Бібліотека у кожного своя! Для когось це місце роботи, для іншого – місце відпочинку чи натхнення, місце тиші чи багатства спілкування… Але є люди для кого бібліотека – місце повноцінного життя. Ми сьогодні знайомимо вас з досвідом бібліотеки, що розвернена обличчям до своєї громади. Так, тут є категорія особливих читачів, які відчувають себе звичайними та щасливими, і рідні та чужі люди їх також відчувають звичайними. Відвідування цієї бібліотеки стало подарунком від львівських колег, які щиро поділилися своєю майстерністю. Маємо надію, що досвід Жидачівської міської публічної бібліотеки (Львівська обл.) надихне колег.
Автори:
Олена Шматько, завідувач науково-методичного відділу КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека»
Любов Янклевич, директор КЗ «Жидачівська міська публічна бібліотека»
* * *
Кращий спосіб почати робити –
перестати говорити і почати робити.
Уолт Дісней
Порятунок світу – це довготривала гра з безліччю місій. А шлях до повної перемоги окреслюють Цілі сталого розвитку, ухвалені на Саміті ООН у 2015 р. Нам дали 15 років, 17 цілей та 169 індикаторів. У 2030 р. не підуть фінальні титри, але ми можемо прокинутися у кращому світі та перейти до нового розділу без бідності, нерівності та кліматичної кризи. Натомість прийдуть мир та справедливість, але лише за умови, що ми добре постараємося.
Бібліотеки відіграють важливу роль у суспільних перетвореннях. Завдяки адвокаційній діяльності ІФЛА та УБА вони були визнані важливими гравцями у сфері реалізації Цілей сталого розвитку та мають механізми розповсюдження цих знань у суспільстві.
Тому, головними завданнями сучасних бібліотек на наступні десятиліття є забезпечення рівного доступу до інформації, запобігання цензурі, сприяння усуненню цифрової нерівності, особливо у сільських районах. Для їхньої реалізації бібліотекам вже не достатньо мати пандуси. Вони повинні сприяти створенню у своїх приміщеннях комфортних умов для людей з інвалідністю, як у площині перебування у приміщенні бібліотеки, так і в площині специфіки споживання інформації цими людьми (забезпечити аудіосупровід та спеціальне обладнання для сприйняття інформації людьми з вадами зору, порушенням слуху тощо). Тобто для забезпечення доступності закладів для всіх мешканців громади необхідно створити інклюзивні простори і забезпечити їхнє наповнення відповідним обладнанням.
У передмові до навчального посібника «Інклюзивна освіта» політична та громадська діячка Марина Порошенко окреслила основну ціль інклюзивної освіти, що чітко простежується і в стратегії розвитку сучасних публічних бібліотек як в цілому, так і Жидачівській бібліотеці зокрема: «Коли я розмірковую, якою я б хотіла бачити Україну, то, насамперед, я думаю про людей, які живуть на цій землі, їхні сім’ї, батьків і дітей. І всі вони різні – зі своїми радощами та хвилюваннями, повсякденними питаннями і життєвими обставинами. Вони народжуються, зростають і навчаються, шукають своє місце в суспільстві та всі разом будують майбутнє нашої країни. І мені дуже хочеться бачити цих людей вільними, захищеними, впевненими у своєму майбутньому. Вони мають відчувати себе рівними серед рівних, зберігати свою гідність, коли держава захищає їхні права – як це відчувають громадяни у цивілізованих країнах Європи та світу. Саме такий напрям у побудові громадського суспільства й обрала Україна у 2014 році після Революції Гідності».
Є кілька реакцій, які виникають при слові «інклюзія»:
- ви не знаєте, що це таке;
- слово чули, але не розумієте;
- думаєте, що мова лише про дітей з інвалідністю;
- ви «в темі» й можете розповісти про це іншим.
Інклюзія (від англ. «включення») – це система освітніх послуг, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітніх закладів, а також її соціалізацію та інтеграцію в суспільство.
Мета інклюзивного розвитку – створити сприятливе середовище для рівного доступу до можливостей, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим та ізольованим групам населення.
Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії.
«Інвалідність не повинна бути перешкодою на шляху до успіху. Практично все своє доросле життя я страждаю від хвороби моторних нейронів. Але це не завадило мені зробити видатну кар’єру астрофізика і віднайти сімейне щастя», – зазначав у своїй всесвітній доповіді про інвалідність професор Стівен Хокінг.
За даними Державної служби статистики за 2020 р. в Україні налічується 2 млн 703 тис. людей з інвалідністю. З них – 163,9 тис. дітей. Не секрет, що в нашому суспільстві до людей з інвалідністю ставляться по-різному. Воно варіюється від співчуття, розуміння, жалю, бажання допомогти – до неприйняття та байдужості. Найактуальнішими проблемами у сфері дискримінації українці вважають дискримінацію за віком (37% опитаних) і дискримінацію людей з інвалідністю (32,7%). Рівень готовності суспільства прийняти в своє близьке оточення дітей із уразливих груп вкрай низький: лише 13% опитаних респондентів готові прийняти дітей з інвалідністю як членів родини або близьких друзів.
В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» охоплює дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю. Це можуть бути діти з дитячим церебральним паралічем, із синдромом Дауна, із аутизмом, з генетичними захворюваннями, з легкою розумовою відсталістю, з порушенням слуху, зору, мовлення. Для всіх є розроблені спеціальні освітні програми, але життя таких дітей не повинно обмежуватися тільки навчальними закладами та домівкою.
Місія бібліотеки – забезпечити фізичний та інтелектуальний доступ до інформації читачам з інвалідністю, через які їм важко або неможливо використовувати загальнодоступні ресурси; створити максимально комфортне та доступне середовище для адаптації та соціалізації. Інструментами бібліотекарів у досягненні такої мети мають бути прихильність, толерантність, комунікація, емпатія та прихильне середовище.
Пріоритетні напрями роботи бібліотек з користувачами з інвалідністю умовно можна поділити на чотири категорії:
- соціальні;
- інформаційні;
- психологічні;
- дозвіллєві.
У Жидачівській міській територіальній громаді проживає понад 200 дітей з інвалідністю. У 2016 р. була створена громадська організація «Щасливі разом», яка об’єднала дітей, їхніх батьків та волонтерів в одну велику родину в місті Жидачів. Ці діти, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, цікаві, розумні, кожен по-своєму талановитий чи обдарований. Своєю щоденною працею над подоланням недуги та маленькими перемогами вони надихають всіх довкола. Жидачівська міська публічна бібліотека була однією із перших інституцій, яка підтримала і допомогла їм у становленні та розвитку спільноти дійсно «щасливих разом».
Потреба людей у доброті повсякчасна. Милосердя та доброта –це крила, на яких тримається людство. Добро, милосердя… Ми часто чуємо ці слова і навіть вживаємо їх у мовленні, іноді не відчуваючи всю глибину їх змісту. Якщо вдуматись, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру, стан душі, певний комплекс реакцій, підхід не тільки до людей, які потребують допомоги, а й до всіх живих істот. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу.
Милосердна людина не залишається байдужою до чужого горя, вона обов’язково допоможе чи то матеріально, чи підтримає словом. На безкорисні вчинки, звичайно, здатні не всі, але саме такі вчинки збагачують нашу духовну скарбницю і розфарбовують сіру буденність страждальної душі у яскраві барви.
Відомий мотиваційний спікер, автор бестселерів Нік Вуйчич у рамках програми «Життя без обмежень» закликав: «Я хочу, щоб ви знали: не давайте, щоб успіх інших людей визначали ваші цінності, що те, як люди думають про вас, визначало ваше життя. Ми не знаємо, що є можливим. Фокусуйся на тому, що ти можеш робити. Будь вдячний за те, що ти маєш. Не здавайтесь ніколи. У вас завжди щось є, за що можна бути вдячним. Я вдячний за те, що я живий. Мрії збуваються. Прекрасні речі відбуваються, коли ви віддаєте ці уламки свого життя, все зліплюється докупи».
Постійне забезпечення інформацією є необхідним видом соціальної допомоги, без якої неможлива повноцінна реабілітація дітей з інвалідністю. Дефіцит інформації позначається на інтелектуальному рівні особи, ускладнює її комунікацію із суспільством. Також може призвести до численних обмежень у життєдіяльності: фізичних (ізоляція людини), трудових (складність працевлаштування), матеріальних (малозабезпеченість), освітніх (погіршення навчальної діяльності, неспроможність отримати бажану освіту, професію), творчих (збідненість уяви, фантазії) тощо. Сучасній бібліотеці необхідно визначити ступінь і можливості своєї участі у задоволенні інформаційних, освітніх, культурних потреб людей з інвалідністю.
Тому, пріоритетним напрямом роботи Жидачівської міської публічної бібліотеки стала інформаційна робота з користувачами з особливими освітніми потребами та їхніми батьками. Інформаційна підтримка батьків з питань соціалізації, лікування, навчання, розвитку дітей. Нами була зібрана соціально корисна інформація, а саме: перелік електронних адрес установ, організацій, благодійних фондів у нашій країні і за кордоном, розгорнуті анотації щодо їхнього призначення та профілю діяльності, види можливої допомоги, потреби, захоплення та таланти кожної дитини. Це допомогло створити розгорнуте портфоліо з вичерпною інформацією про кожну дитину спільноти «Щасливі разом».
Одним з важливих результатів співпраці із громадською організацією стала традиція проведення в бібліотеці щорічного свята «Твори Добро» із залученням волонтерів, друзів та активістів громади. Також разом ми брали участь в обласному фестивалі «Повір у себе і у тебе повірять інші», який відбувався у місті Стрий. Це щорічний фестиваль, що проводиться для дітей та молоді з інвалідністю в різних містах Львівської області.
Це також сприяло розширенню кола друзів-помічників спільноти, забезпечило ефективне проведення інформаційної кампанії про важливість проблеми соціалізації дітей з інвалідністю, показало їхню безпорадність перед невіглаством окремих людей.
Ще одним напрямом роботи стала спільна проєктна діяльність. Так, реалізація проєктів «Придбання розвивального та гімнастичного обладнання для занять з сенсомоторного розвитку дітей з особливими потребами громадської організації «Щасливі разом» та «Створення умов для організації навчання комунікативних навиків та спілкування дітей з особливими потребами» за фінансової підтримки Благодійного фонду громад «Рідня» дала змогу облаштувати в бібліотеці відкритий інклюзивний простір для дітей зі спеціалізованим розвиваючим обладнанням (бізіборд, світлодіодний стіл пісочниця для занять з пісочної анімації, каремати, м’які геометричні фігури, підвісне крісло «яйце-райце», еластична панчоха «Дослідник простору», модульні столи та крісла) та забезпечити можливість безпечного перебування в приміщені.
Батьки дітей з інвалідністю потребують також підтримки та розуміння, адже дуже часто не можуть кваліфіковано оцінити розвиток своєї дитини, її поведінкову реакцію, психологічну атмосферу в сім’ї. Ці чинники можуть сильно вплинути на психіку дитини, значно ускладнити лікувально-реабілітаційні заходи та соціальну адаптацію. У такої дитини дуже високий рівень залежності від сім’ї, обмежені навики взаємодії в соціумі. Одним із завдань бібліотечних працівників є спільно із соціальними педагогами та психологами допомогти повноцінно спілкуватися, побачити реальну перспективу розвитку своєї дитини, з’ясувати можливі труднощі в її соціальному розвитку та адаптації. Саме бібліотека може стати майданчиком для спілкування особливої дитини з іншими дітьми, участі в різних проєктах та заходах, проведення вільного часу поза межами родинного кола. Це допомагає дітям та їхнім батькам позбутися відчуття самотності, почувати себе рівними та впевненими у власних силах.
Організація спільних заходів в бібліотеці збагатила учасників життєвим та творчим досвідом. Так, організована бібліотекою зустріч із практикуючим психотерапевтом, кандидатом психологічних наук Ларисою Дідковською та на тему «Гармонія у всьому: психологічна та соціальна підтримка батьків, які виховують дітей з особливими потребами» надала батькам кейс практичних порад. Разом із відомою львівською письменницею-казкаркою Лесею Кічурою діти поринули у магію чарівного свята, із захопленням слухали казкові оповідання про Львів, львівські ліхтарі та про левів.
1 жовтня 2019 р. у Жидачіві відбулася унікальна вистава «Розповідь про Маленького принца» за найвідомішим твором французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц», ролі в якій виконували незвичайні актори осередку Самопомочі з м. Скавіна (Малопольське воєводство Польща /wspólnota «Krewni Pana Boga» z Skawinie). А у 2020 р. готувалися всі разом їхати до м. Скавіна в рамках міжнародної співпраці, але на жаль у зв’язку з всесвітньою пандемією візит перенесли на майбутнє, що не стало перешкодою для спілкування в режимі онлайн.
Відверта розмова бібліотечного персоналу із психологом Лідією Возною дозволила краще зрозуміли потреби, поведінку нових користувачів. А ще, подоланню стереотипів та психологічного бар’єру, налагодженню спілкування і забезпеченню комфортного перебування дітей в бібліотеці сприяли організовані спільні екскурсійні поїздки до театрів і музеїв Львова. Чудові спогади залишилися від відвідин еко-пекарні «Еко-татко» села Шегині, гірськолижного комплексу Плай міста Сколе, монастиря в с. Уневі, музею писанки в Коломиї, історичного міста Косів та Шевченківського гаю у Львові.
Важливим ресурсом соціально-культурної реабілітації та соціалізації дітей з інвалідністю є власна творчість. Вона підтримує і розвиває їхній творчий потенціал, прагнення до самовираження і саморозвитку, формує відчуття повноцінності життя. Працівники бібліотеки постійно запрошують фахівців та самостійно проводять практичні заняття з малювання, ліплення, роботи з природними матеріалами, різноманітні майстер-класи з виготовлення подарунків та сувенірів, голосні читання і святкові заходи, конкурси літературної творчості з подальшою публікацією робіт. І навіть у рамках співпраці з колегами КЗ «Новопсковська центральна публічна бібліотека» Луганської області відбувся обмін святковими подарунками до Дня святого Миколая. Важливо, щоб заняття в бібліотеці проходили спільно з дітьми, які розвиваються звичайно. Таке спілкування допомагає дітям знайти друзів, впевненіше увійти у доросле життя і брати активну участь в житті громади.
Завдяки співпраці бібліотеки з ГО «Щасливі разом» значно розширилося коло цільової аудиторії користувачів, до якого додалися нові категорії мешканців громади, втілюється модель архітектурної доступності бібліотек для маломобільних громадян, започатковано формування культури спілкування і толерантного ставлення людей один до одного, створено додаткові можливості для залучення в життя громади та адаптації людей з інвалідністю, підсилюється місія відкритості та доступності публічної бібліотеки для мешканців громади.
Наше суспільство не повинно в чомусь обмежувати чи відокремлювати дітей з інвалідністю, сприймати їх як людей, що потребують особливої опіки в ізольованих умовах. Ми маємо сприймати їх як рівних людей, тих, які можуть жити поміж нами, мати можливість проявляти себе, не боятись якогось осуду і бути потрібними суспільству. Думаємо, що кожна бібліотека, навіть найменша сільська, має змогу та ресурси для підтримки та допомоги таким користувачам. Мріємо, що кожен бібліотекар буде готовий взяти на себе відповідальність працювати з тими, хто потребує підтримки і допомоги, а найголовніше щиро вірити в їхні неймовірні таланти та можливості. У своїх публічних виступах Нік Вуйчич стверджував: «Всі ми можемо знайти один в одному щось погане або недосконале. Але я вважаю за краще шукати крупиці золота…», що «…на сьогодні чимало відомих особистостей, маючи серйозні проблеми із здоров’ям, не зупинились і довели собі та світу, що інвалідність – не обмеження, а новий простір для дивовижних досягнень».
Тож давайте краще шукати крупиці золота та розвивати інклюзивні бібліотечні простори для дивовижних досягнень.
