У час, коли українське суспільство переживає масштабні трансформації, наукові дослідження культури та мистецтва стають важливими орієнтирами. Вони допомагають зрозуміти, як змінюються цінності, які нові практики формуються, якою буде культурна інфраструктура майбутнього. Пропонуємо огляд свіжих публікацій з українських фахових журналів, що увійшли до чергового Інформаційного списку статей з питань культури та мистецтва (Вип. 63). Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.
Даний перелік призначений для науковців, фахівців культурної сфери, освітян та всіх зацікавлених у сучасних тенденціях культурного розвитку.
Матеріали, представлені в Інформаційному списку, дозволяють простежити, як трансформуються культурні практики, якими є пріоритети гуманітарної науки та які напрями стають визначальними у 2025 році. З матеріалами можна ознайомитися тут Інформаційний список_63
Креативність як стратегічний ресурс суспільства. Одразу кілька авторів підкреслюють, що креативність — це не просто про мистецтво, а про спосіб мислення, який визначає розвиток сучасних спільнот:
- Богдан Майструк «Креативність у системі культурних цінностей ХХІ ст.». Автор аналізує, як трансформуються культурні практики та чому креативність стає ключовою навичкою сучасності.
- Наталія Головач «Креативні індустрії як інструмент розвитку громад». У статті висвітлено зростання ролі креативних індустрій у розвитку територіальних громад України, їхній потенціал у підвищенні конкурентоспроможності регіонів, формуванні позитивного іміджу та активізації культурних практик. Автор наголошує на необхідності впровадження інноваційних підходів, розвитку міжнародного партнерства та оновлення системи фінансування для забезпечення сталого культурного розвитку в умовах воєнного стану.
- Ярослав Яцевський «Цифрові спільноти як осередки формування креативних практик». Автор зосереджується на ролі цифрового середовища як нового простору творчості.
Креативні індустрії сьогодні виходять далеко за межі економічного виміру. Вони стають потужним інструментом відновлення, соціальної згуртованості та підсилення стійкості громад. Саме через творчість, інновації та культурні практики громади знаходять нові шляхи розвитку, адаптації та самопідтримки в умовах викликів.
Культура і суспільство: життя у «новій нормальності». В умовах тривалого воєнного стану культура відіграє роль адаптаційного механізму:
- Артем Богуцький «Повсякденність у період суспільних трансформацій». Опис повсякденних змін у житті українців та ролі культурних практик у подоланні стресу.
- Олег Бондаренко «Ціннісні орієнтації українського суспільства в умовах війни». У статті окреслено як під впливом війни, цифровізації, глобалізації та розвитку громадянського суспільства трансформуються ціннісні орієнтації українців.
- Андрій Шмандровський «Громадянське суспільство та національна ідентичність». Дослідження впливу ініціативних груп і волонтерських рухів на зміцнення ідентичності.
Культура є інструментом суспільної стійкості та консолідації. Завдяки культурним практикам, спільним символам і збереженню пам’яті суспільство зміцнює свою єдність та здатність протистояти викликам. Саме культура формує простір довіри, підтримки й спільної ідентичності, що стає визначальним у періоди криз.
Цифровізація стала ключовим вектором розвитку культурної сфери, що простежується у більшості сучасних досліджень. Вона формує нові моделі комунікації, освітні формати, способи взаємодії з аудиторією та трансформує культурні практики загалом. Статі, що висвітлюють різні аспекти впливу цифрових технологій на культуру, мистецтво та освіту:
- Оксана та Микола Бугайови «Блог як інструмент пізнання у цифровій культурі»
- Ганна Осипова «Цифрова ідентичність в умовах глобальної культурної динаміки»
- Богдан Донський «Інклюзивність бібліотечного середовища в умовах цифровізації»
- Марина Толмач — «Цифрові компетентності бібліотекаря: потреби та перспективи»
Цифрова культура вже стала повсякденною реальністю, що формує нові способи взаємодії людини з культурним середовищем. Вона відкриває інші формати сприйняття, творчості та комунікації, роблячи культурний простір більш доступним, динамічним і персоналізованим.
У статті Марини Шатрової «Інклюзивні практики в регіональних бібліотеках: досвід Рівненської ОУНБ» визначено функцію публічної бібліотеки в створенні інклюзивного культурного простору, наданні доступу до інформації та культурних послуг; проаналізовано досвід діяльності з впровадження інклюзивних практик Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки. Здійснено структурний аналіз впровадження соціально-значимих громадських ініціатив з проєктної діяльності РОУНБ, розроблено низку рекомендацій щодо створення інклюзії в бібліотеках. Здійснено спробу виокремити і схарактеризувати проєкти з інклюзивної практики досліджуваної бібліотеки.
Управління культурними інституціями: інновації як норма:
- Віктор Антощук «Інновації як чинник модернізації культурного простору»
- Віктор Шостак та ін. «Інноваційні формати дозвілля у період цифрової трансформації»
Інноваційне управління дедалі більше стає ключовою умовою ефективного розвитку культурних установ. Впровадження нових підходів і технологій дозволяє закладам культури адаптуватися до сучасних викликів, підвищувати якість послуг і залучати ширшу аудиторію. Такий підхід сприяє не лише збереженню, а й активному розвитку культурного середовища.
Освіта в культурі: нові компетенції епохи штучного інтелекту:
- Катерина Коцюбівська та ін. «Штучний інтелект у персоналізованому навчанні»
- Антон Дяченко «Ризики віртуалізації освітнього процесу»
- Вадим Осаула «Нові компетенції менеджера соціокультурної діяльності в умовах цифровізації».
Цифрові інструменти створюють нову модель культурної освіти, роблячи її більш доступною, інтерактивною та персоналізованою. Вони відкривають нові можливості для навчання, творчого розвитку та залучення різних аудиторій. Завдяки цифровізації освіта у сфері культури стає більш гнучкою і відповідною до сучасних потреб суспільства.
Національна пам’ять, збереження історичної спадщини, розвиток народної творчості — важливі складові культурного життя, які підтримують зв’язок поколінь і зміцнюють національну ідентичність. Ірина Кравець у статті «Національна пам’ять у контексті історичної травми» досліджує механізми політики пам’яті та роль культурних інституцій у подоланні наслідків геноцидів. Вона проводить ґрунтовний аналіз існуючих політик культурної пам’яті в постгеноцидних суспільствах, розглядає механізми їх реалізації та перспективи застосування в українському контексті для відновлення й збереження культурної ідентичності. У статті також проаналізовано ключові підходи до розуміння політики культурної пам’яті, а також розглянуто приклади ефективних пам’яткових політик в Ізраїлі та Руанді, які можуть слугувати моделями для подальшої імплементації в Україні.
У «Інформаційному списку» представлено широке коло гуманітарних тем. До переліку увійшли статті з музейної справи, музеєзнавства й діяльності заповідників, що аналізують сучасні підходи до збереження та популяризації спадщини. Є матеріали, присвячені культурній спадщині, питанням охорони, реконструкції, цифрового опису та залучення громад. Представлені тексти з образотворчого мистецтва, музики, театру і театрознавства, дослідження, присвячені хореографії. Такий спектр тем демонструє різноманіття сучасного українського культурологічного дискурсу та його глибину.
Аналіз представлених матеріалів засвідчує, що саме культура дедалі частіше стає інструментом подолання суспільних криз і підтримки внутрішньої стабільності. Креативні індустрії та цифрові технології відіграють роль важливих рушіїв розвитку, відкриваючи нові можливості для самовираження, освіти та суспільної взаємодії.
Бібліотеки, музеї та інші культурні інституції активно адаптуються до нових умов, розширюючи свої соціальні функції та впроваджуючи інноваційні практики роботи з аудиторією. Водночас зростає усвідомлення цінності національної пам’яті та культурної ідентичності, які залишаються фундаментом культурної безпеки й основою для відновлення та консолідації суспільства.