми: від оцифрування газетних архівів і транскрибування рукописів до збору усних свідчень та фотографій минулого. Серед основних напрямків таких ініціатив:

  Оцифрування архівних матеріалів

Бібліотеки залучають волонтерів до сканування старих книг, газет, рукописів, фотографій.

Спільнота може допомагати в розпізнаванні та розшифруванні рукописних текстів  тощо.

Так, Національна бібліотека Фінляндії активно залучає громадськість до оцифрування та збереження культурної спадщини через краудсорсингові ініціативи. Одним із таких проєктів є «Digitalkoot» («Цифрові добровольці»), який поєднує краудсорсинг та елементи відеоігор для перевірки оцифрованих записів на наявність помилок. Цей проєкт реалізовувався на базі технології компанії Microtask, яка автоматично розбиває завдання на невеликі частини та розподіляє їх серед волонтерів по всьому світу.

Digitalkoot було створено спеціально для того, щоб допомогти оцифрувати газетні архіви Національної бібліотеки Фінляндії. Більшість інформації в газетних архівах Національної бібліотеки Фінляндії вже скопійовано в комп’ютерні бази даних за допомогою комп’ютеризованого розпізнавання тексту. Проблема в тому, що комп’ютери не можуть розпізнати всі слова. Особливо, коли якість вихідного матеріалу низька, результати потрібно фіксувати вручну. Для цього потрібно багато ручної роботи.

Завдяки таким ініціативам, бібліотека не лише покращує якість своїх цифрових архівів, але й активно залучає громадськість до процесу збереження національної спадщини, роблячи його інтерактивним та доступним для широкого кола учасників.

  Збір усних історій громади

Організація кампаній зі збору спогадів очевидців важливих історичних подій.

 Запис інтерв’ю з ветеранами, діячами культури, місцевими жителями, що зберігають пам’ять про події регіону.

Міжнародний проєкт «StoryCorps» – це американська некомерційна організація, заснована в 2003 році, яка займається записом, збереженням та поширенням історій людей з різних верств суспільства. Її місія полягає в тому, щоб допомогти людям повірити одне в одного, висвітлюючи людяність та можливості в кожному з нас — одна історія за раз.

З моменту свого заснування, StoryCorps допомогла майже 700,000 людей по всій країні провести змістовні розмови про їхнє життя. Ці записи зберігаються в Бібліотеці Конгресу США, створюючи найбільший в світі архів людського досвіду.

StoryCorps також пропонує мобільний додаток, доступний на платформах, який дозволяє користувачам самостійно записувати та ділитися своїми історіями, сприяючи розширенню архіву та залученню більшої кількості людей до збереження усної історії.​

Ця організація відіграє важливу роль у збереженні індивідуальних історій, сприяючи взаєморозумінню та єдності в суспільстві через силу особистих наративів.

Українські бібліотеки проводять значну роботу зі збереження історій війни. Так, Хмельницька обласна бібліотека для молоді оголосила молодіжний проєкт-конкурс «Розповім про Героя». За умовами конкурсу молодь викладає у соцмережах відеоролик про воїна зі своєї громади, додавши розповідь про нього і хегшет #Розповім_про_Героя. Нині вже поширено понад 150 таких роликів на каналі YouTube та соціальній мережі Фейсбук. Кінцевою метою конкурсу є формування меморіальної бази про воїнів-подолян на основі місцевої інформації.

  Проєкт Вінницької ОУНБ «Голоси живої історії»  отримав нове продовження у 2022 році. Був створений сайт з метою збереження/архівування оригінальних джерельних записів свідків та надання доступу до зібраних колекцій усноісторичних свідчень. Сайт «Голоси живої  історії» базується на основі зібрання усних свідчень, що зберігаються у Вінницькій ОУНБ ім. В. Отамановського. До зібрання входять записи, здійснені працівниками бібліотеки й бібліотечними фахівцями Вінниччини. Оприлюднені інтерв’ю доповнені текстовими транскрипціями, світлинами, документами, записами, які надали оповідачі.

Мета проєкту «Голоси живої історії»,  який отримав фінансову підтримку Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, –  активізувати роботу зі збору усноісторичних досліджень, наративів, інтерв’ю учасників й очевидців (вінничан) Революції Гідності, подій, що відбуваються у зоні ООС (АТО), життєвих історій внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Вінницькій області.

Хмельницька міська центральна бібліотека створює базу даних про воїнів громади на сайті бібліотеки, – світлини та інформацію про понад 200 загиблих Хмельничан. Віртуальна виставка «Героїв не вмирають», залучаючи мешканців громади до збору та уточнення інформації про полеглих Героїв.

Проєкт «Галерея історій» реалізовується Запорізькою бібліотечною асоціацією в партнерстві із Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою та Запорізькою обласною державною адміністрацією у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його мета – збір і фіксація життєвих історій людей, фіксація свідчень про злочини російських військових проти України. Після початку повномасштабної війни бібліотекарі записали 10 інтерв’ю  з непересічними особистостями. Відеоінтерв’ю, зібрані та записані в межах проєкту, доступні на YouTube-каналі «Галерея історій».

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових долучилася до  проєкту “Зміцнення соціальної згуртованості та заснування суспільного договору у постраждалій від війни Чернігівській області“, який діє в Україні з листопада 2022 року. Партнери проєкту – миротворча організація ПАКС (PAX) Нідерланди, ГО “Український центр ненасильницького спілкування і примирення “Простір гідності”, ГО “Центр Доброчин” та Український інститут національної пам’яті. Проєкт фінансується програмою Міністерства закордонних справ Нідерландів МАТРА.

Мета проєкту – збереження пам’яті про події російсько-української війни, зокрема запис спогадів свідків оточення Чернігівщини та облоги Чернігова російськими військами.
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових також долучилася до проєкту, маючи на меті збір усних свідчень очевидців війни, що живуть у Чернігові. Спогади свідків оточення Чернігова та облоги міста російськими військами записувала. Наразі вже записано 36 усноісторичних інтерв’ю з мешканцями Городнянської громади й Чернігова. Це спогади людей, що пережили окупацію та облогу. На основі цих розповідей було створено вуличну виставку та збірник “Свідчення про війну. Чернігівська та Городнянська громади”. Збірник містить фрагменти 25 спогадів, матеріали виставки подано в дещо розширеному форматі.

Наразі відеоматеріали розміщені на YouTube за посиланням. Надалі зібрані матеріали зберігатимуться в архіві усних свідчень Українського інституту національної пам’яті.

 Чернігівська обласна бібліотека для дітей , впроваджує  проєкт «Пережите. Спогади про життя під час війни», спрямований на збирання, зберігання та поширення спогадів, свідчень очевидців подій російсько-української війни у різних форматах (рукописи, друковані матеріали, фото, відео). На даний час працює Блог «ПЕРЕЖИТЕ. Спогади про життя під час війни».

Долинська ЦПБ продовжує проєкт – створення аудіоподкасту “Свій до свого“, який популяризує творчість місцевих авторів. Ця ініціатива, розпочата минулого року, спрямована на те, щоб познайомити широку аудиторію з літературними здобутками Долинщини.

Проєкт пропонує мешканцям можливість записати власне читання поезії чи уривків із прозових творів місцевих авторів. Щоб долучитися до ініціативи, потрібно обрати улюблений твір автора з Долинщини, записати його у форматі аудіо та надіслати до бібліотеки. Всі записані твори публікуються у розділі “Актуально” на офіційному сайті бібліотеки . На сайті бібліотеки вже доступні перші записи, і їхня кількість постійно зростає.

  Спільне наповнення електронних бібліотек та картотек

Читачі можуть допомагати у впорядкуванні метаданих для цифрових архівів.

 Внесок у створення баз даних локальної історії – краєзнавчі дослідження, історії родин.

 Бібліотеки запрошують громаду до збору унікальних фото, листів, документів для тематичних виставок.

«Бібліотека Вікіпедії» (The Wikipedia Library) — це ініціатива, спрямована на надання активним редакторам Вікіпедії безкоштовного доступу до надійних джерел інформації, необхідних для покращення статей енциклопедії. Цей відкритий дослідницький центр дозволяє редакторам отримувати доступ до платних наукових журналів, баз даних та інших ресурсів, що сприяє підвищенню якості та достовірності вмісту Вікіпедії.

Ініціатива також активно залучає бібліотекарів до процесу редагування Вікіпедії. Однією з таких акцій є #1Lib1Ref (One Librarian, One Reference), яка закликає кожного бібліотекаря додати хоча б одне посилання на авторитетне джерело у Вікіпедію. Ця міжнародна кампанія підкреслює важливість участі бібліотекарів у забезпеченні точності та надійності інформації в енциклопедії. ​

Завдяки «Бібліотеці Вікіпедії» редактори можуть безкоштовно отримувати доступ до різноманітних ресурсів, що зазвичай є платними, що сприяє більш глибокому дослідженню тем та підвищенню якості статей. Це, у свою чергу, робить Вікіпедію більш надійним та авторитетним джерелом інформації для користувачів по всьому світу.

У 2024 році Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого та ГО «Вікімедіа Україна» підписали меморандум про співпрацю, за яким бібліотекарі наповнюватимуть «Вікіпедію» в якості підвищення кваліфікації. Для початку планується навчити навичкам наповнення Вікіпедії низку бібліотекарів, які надалі стануть наставниками у цій справі для своїх колег.

Загалом за числом статей у Вікіпедії Україна посідає 14-те місце в світі, а за розміром бази даних – 12-те місце в світі, що свідчить про високий рівень.

Europeana, європейська цифрова платформа культурної спадщини, активно впроваджує краудсорсингові проєкти для покращення та збагачення своїх цифрових колекцій. Одним із таких проєктів є CrowdHeritage, метою якого було створення окремої онлайн-платформи для залучення громадськості до збагачення метаданих обраних культурних об’єктів з колекцій Europeana. ​

Платформа CrowdHeritage дозволяє користувачам брати участь у краудсорсингових кампаніях, спрямованих на покращення метаданих оцифрованих колекцій культурної спадщини.

Крім того, Europeana підтримує інші ініціативи, спрямовані на залучення громадськості до процесу збагачення цифрових колекцій, такі як транскрибування рукописів, класифікація об’єктів та ідентифікація людей і предметів на фотографіях.

Завдяки цим краудсорсинговим проєктам, Europeana не лише покращує якість та доступність своїх цифрових колекцій, але й активно залучає громадськість до процесу збереження та популяризації культурної спадщини Європи.

Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради впроваджує локальний онлайн проєкт «Мій край, моя родина у старих світлинах», метою якого є оцифрування оригінальних фотознімків для створення дописів, відеороликів у соціальних мережах. Збирають старі фото на яких зображені люди, родини, будівлі та опис цікавих історичних фактів про населені пункти та жителів Томашпільщини.

Завдяки конкурсу міні-грантів “ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ’ від ГО Ми – Вінничани та Лариса Білозір для реалізації проєкту придбано сучасний смартфон, який має вбудовані камери для фотографування старих фото та сканування за допомогою додатку. Файли зберігаються у хмарному сховищі Google Drive, синхронізуються на всіх пристроях бібліотеки та є загальнодоступні. Для сприяння популяризації локального проєкту та поширення інформації про нього створено спеціальний QR-код проєкту. Він розміщений на сторінках бібліотеки у соціальних мережах. Скануючи QR-код, можна перейти на інформацію про проєкт та переглянути фотоархів. Наразі здійснюється поетапний збір та опрацювання працівниками Публічної бібліотеки та бібліотек-філій старих фотографій жителів Томашпільської громади для створення дописів, відеороликів у соціальних мережах.

Бібліотечні заклади Бершадської міської територіальної громади реалізують загальнобібліотечний онлайн-проект «Світлописи минулих літ», ініційований Бершадська бібліотека. Зібрані старі світлини передають історію родин, поколінь, колективів і подій краю. Зібрані світлини відображають культуру, побут, одяг, посуд, традиції, звичаї, пісні.

Краудсорсингові ініціативи відкривають нові можливості для бібліотек, перетворюючи їх на центри активної взаємодії громади та збереження колективної пам’яті. Завдяки цифровим технологіям та залученню волонтерів, бібліотеки можуть ефективно оцифровувати архівні матеріали, збирати усні історії, формувати електронні бази даних і популяризувати культурну спадщину.

Світовий досвід показує, що такі проєкти можуть мати значний вплив на збереження історії. Наприклад, фінський проєкт Digitalkoot залучив тисячі волонтерів до виправлення помилок у текстах старих газет, американський StoryCorps створив один із найбільших архівів усних історій, а Wikipedia Library допомагає редакторам отримувати доступ до якісних джерел інформації.

Українські бібліотеки також активно долучаються до цього процесу, реалізуючи унікальні ініціативи. Збір історій війни, оцифрування фотографій, створення віртуальних архівів – усе це допомагає не лише зберегти важливі свідчення, а й зробити їх доступними для широкого загалу.

Популяризація таких ініціатив та розширення їхнього масштабу може стати важливим кроком у зміцненні ролі бібліотек у суспільстві. Співпраця між бібліотеками, істориками, технологічними фахівцями та громадою дозволить створити стійку систему збереження культурної спадщини, що буде цінною для майбутніх поколінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)