Останнім часом в Україні набирає популярності новий читацький тренд.
Йдеться про книжкові рейви — зустрічі, на яких люди збираються разом, щоб читати. Не одну й ту саму книжку, не обов’язково для подальшого обговорення і навіть не обов’язково знайомлячись між собою.
Одним із міжнародних форматів, з яким перегукуються сучасні книжкові рейви, є міжнародний рух Silent Book Club — «Тихого книжкового клубу». Історія Silent Book Club розпочалася у 2012 році в Сан-Франциско, коли Лаурою Глуханіч (Laura Gluhanich) та Гвіневер де ла Мар (Guinevere de la Mare), які започаткували книжковий клуб нового формату. Принцип був максимально простим: кожен приходить зі своєю книжкою і читає її у товаристві інших. Без обов’язкового списку літератури, без домашніх завдань і без необхідності готуватися до дискусії.
У 2015 році ініціатива отримала власний вебсайт і почала об’єднувати локальні спільноти. Так з’явилися влучні гасла руху — «Щаслива година для інтровертів» (Introvert Happy Hour) та «Приносьте власну книжку» (BYO Book).
Формат виявився настільки життєздатним, що поступово перетворився на міжнародний рух, що об’єднує нині близько 2000 локальних осередків у 61 країні світу. До спільнот долучаються бібліотеки, книгарні, волонтери, культурні простори, локальні бізнеси. І сьогодні спільне читання дедалі частіше стає не стільки «клубом за інтересами», скільки способом провести час у присутності інших людей.
Саме тут і з’являється книжковий рейв.
Він має спільну з Silent Book Club основу — читання поруч з іншими, але не обмежується нею. Рейв може поєднувати читання з музикою, читанням уголос, перформансом, творчими практиками, знайомствами, обговореннями, взаємодією з книгою та самим простором. Тобто це вже не просто формат читацької зустрічі. Це подія, побудована навколо читання.
В Україні читацькі рейви організовують культурні простори, книгарні, видавництва та громадські організації у Києві, Луцьку, Івано-Франківську та інших містах. Серед організаторів — Ukraїner, Hinaus, Vivat, «Закапелок», «Місто.Кафе», ГО «Текстура».
На книжковому рейві люди обирають місце, дістають книжки й читають. Іноді звучить спокійна музика, іноді панує тиша. Хтось залишається на всю зустріч, хтось приходить пізніше або йде раніше.
Деякі організатори додають до формату спілкування, короткі обговорення, знайомства чи книжкові інтерактиви. Наприклад, під час одного з рейвів Hinaus учасники відкривали книжки на 23-й сторінці, знаходили п’ятий рядок і вибирали по одному слову — так із понад сотні різних книжок на кілька хвилин склався спільний текст. Тобто книжковий рейв може бути і тихим читанням, і соціальною подією, і своєрідною перформативною практикою.
Чим книжковий рейв відрізняється від читацького клубу?
Ці формати не конкурують — вони відповідають на різні потреби. Читацький клуб передбачає спільний текст, розмову, обмін думками, інтерпретаціями та враженнями. Книжковий рейв залишає читачеві набагато більше свободи: сам обираєш книжку, визначаєш, скільки читати, не потрібно готуватися до зустрічі, не обов’язково говорити, можна прийти самому, можна познайомитися з іншими читачами, а можна просто побути поруч.
Книжковий рейв насправді дуже органічно вписується у природу бібліотеки і цілком може стати для бібліотеки ще одним способом повернути читання у повсякденне життя людини.
Такий підхід до читання відповідає і ширшому баченню соціальної ролі читання, яке представляє Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Секція грамотності та читання IFLA наголошує на трансформаційному потенціалі читання та розглядає спільне читання як інструмент розвитку громад, соціальної взаємодії та інклюзії. Показовою є тема сесії IFLA «Читаймо разом: розвиваємо спільноти через грамотність і читання» (2024 р.), у межах якої було представлено різні міжнародні практики залучення людей до читання та створення читацьких спільнот.
Для бібліотеки книжковий рейв цікавий ще й тому, що не вимагає складної інфраструктури чи великої кількості спеціального обладнання. Його головним ресурсом є правильно організований простір і зміна самої логіки бібліотечної події: не «провести захід для читача», а «створити умови для читацького досвіду». Адже іноді для того, щоб знову відкрити книжку, достатньо просто побачити поруч інших людей, які теж читають. Основна ідея — бути разом, але кожному залишатися у своєму читацькому просторі.
Це добре продемонструвала Науково-технічна бібліотека імені Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, відбувся семигодинний книжковий рейв.
Читання під ambient, читання в тиші, читання вголос, спільний маніфест і можливість вільно рухатися бібліотечним простором — усе це пропонує поглянути на бібліотеку не лише як на місце, де зберігають і видають книжки, а як на простір спільного читацького досвіду
Можливо, саме в цьому і полягає потенціал книжкового рейву для бібліотек: не змушувати читати, а створювати умови, у яких читати хочеться. Перетворювати читання з індивідуальної практики на спільний досвід — без примусу, оцінювання та обов’язкового результату.
Захід розгорнувся на шести поверхах бібліотеки. Це був формат спільного читання, у якому учасники приходять зі своїми книжками і читають поруч з іншими. При цьому немає єдиної книжки для всіх, обов’язкового обговорення чи лекційної частини. У бібліотеці цей формат поєднали з трьома способами читання:
- читання під ambient-музику;
- читання в абсолютній тиші;
- читання вголос одне одному.
Гостям фактично запропонували різні способи взаємодії з книгою — від максимально індивідуального до спільного.
Центральним простором Рейву став Атріум Бібліотеки КПІ — багаторівневий архітектурний простір, який цього дня перетворився на зону спільного читання під ambient-музику. На 6-му поверсі облаштували окремі простори:
- зала 6.2 — «Зала тиші»;
- зала 6.3 — «Читання одне одному»;
- зала 6.5 — «Читання вголос».
«Читання вголос» відбувалося за окремою програмою. Протягом дня читали власні тексти письменники, музиканти, режисери та представники сучасної культурної сфери. Тобто бібліотека стала своєрідною сценою для живого звучання літератури.
Учасники події створювали спільний маніфест Книжкового рейву. Вони обирали слова зі своїх книжок за певним спільним правилом, а потім ці слова збирали на великій дошці в один текст. У результаті особисте читання кожного ставало частиною колективного тексту. Це дуже хороший приклад того, як можна перейти від традиційного «читач прийшов — узяв книгу — почитав» до інтерактивної читацької практики.
На першому поверсі створили зону спілкування, де можна було придбати книжки, платівки Hinaus, кераміку та сувеніри. Працювали чайні майстри та Hinaus Bar із безалкогольними напоями.
При цьому не потрібно було проводити в бібліотеці всі сім годин: відвідувачі могли прийти на будь-яку частину програми, обрати те, що їм цікаво, і піти у зручний час.
Отже Книжковий рейв це вже не просто захід до Дня бібліотек. Тут ми побачили цілу модель сучасної бібліотечної події: читання → простір → спільнота → творчість → емоційне відновлення.
І показово, що Науково-технічна бібліотека КПІ у 2026 році визначила для свого Дня бібліотек концепцію як «Бібліотека твого балансу». Можливо, саме в цьому і полягає одна з відповідей сучасної бібліотеки на виклики часу: дати людині місце, де можна на деякий час зупинитися, відкласти інформаційний шум, відкрити книгу — і просто побути разом.
Це посилання, звідки брала деяку інформацію, решта – в тексті.