Чи знайомий вам термін «слопаганда»? Цілком можливо, що й ні. Втім, у світі, де зовнішні сценарії все частіше стають внутрішніми переконаннями людей, знати про це явище конче необхідно всім, хто розвиває навички критичного мислення й запобігання маніпуляціям.
Термін «слопаганда» запропонували близько року тому троє дослідників у сфері когнітивних наук – Міхал Клінцевич (Michał Klincewicz), експерт з когнітивних наук і штучного інтелекту, Марк Альфано (Mark Alfano), філософ у сфері етики, Амір Ебрагім Фар (Amir Fard), спеціаліст машинного навчання.
У березні минулого року вони опублікували статтю «Слопаганда: зв’язок між пропагандою та генеративним ШІ» (Slopaganda: The interaction between propaganda and generative AI https://arxiv.org/pdf/2503.01560), в якій ввели в науковий обіг цей термін і дали йому таке визначення: слопаганда – це ШІ згенерований контент, який навмисно поширюється з метою маніпуляції переконаннями для досягнення політичних цілей. Слово «слопаганда» походить від англійських слів slop – неякісний контент/«сміття», створене ШІ, та propaganda.
На думку дослідників, слопаганда є якісно новим і набагато небезпечнішим явищем, ніж традиційна пропаганда. А вирізняють її чотири ключові риси:
- Таргетування. Слопаганду можна підлаштовувати під конкретну людину (або різні групи людей) та її психологічний профіль, враховуючи не просто вік та її місцезнаходження, а й емоційні тригери, поточний настрій і навіть час доби.
- Масштаб. Генеративний ШІ дозволяє виробляти величезні обсяги контенту (мемів, фальшивих аудіо (діпфейків), зображень і текстів) за лічені секунди і фактично за копійки.
- Блискавичне поширення. Сьогодні безліч інформаційних каналів (соцмережі, агрегатори новин, месенджери тощо), з’єднані між собою постійно і дуже щільно.
- Переконливість. Персоналізовані повідомлення, створені ШІ, важко нейтралізувати навіть точними спростуваннями. Частково це пояснюється ефектом ілюзорної правди (коли мають на меті не переконати нас у правдивості, а викликати миттєву гостру емоцію (гнів, страх, радість). У результаті – ми активно реагуємо, коментуємо, сваримося, а це саме те,чого добивається слопаганда.
Слопаганда небезпечна ще тим, що розмиває саме поняття «доказ». Якщо раніше відео або аудіо сприймалось нами як маркер справжності, то зараз люди починають сумніватися навіть у справжніх записах.
Приклади застосування слопаганди для поширення дезінформації можна знайти в інформаційних кампаніях щодо російсько-української війни, а також війни між США та Іраном. Не гребують слопагандою і впливові люди з метою запровадження нових способів комунікації з аудиторією.
Людській мозок дуже вразливий до слопаганди через те, що вона особливо ефективно експлуатує кілька механізмів, що ґрунтуються на інформаційних слабостях людей, – це економія уваги, негативне упередження, упереджене підтвердження та стійкість дезінформації.
На жаль слопаганда приречена на домінування, оскільки можливості машинного генерування інформації завжди перевершуватимуть людські. Тож маємо знати, як, принаймні, намагатися протидіяти їй.
Автори статті «Слопаганда: зв’язок між пропагандою та генеративним ШІ» пропонують такі 3 рівня протистояння цьому явищу:
- Психологічне втручання (ефективними є ігри для розвитку медіаграмотності, приміром ті, де гравці беруть на себе роль творців дезінформації і так вчаться розпізнавати маніпулятивні тактики зсередини), а також довгострокова освіта з цифрової грамотності.
- Технологічне втручання (покращення модерації контенту з фокусом на протидію слопаганді).
- Політичне та економічне втручання (на рівні державної політики запровадження глобального податку на прибутки окремих людей, чиї статки дають можливість забруднювати інформаційний простір у глобальному масштабі).
Пам’ятаймо, що на слопаганду може «повестися» будь-хто, адже сьогодні інструменти ШІ такі, що люди не одразу можуть зрозуміти, що перед ними фейк. Тож, аби мати імунітет, маємо постійно підвищувати власний рівень критичного мислення.
Детальніше про це явище, його загрози та способи протидії можна прочитати тут:
Michał Klincewicz, Mark Alfano, Amir Ebrahimi Fard. Slopaganda: The interaction between propaganda and generative AI. URL: https://arxiv.org/pdf/2503.01560
Почепцов Георгій. «Слопаганда» прийшла, інформацію принесла. URL: https://detector.media/infospace/article/249577/2026-05-07-slopaganda-pryyshla-informatsiyu-prynesla/
Що таке слопаганда і як їй можна протидіяти || Ранкове допіо. 416. URL: https://podcasts.nv.ua/podcast/457-rankove-dopio.html
Підготувала Валентина Здановська,
головний бібліотекар НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого